Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Кононенко Тетяни Олександрівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 5:

головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,

членів Комісії:  Ярослава ДУХА (доповідач), Ігоря КУШНІРА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Тетяни КОНОНЕНКО,

представника Громадської ради доброчесності Елеонори ЄМЕЦЬ,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Кононенко Тетяни Олександрівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

I. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об`єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Відповідно до пунктів 1.1–1.6 Положення про кваліфікаційне оцінювання завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.

Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі загальної юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У визначений строк Кононенко Тетяна Олександрівна звернулася до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація), оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону та проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Кононенко Т.О. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

IІ. Основні відомості про кандидата.

Кононенко Т.О., ___________ року народження, громадянка України. Володіння державною мовою підтверджено сертифікатом УМД № 00206614 від 25 жовтня 2023 року на рівні вільного володіння другого ступеня. Станом на дату проведення співбесіди кандидат є несудимою (відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості»).

У 2007 році закінчила Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого, отримала диплом спеціаліста за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста.

Закінчила у 2011 році Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого, отримала диплом магістра за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста.

Закінчила у 2022 році Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, отримала диплом магістра за спеціальністю «Психологія».

З 01 листопада 2007 року до 14 травня 2012 року працювала на посаді секретаря судового засідання в Господарському суді Харківської області.

Указом Президента України від 24 квітня 2012 року № 286/2012 призначена на посаду судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області строком на п’ять років.

Присягу склала 29 травня 2012 року.

Указом Президента України від 07 вересня 2018 року № 272/2018 призначена на посаду судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Рішеннями Вищої ради правосуддя від 14 березня 2019 року № 746/0/15-19, від 3 грудня 2020 року № 3373/0/15-20 суддю Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Кононенко Т.О. відряджено до Московського районного суду міста Харкова строком на 1 (один) рік.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 09 вересня 2021 року № 1954/0/15-21 продовжено на один рік строк відрядження судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Кононенко Т.О. до Московського районного суду міста Харкова для здійснення правосуддя з 18 грудня 2021 року.

Рішенням Голови Верховного Суду від 29 листопада 2022 року № 538/0/149-22 строк відрядження судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Кононенко Т.О. до Московського районного суду міста Харкова для здійснення правосуддя продовжено на один рік з 18 грудня 2022 року.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 09 травня 2024 року № 1413/0/15-24 суддю Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Кононенко Т.О. відряджено до Київського районного суду міста Харкова строком на один рік для здійснення правосуддя з 20 травня 2024 року.

Наказом голови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2025 року № 65-к поновлено виконання Кононенко Т.О. трудових відносин у зв’язку з закінченням відрядження.

Вченого звання або наукового ступеня кандидат не має.

За період з 2018 року до 11 серпня 2025 року у Вищій раді правосуддя зареєстровано 10 дисциплінарних скарг на дії судді Кононенко Т.О., з яких: 1 скаргу залишено без розгляду; у 5 – відмовлено у відкритті дисциплінарної справи; 4 скарги перебувають на розгляді (лист Вищої ради правосуддя від 11 серпня 2025 року № 16439/0/9-25).

ІІІ. Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 призначено кваліфікаційне оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду, зокрема Кононенко Т.О. (у межах кримінальної спеціалізації). Встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший – складання кваліфікаційного іспиту; другий – дослідження досьє та проведення співбесіди.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах Конкурсу та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).

Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 10, 13, 14 та 15 серпня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (кримінальна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 та № 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 12–14 та 17–21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону установлено, що після введення в дію положень Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

З огляду на викладене Кононенко Т.О. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Загальна кількість балів Кононенко Т.О. за кваліфікаційний іспит – 371,50 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження кандидатом здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

Критерій	Показник	Бал	Бал за критерій
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	53,00	371,50
	Знання історії української державності	40,00
	Знання у сфері права та зі спеціалізації суду	150,00
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	128,50

ІV. Проведення спеціальної перевірки.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Комісія проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Комісія встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону).

За результатами спеціальної перевірки Кононенко Т.О. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 11 червня 2025 року № 21.2-252/25. Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.

Комісія як орган, що встановлює результати спеціальної перевірки, не отримала інформації, яка може свідчити про невідповідність Кононенко Т.О. вимогам до кандидата на посаду судді.

V. Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критерію професійної етики та доброчесності).

V-І. Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Кононенко Т.О.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 21 травня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація) Кононенко Т.О. визначено члена Комісії Духа Я.М.

Комісія 26 травня 2025 року звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних загальних судах (лист № 21-4281/25) та запропонувала надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів звернуто на пункт 5.6 розділу 5 Положення, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: критеріями компетентності є, зокрема, особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).

Кононенко Т.О. 06 червня 2025 року надіслано до Комісії пояснення та докази на виконання листа Комісії від 26 травня 2025 року № 21-4281/25. У своїх поясненнях кандидат зазначила інформацію, яка, на її думку, підтверджує відповідність цим критеріям.

Громадською радою доброчесності (далі – ГРД) 29 вересня 2025 року затверджено висновок про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.

У вказаному рішенні зазначено, що ГРД проаналізувавши інформацію щодо кандидата на посаду судді Кононенко Т.О., виявила дані, які дають підстави для висновку про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.

Комісією надано кандидату копію висновку ГРД для ознайомлення. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами, а також встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію у разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

V-ІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям оцінювання та засоби їх встановлення об’єднані принципом особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки переконливо кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані кандидатом документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками				Розрахований згідно з п. 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
Особиста компетентність	Рішучість	19	18	19	20	19,00	37,75
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	19	18	19	19	18,75

Отже, надана кандидатом інформація у письмових поясненнях та під час співбесіди продемонстрували належний рівень особистої компетентності.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,75 бала із 50 можливих, що вище 75 % (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію особистої компетентності.

V-ІІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вага критерію соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

При оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль, як і в оцінюванні з особистої компетенції, у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками				Розрахований згідно з п. 5.7 Положення  середній бал	Бал за критерій
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9	9	11	11	10,00	39,25
	Ефективна взаємодія	10	9	10	10	9,75
	Стійкість мотивації	9	9	10	11	9,75
	Емоційна стійкість	10	9	10	10	9,75

Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 39,25 бала із 50 можливих, що вище 75 % (37,5 бала) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

V-ІV. Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає  з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють змістом ці показники затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).

Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.

У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

Натомість у разі суттєвої невідповідності кандидата на посаду судді показнику знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критеріїв доброчесності та професійної етики. На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для прийняття рішень в межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

V-V. Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

За результатами дослідження досьє, висновку ГРД про невідповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності, а також проведеної співбесіди з кандидатом Комісією встановлено таке.

29 вересня 2025 року ГРД затверджено висновок про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.

У висновку ГРД зазначено про виявлені дані, які дають підстави для висновку про невідповідність кандидата на посаду судді Кононенко Т.О. критеріям доброчесності та професійної етики.

Зокрема, кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «Чесність» (підпункт 2 пункту 18 Єдиних показників).

Кандидат не надала достовірної та відомої їй інформації в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – майнова декларація), про яку має бути обізнаною.

Кононенко Т.О. не задекларувала великих сум видатків у майнових деклараціях за 2023 та 2024 – близько 200-230 тис. доларів США.

У майновій декларації за 2023 рік Кононенко Т.О. відобразила дохід чоловіка від відчуження нерухомого майна в розмірі 2  400 455 грн (еквівалент 65 600 дол. США).

Загальний річний дохід у 2023 році становив 6 246 294 грн, а річний дохід кандидата – 1 444 337 грн, що разом становила близько 210 100 дол. США.

Жодних видатків в 2023 році кандидат не задекларувала, розмір заощаджень порівняно з 2022 роком збільшився на 80 000 дол. США та зменшився на 129 601 грн.

Згідно з майновою декларацією за 2024 рік чоловік кандидата отримав дохід від підприємницької діяльності (КВЕД, основний: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна) у розмірі 4 697 569 грн (еквівалент 112 000 дол. США), загальний річний дохід чоловіка у 2024 році становив 5 326 581 грн, річний дохід кандидата – 1 238 228 грн, разом – близько 156 300 дол. США.

Жодних суттєвих видатків у 2024 році кандидат не задекларувала, розмір заощаджень порівняно з 2023 роком збільшився на 20 000 дол. США та 178 160 грн.

За 2023 та 2024 роки дохід становив орієнтовно 200-230 тис. дол. США після вирахування податків та коштів на щоденні витрати.

Основний КВЕД ФОП ОСОБА_1 є 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Майнові декларації кандидата за 2023 та 2024 роки не містять інформації про оренду її чоловіком будь-якого майна або про нежитлову нерухомість, яку б він міг здавати в суборенду.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» інформація про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право має бути зазначена в декларації.

ГРД звертає увагу, що кандидат не задекларувала жодного майна, яке перебувало в оренді у чоловіка, що створює обґрунтований сумнів у її чесності.

Кононенко Т.О. під час співбесіди та у своїх письмових поясненнях зазначила, що вона та члени її сім’ї не здійснювали видатки, які підлягають декларуванню у вказаний період. Сума доходу її чоловіка як фізичної особи підприємця відображає весь обіг коштів. Сума, зазначена у декларації як дохід ФОП (2 група), є загальною сумою обігових коштів, а не чистим доходом. Чистий дохід становить 30% від цієї суми після врахування витрат та сплачених податків.

У декларації Кононенко Т.О. зазначила дохід чоловіка від підприємницької діяльності як ФОП від передачі в суборенду нежитлових приміщень. Право користування майном не було відображено у декларації, оскільки обов’язок стосується лише майна, яким безпосередньо користується член сім’ї для власних потреб, а не господарської діяльності ФОП.

Комісія критично ставиться до наданих кандидатом пояснень, оскільки вони не відповідають вимогам Закону України «Про запобігання корупції», стаття 46 якого не містить виключень чи застережень, які б можна було тлумачити так, як зазначила Кононенко Т.О.

Ураховуючи те, що кандидатом в майнових деклараціях за 2023–2024 роки не зазначено інформацію про об’єкти нерухомого майна, що перебуває у користування її чоловіка, Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за показником «Чесність» критеріїв професійної етики та доброчесності на 15 балів.

Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» (підпункт 2 пункту 21 Єдиних показників).

Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав викликає обґрунтований сумнів. Зокрема, вартість об’єктів цивільних прав, набутих членом сім’ї кандидата, не відповідає розміру її доходів, отриманих із законних джерел у періоди, що передують набуттю відповідних об’єктів цивільних прав.

Кандидат не підтвердила законності джерел походження коштів для придбання майна та формування заощаджень, оскільки задекларовані доходи членів її сім’ї були явно недостатніми для покриття витрат на побудову будинку та одночасне забезпечення проживання сім’ї.

До Державного реєстру речових прав 15.04.2025 внесено відомості про право власності матері кандидата ОСОБА_2 на закінчений будівництвом об’єкт — житловий будинок садибного типу, літ. «__», з надвірними будівлями та спорудами, площею 185,4 кв.м за адресою: Харківська обл., Ізюмський р-н, м. Балаклія, АДРЕСА_1, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, загальна сума виплачених доходів матері кандидата за період з 1998 до 2025 року становить 1 489 133,49 грн, з яких загальна сума сплачених податків – 231 197,49 грн.

ГРД зазначає, що кандидат не надала відповіді щодо походження грошових коштів на побудову будинку площею 185,4 кв.м, який належить матері, що викликає обґрунтовані сумніви в легальності походження грошових коштів на такий будинок.

Кононенко Т.О. під час співбесіди та у своїх письмових поясненнях зазначила, що її батьки перебувають у шлюбі з 1980 року. З урахуванням того, що будівництво вказаного будинку тривало 20 років, отримання свідоцтва на право власності у зв’язку із закінченням будівництва є логічним його завершенням в межах доходів батьків. Крім того, ГРД не було враховано доходи її батька.

Комісія вважає такі пояснення кандидата обґрунтованими та достатніми, такими, які не дають достатньо підстав, щоб ставити під сумнів доброчесність кандидата.

ГРД також надано Комісії інформацію стосовно кандидата, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але має бути врахована під час кваліфікаційного оцінювання.

Під час співбесіди з кандидатом обговорено інформацію, надану ГРД.

1. Кандидат задекларувала суттєві доходи чоловіка в 2023 та 2024 роках.

Згідно з майновою декларацією за 2023 рік чоловік кандидата отримав дохід від підприємницької діяльності в розмірі 3 163 238 грн (еквівалент 86 500 дол. США). За попередні звітні періоди Кононенко Т.О. також декларувала доходи чоловіка від підприємницької діяльності, але їх розмір був в рази меншим.

За даними платформи Youcontrol, чоловік кандидата зареєструвався як ФОП другої групи 26.04.2023 за основним КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Кононенко Т.О. під час співбесіди та у своїх письмових поясненнях зазначила, що її чоловік є ФОП, в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, вона зазначає його валовий дохід від підприємницької діяльності.

2. Кандидат не відобразила всю необхідну інформацію про житловий будинок, яким користувався її чоловік у 2023 році.

Згідно з майновою декларацією кандидата за 2023 рік її чоловік ОСОБА_1 мав право користування (проживання) житловим будинком у м. Люботині Харківської області, що належав ОСОБА_3. При цьому Кононенко Т.О. не задекларувала дати набуття права користування чоловіка цим будинком (обравши опцію «Член сім’ї не надав інформації»), його площу (обравши опцію «не застосовується») та вартість (обравши опцію «не застосовується»).

Кононенко Т.О. під час співбесіди та у своїх письмових поясненнях зазначила, що її чоловік користувався вказаним будинком за усною домовленістю з ОСОБА_3, який є його товаришем. Житлом користувався безоплатно у зв’язку із складною ситуацією у місті Харкові. Письмові договори не укладались, проживання було тимчасовим, що пов’язано з постійними обстрілами міста Харкова та станом здоров’я.

3. Кандидат не відобразила всієї необхідної інформації про автомобіль, яким користувався її чоловік у 2023 році.

У майновій декларації за 2023 рік Кононенко Т.О. зазначила, що її чоловік 20 листопада 2023 року набув право користування (продаж, експлуатація) автомобілем MITSUBISHI OUTLANDER 2019 року випуску, що належав на праві власності її батькові ОСОБА_4. Проте вартість автомобіля не була відображена, хоча, ймовірно, кандидат була обізнана про неї.

Кононенко Т.О. під час співбесіди та у своїх письмових поясненнях зазначила, що не була обізнаною про вартість автомобіля, оскільки, як пояснив батько, купівля відбувалась за усною домовленістю. Незалежна оцінка під час оформлення доручення не проводилась. Зазначити вартість без підтвердження відповідними документами вважала неправильним.

Стосовно наданої ГРД інформації, яка сама по собі не стала підставою для висновку, Комісія вважає надані кандидатом пояснення такими, що спростовують обґрунтовані сумніви у його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності з підстав, зазначених в інформації ГРД.

Рішенням XX чергового з’їзду суддів України 18 вересня 2024 року затверджено Кодекс суддівської етики.

Як зазначено у преамбулі вказаного кодексу, судді зобов’язані демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, у зв’язку з чим добровільно беруть на себе більш істотні обмеження, пов’язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час здійснення правосуддя, так і в позасудовій поведінці.

Відповідно до статті 3 Кодексу суддівської етики суддя має докладати зусиль, щоб, на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони), його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності. Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді.

Комісією встановлено, що Кононенко Т.О., заповнюючи майнові декларації за 2023, 2024 роки вказала неповну інформацію щодо власників об’єктів нерухомого майна, дати набуття права на нього, його загальну площу, реєстраційні номери.

Комісія наголошує, що мета інституту декларування майна, доходів, витрат та фінансових зобов’язань полягає у створенні ефективного інструменту запобігання корупції та забезпеченні публічного контролю за «майновим» аспектом життя осіб, які отримують заробітну плату із державного бюджету, або ж осіб, які претендують обійняти відповідну посаду.

Подання неповної / неточної інформації в майнових деклараціях може негативно впливати на суспільну довіру до судової влади.

Відповідно до пункту 17 Єдиних показників дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті – це неухильне дотримання суддею (кандидатом на посаду судді) професійних етичних та загальновизнаних моральних правил поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає цьому показнику, якщо він, зокрема, але не виключно: перебуваючи в нинішньому або будь-якому попередньому статусі, діяв відповідно до правил професійної етики та інших етичних норм, не вчиняв будь-яких дій, що могли / можуть завдати шкоди авторитету правосуддя або відповідному органу, установі, організації.

Комісія в складі колегії трьома голосами «ЗА» та одним голосом «ПРОТИ» вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті».

Відповідно до пункту 4.7 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, суддя має бути обізнаний про свої особисті та матеріальні інтереси конфіденційного характеру та має вживати розумних заходів з метою отримання інформації про матеріальні інтереси членів своєї родини.

Під час проведення співбесіди Кононенко Т.О. повідомила, що порушувала питання декларування майна фізичної особи (в тому числі членів сім’ї – чоловіка), якщо воно не використовується у власних цілях та цілях сім’ї під час семінарів у Національній школі суддів України.

З цього питання вона не зверталася до Національного агентства з питань запобігання корупції за роз’ясненнями, не ознайомлювалася із відповідною інформацією НАЗК.

На переконання Комісії, зазначені факти хоча і вказують на неналежне виконання Кононенко Т.О. обов’язків, передбачених Законом України «Про запобігання корупції», однак окремо один від одного не містять ознак істотного порушення. Водночас під час заповнення декларацій кандидат продемонструвала недостатню сумлінність, оскільки повинна була вжити всіх розумних заходів для з’ясування матеріального стану своєї родини. У своїй сукупності ці порушення свідчать про недбале ставлення до обов’язку декларування, недобросовісне виконання передбачених антикорупційним законодавством України обов’язків.

Згідно з пунктом 19 розділу ІІІ Єдиних показників сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.

Таким чином, враховуючи викладені обставини, Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «Сумлінність».

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показникам сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 255 балів із 300 можливих, що вище 75 % (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

V. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Критерії	Показники	Бал за показник	Бал за критерій
Професійна компетентність	Загальні знання у сфері права та знання зі спеціалізації суду відповідного рівня	150,00	371,50
	Когнітивні здібності	53,00
	Знання історії української державності	40
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	128,50
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	19,00	37,75
	Безперервний розвиток	18,75
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	10,00	39,25
	Ефективна взаємодія	9,75
	Стійкість мотивації	9,75
	Емоційна стійкість	9,75
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		255,00
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сімʼї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу
Всього			703,50

Абзацом другим частини першої статті 88 Закону визначено: якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 79-2, 79-3, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Кононенко Тетяни Олександрівни вимогам до кандидата на посаду судді.

2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Кононенко Тетяна Олександрівна набрала 703,50 бала.

3. Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Кононенко Тетяни Олександрівни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                     Олексій ОМЕЛЬЯН

Члени Комісії:                                                                                  Ярослав ДУХ

                                                                                                            Ігор КУШНІР

                                                                                                            Володимир ЛУГАНСЬКИЙ