Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Шевченко Ольги Юріївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА (доповідач),

членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ, Романа КИДИСЮКА,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Ольги ШЕВЧЕНКО,

представника Громадської ради доброчесності Сергія ФЕСЕНКА,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Шевченко Ольги Юріївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

1. Стислий виклад інформації про кар’єру та кваліфікаційне оцінювання кандидата.

1. Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
2. До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернулась Шевченко Ольга Юріївна як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має стаж роботи на посаді судді не менше 5 років.

Указом Президента України від 23 серпня 2012 року № 484/2012 Шевченко О.Ю. призначено на посаду судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області строком на п’ять років.

3. Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 105/ас-24 Шевченко О.Ю. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі як таку, що в порядку та строки, визначені Комісією, подала всі необхідні документи та на день подання цих документів відповідає встановленим статтею 28 Закону вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду.
4. Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Визначено, що Шевченко О.Ю. за результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту набрала 147 балів та допущена до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
5. Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Встановлено, що Шевченко О.Ю. за результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту набрала 48 балів та допущена до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).
6. Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати третього етапу кваліфікаційного іспиту та загальні результати першого етапу «Складення кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Визначено, що Шевченко О.Ю. за виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду отримала 130 балів; загальний результат першого етапу кваліфікаційного оцінювання – 325 балів; допущено Шевченко О.Ю. до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
7. Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону після введення в дію положень Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту, зокрема, під час Конкурсу.
8. Пунктом 8.2 розділу 8 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
9. З огляду на зазначене вище Шевченко О.Ю. за результатами першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу набрала 365 балів.
10. Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 ухвалено здійснити повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів, зокрема, Київського апеляційного суду, в межах Конкурсу.
11. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Сидоровича Р.М.
12. На адресу Комісії 24 лютого 2026 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді Шевченко О.Ю. критеріям доброчесності та професійної етики.
13. Комісією у складі колегії 05 березня 2026 року проведено співбесіду з Шевченко О.Ю., досліджено матеріали досьє, висновок ГРД, усні та письмові пояснення кандидата на посаду судді, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо неї, а також інші обставини, документи та матеріали.

2. Встановлення результатів спеціальної перевірки.

14. Пунктом 3 частини четвертої статті 79³ Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
15. Частиною п’ятою статті 75 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій.
16. Запити про надання відомостей стосовно Шевченко О.Ю. було надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.
17. Для проведення спеціальної перевірки відомостей щодо особи, яка претендує на зайняття посади, до НАЗК подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік у порядку, визначеному частиною першою статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», або в порядку, визначеному НАЗК відповідно до статті 52¹ Закону України «Про запобігання корупції».
18. НАЗК листом від 12 вересня 2025 року № 49-01/76169-25 повідомило Комісію про результати спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених Шевченко О.Ю. у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік. Так, НАЗК вказує, що у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації зазначено дохід члена сім’ї декларанта від відчуження рухомого майна у розмірі 92 334 грн, інформація про який відсутня у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.
19. НАЗК також повідомило про виявлення ознак відображення у декларації недостовірних відомостей на загальну суму 404 738,61 грн. У розділі 11 декларації Шевченко О.Ю. вказала дохід чоловіка від здійснення підприємницької діяльності в сумі 3 279 598 грн, проте відповідно до інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків його дохід становив 3 684 336,61 грн.
20. Кандидат надала Комісії письмові пояснення, відповідно до яких після ознайомлення з результатами спеціальної перевірки вона дійсно виявила помилку в задекларованій за 2024 рік сумі доходів чоловіка. Кошти у розмірі 3 279 598 грн є насправді доходом за 2023 рік, і ця сума помилково зазначена нею у декларації за 2024 рік, оскільки документ формувався на підставі попередньої декларації. Шевченко О.Ю. було відомо, що дохід чоловіка у 2024 році становив 3 684 336,61 грн. Ці дані було внесено нею до декларації, проте, ймовірно, на етапі збереження чернетки документа сума не зберіглася. Отже, кандидат стверджує, що некоректне зазначення доходів чоловіка є наслідком технічної помилки та її неуважності.
21. Стосовно доходу члена родини у сумі 92 334 грн Шевченко О.Ю. пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_1. Сума отриманих сином коштів була достеменно відома кандидату, оскільки надійшла на банківську картку «Junior». Цей дохід не декларувався, оскільки кандидат не вважає, що його отримано в результаті здійснення підприємницької діяльності.
22. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
23. Інформації, що може свідчити про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного загального суду вимогам, встановленим Законом, не виявлено.
24. З огляду на зазначене, відділом з питань проведення перевірок департаменту суддівської кар’єри секретаріату Комісії складено довідку від 16 жовтня 2025 року № 21.2-606/25 про спеціальну перевірку щодо Шевченко О.Ю.

3. Стислий виклад висновку Громадської ради доброчесності.

25. В основу висновку ГРД, затвердженого 23 лютого 2026 року, покладено такі аргументи.
26. Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками: «чесність», «відповідність рівня життя задекларованим доходам» та «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав».
    1. Згідно з майновою декларацією за 2013 рік кандидат набула право власності на автомобіль «Hyundai i30» 2013 року випуску вартістю 179 900 грн. У тому ж звітному періоді її чоловік набув право власності на два об’єкти нерухомості у місті Києві: квартиру площею 47 м² вартістю 319 600 грн та квартиру площею 135 м².
    2. Проаналізувавши декларацію кандидата за 2012 рік, ГРД дійшла висновку, що родина кандидата не мала достатніх доходів і заощаджень для здійснення таких придбань. За даними ГРД, сукупний дохід кандидата за 2000–2013 роки становив 129 701 грн, а її чоловіка – 90 285 грн. Викладене, на думку ГРД, породжує сумніви щодо фінансової спроможності сім’ї кандидата здійснити зазначені витрати за рахунок задекларованих законних доходів та накопичень.
    3. Крім того, ГРД вважає заниженою вартість квартири площею 47 м², зазначену у декларації (319 600 грн), оскільки, за її твердженням, ринкова вартість аналогічних об’єктів у тому ж житловому комплексі у 2013 році була майже вдвічі вищою. На підтвердження цього ГРД послалася на три архівні оголошення у соціальній мережі «Facebook», відповідно до яких квартири в цьому ж комплексі пропонувалися до продажу за ціною від 78 000 дол. США, що становило еквівалент 599 250 грн.
    4. У 2022 році кандидат задекларувала сукупний дохід своєї родини в сумі 766 384 грн. Також вона зазначила фінансове зобов’язання свого чоловіка в сумі 1 500 000 грн на початок року, з якого у звітному періоді сплачено 500 000 грн.
    5. За розрахунками ГРД після сплати 500 000 грн на виконання фінансового зобов’язання у розпорядженні родини залишалось 266 384 грн або 22 198 грн на місяць (без урахування податків). На думку ГРД, цієї суми недостатньо для забезпечення проживання сім’ї з чотирьох осіб, у зв’язку з чим вона дійшла висновку про можливе неповне відображення доходів родини у майновій декларації за 2022 рік.
    6. У 2018 році кандидат задекларувала придбання її чоловіком автомобіля «KIA Stonic» 2018 року випуску за 491 996 грн. Водночас за даними ГРД, у період 2012–2021 років чоловік кандидата не мав офіційних доходів за винятком 146 605 грн, отриманих у 2018 році від відчуження рухомого майна.
    7. З урахуванням витрат на придбання автомобіля середньомісячний залишок коштів у розпорядженні родини, за підрахунком ГРД, становив близько 19 000 грн, що є недостатнім для родини з чотирьох осіб.
    8. У декларації за 2024 рік кандидат зазначила, що її чоловік набув право власності на квартиру площею 75,4 м² вартістю 1 787 295 грн, що еквівалентно 39 895 дол. США.
    9. Згідно з відомостями з сайту продажу нерухомості «ЛУН» станом на кінець 2023 року вартість одного квадратного метра у цьому житловому комплексі становила від 30 500 грн до 71 550 грн. Виходячи з цих даних, ГРД розрахувала орієнтовну вартість квартири площею 75,4 м² у сумі 2 299 700 грн та висловила сумнів щодо відповідності задекларованої кандидатом вартості фактичній ринковій ціні.
    10. Кандидат 24 квітня 2023 року набула право власності на будинок площею 172 м², розташований у селі Вишеньки Бориспільського району, вартістю 762 006 грн. Відповідно до декларації за 2022 рік її річний дохід становив 208 045 грн (без урахування податків та витрат на проживання), а готівкові заощадження станом на кінець звітного періоду становили 15 000 дол. США. На думку ГРД, за таких обставин у кандидата були відсутні достатні кошті для придбання будинку навіть за вказаною в декларації вартістю.
    11. Водночас, згідно з даними порталу «Dim.ria» середня ціна одного квадратного метра нерухомості в цьому районі становить близько 970 дол. США, що визначає орієнтовну ринкову вартість будинку площею 172 м² приблизно у 167 000 дол. США. У гривневому еквіваленті за поточним курсом це значно перевищує задекларовану кандидатом суму.
    12. Додатково ГРД зазначила, що за даними вторинного ринку нерухомості будинки на тій самій вулиці оцінюються в середньому у 1 140 дол. США за квадратний метр. Таким чином, ринкова вартість будинку може сягати понад 196 000 дол. США.
    13. Ураховуючи викладене, ГРД зауважила, що придбання нерухомості за суттєво заниженою ціною може свідчити про прагнення кандидата приховати свій реальний майновий стан і рівень доходів.
27. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «сумлінність» та «дотримання етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті».
    1. У період з 24 до 30 жовтня 2013 року кандидат перебувала за межами території України, а саме у російській федерації. Водночас в Єдиному державному реєстрі судових рішень наявна низка документів, постановлених нею у вказаний період.
    2. Про викладені обставини було зазначено у висновку ГРД, затвердженому 28 вересня 2019 року, в межах проходження Шевченко О.Ю. кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.
    3. Стосовно викладеного кандидат пояснила, що дійсно перебувала за межами України в ці дати, але розгляд справ не здійснювала. Про наявність помилок у датах постановлення рішень вона дізналася лише з висновку ГРД, після чого помилки було виправлено шляхом постановлення ухвал про виправлення описок.
    4. Утім ГРД зазначає, що не виявила в Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвал про виправлення описок, про які зазначала кандидат.
28. Додатково ГРД повідомила Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснень від кандидата.
    1. У 2015 році кандидат задекларувала дохід у вигляді гонорару за цивільно-правовим правочином, отриманий від сестри, ІНФОРМАЦІЯ_2. Це суперечить вимогам статті 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
    2. Чоловік кандидата виїжджав за межі України під час дії режиму воєнного стану. Правові підстави та обставини таких виїздів, на думку ГРД, потребують пояснень. ГРД також вважає, що кандидат має надати пояснення щодо власних поїздок за кордон у цей період, адже відповідно до Указу Президента України від 23 січня 2023 року суддям заборонено залишати територію України, крім випадків службових відряджень.
    3. У майновій декларації за 2015 рік кандидат зазначила дохід чоловіка у сумі 88 653 грн. Водночас у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру (що подавалась у паперовому вигляді) за цей же період нею не зазначено відомостей про цей дохід чоловіка.
    4. У декларації родинних зв’язків судді за 2012–2016 роки кандидат не зазначила інформацію ІНФОРМАЦІЯ_3.

4. Джерела права та їх застосування.

29. Згідно з частиною першою статті 79 Закону конкурс на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу.
30. Частиною третьою статті 79 Закону передбачено, що для проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення про його оголошення, розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному вебсайті і вебпорталі судової влади та публікує її у визначених нею друкованих засобах масової інформації не пізніш як за місяць до дня проведення конкурсу.
31.  Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді затверджено рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (зі змінами).
32. Пунктом 57¹ розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» від 09 грудня 2023 року № 3511-ІХ.
33. Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить кваліфікаційний іспит у межах конкурсу, передбаченого цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту» від 20 листопада 2024 року № 4072-ІХ.
34. Пунктом 2 частини першої статті 79² Закону встановлено, що Комісія проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79³ цього Закону.
35. Відповідно до вимог частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
36. Частиною четвертою статті 79³ Закону визначено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України:
    1.  На підставі поданих документів встановлює відповідність особи вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду та формує його досьє. Відповідність особи критеріям компетентності, доброчесності та професійної етики встановлюється Комісією під час проведення її кваліфікаційного оцінювання як кандидата на посаду судді.
    2.  Проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного суду.
    3.  Проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75  Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
    4.  За результатами кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного суду ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності таких кандидатів здійснювати правосуддя у відповідному суді та визначає рейтинг для участі в конкурсі кандидатів, які підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді.
37. Частиною п’ятою статті 79³ Закону встановлено, що особа, яка успішно пройшла кваліфікаційне оцінювання та підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному апеляційному суді, але за результатами конкурсу не стала переможцем, може використати результати кваліфікаційного іспиту, складеного в межах такого оцінювання, під час наступного конкурсу на вакантну посаду судді апеляційного суду відповідної спеціалізації, оголошеного протягом двох років з дня складення іспиту.
38. Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено главою 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону.
39. Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

• компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
• професійна етика;
• доброчесність.

40. Частиною п’ятою статті 83 Закону передбачено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
41. З метою проведення кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді в межах конкурсів за визначеними законом критеріями Комісією затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 30 квітня 2025 року № 99/зп-25) (далі – Положення).
42. Розділом 2 Положення встановлено, що відповідність кандидата на посаду судді кожному з критеріїв оцінюється за відповідними показниками, а саме:
    1.  Відповідність кандидата критерію професійної компетентності оцінюється на підставі результатів складання анонімного письмового тестування під час іспиту та визначається за показниками: рівень когнітивних здібностей, рівень знань історії української державності, рівень загальних знань у сфері права, рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня, здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
    2.  Відповідність кандидата критерію особистої компетентності згідно з пунктом 2.4 Положення оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди та визначається за показниками: рішучість та відповідальність, безперервний розвиток.
    3.  Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності згідно з пунктом 2.8 Положення оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди та визначається за показниками: ефективна комунікація, ефективна взаємодія, стійкість мотивації, емоційна стійкість.
    4.  Відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики згідно з пунктом 2.13 Положення визначається за показниками: незалежність, чесність, неупередженість, сумлінність, непідкупність, дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті, законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу. Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься в досьє, і співбесіди.
43. Згідно з вимогами частини третьої статті 85 Закону для встановлення показників відповідності кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання можуть застосовуватись інші засоби. Перелік таких засобів наведено в розділі 4 Положення.
44. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення.
45. Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією також враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24.
46. Пунктом 5.5 розділу 5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної та особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
47. Згідно з пунктом 5.6 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання оцінюється так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 400 балів (підпункт 5.6.1.1), з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів; особиста компетентність – 50 балів (підпункт 5.6.1.2), з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів; соціальна компетентність – 50 балів (підпункт 5.6.1.3), з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
48. Згідно з вимогами пункту 5.7 розділу 5 Положення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. Співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє та проходить в засіданні Комісії у складі, визначеному рішенням Комісії. Обговорення відбувається шляхом опитування кандидата на посаду судді доповідачем і членами Комісії та надання кандидатом відповідей і пояснень. Під час співбесіди обов’язково обговорюються дані щодо відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
49. Представники ГРД беруть участь у співбесіді в порядку, встановленому Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженим рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23, зі змінами).
50. Пунктом 120 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України встановлено, що висновок або інформація ГРД розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє кандидата на посаду судді на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.
51. Відповідно до пункту 5.8 розділу 5 Положення максимально можливий бал за критеріями доброчесності та професійної етики становить 300 балів.
52. Комісія керується презумпцією, згідно з якою кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, але ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді.
53. Як зазначено в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року (справа № 9901/355/21), «доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя.

За визначенням терміна, який подано в Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.

Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб суддя не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням» (пункт 23 цього рішення).

54. Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення. Такий кандидат на посаду судді припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
55. Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
56. Кількість балів за результатами оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.
57. Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225.
58. Відповідно до вимог частини першої статті 88 Закону за результатами кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
59. Якщо ГРД у своєму висновку встановила, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише в разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
60. Рішення Комісії про непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді є підставою для припинення подальшої його участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді.
61. Результати кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді, який підтвердив здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, використовуються для визначення рейтингу учасників конкурсу на зайняття вакантної посади судді.

5. Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.

62. Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
63. Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
64. Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
65. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
66. Комісією 06 серпня 2025 року надіслано запит Шевченко О.Ю. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують її відповідність критеріям особистої компетентності. Кандидатом 13 серпня 2025 року надіслано до Комісії пояснення.
67. Стосовно відповідності показнику рішучості та відповідальності кандидат зазначила, що, на її думку, неодноразово демонструвала вказані якості в професійній діяльності. У роботі особливу увагу приділяє дотриманню процесуальних строків, зокрема щодо виготовлення повного тексту судового рішення у випадках оголошення лише вступної та резолютивної частин. За її словами, учасники процесу завжди повідомлялися про строки та порядок отримання повного тексту рішення. Кандидат також вказала, що з метою дотримання встановлених строків часто працювала понаднормово, зокрема залишалася після робочого часу, виходила на роботу у вихідні дні та нерідко розпочинала робочий день істотно раніше звичайного часу.
68. Кандидат зазначила, що приділяла не менше уваги дотриманню строків призначення судових засідань та вирішення інших процесуальних питань. Шевченко О.Ю. відзначила, що за весь час роботи не було жодних скарг чи зауважень щодо дотримання строків розгляду справ. Підкреслила, що вважає неприпустимим відкладення ухвалення рішень через їх складність.
69. Як приклад прояву рішучості та відповідальності кандидат навела справу № 173/2633/13-ц щодо домашнього насильства, у якій вона задовольнила позов про виселення колишнього чоловіка позивачки, посилаючись на Конституцію, практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) та Закон України «Про попередження насильства в сім’ї». Хоча рішення було скасовано апеляційним судом, кандидат зазначила, що правова позиція, викладена нею у цій справі, відповідає підходу, сформульованому ЄСПЛ у справі «Левчук проти України» (2020), яке було ухвалене у подібній справі через шість років після постановлення рішення Шевченко О.Ю.
70. Кандидат також повідомила, що ухвалювала виправдувальні вироки попри загрозу їх скасування, що, на думку кандидата, свідчить про правову принциповість. Всі ці вироки судами вищих інстанцій залишено без змін.
71. На запитання Комісії щодо причин та обставин постановлення 32 судових рішень у період перебування кандидата за межами України, про що також зазначено у висновку ГРД, Шевченко О.Ю. пояснила таке.
72. Кандидат підтвердила, що у період з 24 до 30 жовтня 2013 року вона перебувала за кордоном, а саме у російській федерації. Проте, за її словами, за цей час жодна справа нею не розглядалась, судові рішення не ухвалювались. Як зазначила кандидат, всі судові рішення у відповідних справах фактично було постановлено або до 24 жовтня, або після 30 жовтня 2013 року, хоча в Єдиному державному реєстрі судових рішень окремі рішення датовано днями її перебування за кордоном.
73. Зі злів кандидата, про те, що в указаних судових рішеннях помилково зазначено дати їх ухвалення, вона дізналась із висновку ГРД, затвердженого 28 вересня 2019 року в межах процедури кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді, а також із запиту члена Вищої ради правосуддя. Ці помилки було виправлено у процесуальний спосіб шляхом постановлення ухвал про виправлення описки ще у 2019–2020 роках.
74. Кандидат пояснила, що поїздка була незапланованою: вона погодилась скласти компанію сестрі замість подруги, яка в останній момент відмовилась від подорожі. Свій намір поїхати кандидат попередньо узгодила з головою суду та подала заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати. Повернувшись до України Шевченко О.Ю. дізналась, що наказ про надання їй відпустки видано не було, у зв’язку з чим весь цей час на неї продовжував здійснюватися автоматизований розподіл справ.
75. Кандидат підкреслила, що за весь час здійснення правосуддя не допускала випадків, коли судове засідання не відбувалося через її відсутність. Тому, оскільки в неї не було справ, які підлягали невідкладному розгляду, вона вирішила здійснити вказану вище незаплановану подорож.
76. Водночас Комісія звернула увагу, що згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень на період з 28 до 30 жовтня 2013 року кандидатом було призначено до розгляду справи № 173/2628/13-ц, № 173/2607/13-ц, № 173/2567/13-ц, № 173/2571/13-ц, № 173/2799/13-ц, № 173/2609/13-ц, № 173/2619/13-ц та № 173/2570/13-ц. У відповідь на це Шевченко О.Ю. пояснила, що надала секретарю судового засідання доручення повідомити сторони про відкладення розгляду цих справ.
77. Опинившись у такій надзвичайній ситуації, після повернення з відпустки кандидат, за її словами, вжила усіх можливих заходів для оперативного розгляду справ. Зокрема, усі наведені вище справи було розглянуто 31 жовтня 2013 року.
78. На запитання Комісії, яким чином сторони були повідомлені про призначення справ до розгляду на 31 жовтня 2013 року, з огляду на те, що протягом попереднього тижня кандидат була відсутня на робочому місці, вона пояснила, що у матеріалах справ містилися заяви сторін про розгляд справ без їхньої участі. Водночас кандидат погодилася, що навіть за наявності таких заяв суд зобов’язаний завчасно повідомляти сторони про дату, час і місце судового засідання.
79. Оцінюючи наведені обставини та пояснення кандидата, Комісія звертає увагу на їх внутрішню суперечливість. З одного боку, кандидат стверджує, що у період її перебування за межами України з 24 до 30 жовтня 2013 року судові рішення фактично не ухвалювалися, а дати їх постановлення були помилково зазначені у текстах відповідних рішень. З іншого боку, за поясненнями кандидата, розгляд справ, призначених на 28, 29 та 30 жовтня, було відкладено, а сторони повідомлено про перенесення розгляду, після чого справи розглянуто 31 жовтня 2013 року, у перший день її виходу на роботу. Водночас кандидат підтвердила, що навіть за наявності заяв про розгляд справ без участі сторін суд зобов’язаний завчасно повідомляти учасників процесу про дату, час і місце судового засідання. За таких обставин пояснення кандидата не усувають сумнівів щодо можливості належного повідомлення сторін про судові засідання, які, за словами кандидата, були призначені на 31 жовтня 2013 року, з огляду на її відсутність на робочому місці протягом попереднього тижня. Крім того, будь-яких доказів, що розгляд указаних справ відбувся 31 жовтня 2013 року, кандидат Комісії не надала.
80. Комісія також звертає увагу, що, за поясненнями кандидата, перед поїздкою вона подала заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати та узгодила свій намір із головою суду. Водночас кандидат підтвердила, що наказ про надання їй відпустки видано не було. За таких обставин кандидат мала пересвідчитися у належному оформленні своєї відсутності на роботі та у тому, що відповідне рішення про надання відпустки прийнято в установленому законодавством порядку. Невжиття таких заходів призвело до того, що у зазначений період вона фактично була відсутня на робочому місці без належного документального оформлення, тоді як на неї продовжував здійснюватися автоматизований розподіл судових справ.
81. З урахуванням наведеного Комісія доходить висновку, що пояснення кандидата не усувають обґрунтованих сумнівів щодо належного виконання нею професійних обов’язків у зазначений період. Значна кількість – 32 хибних, за словами кандидата, дат постановлення судових рішень, а також суперечливість наданих пояснень щодо обставин розгляду справ свідчать про недостатній рівень відповідальності при здійсненні правосуддя. За таких обставин Комісія вважає, що кандидат не в повній мірі відповідає критерію особистої компетентності за показником «відповідальність».
82. Стосовно відповідності показнику безперервного розвитку кандидат у письмових поясненнях зазначила, що, на її переконання, професія судді формує особистість. Тому аби бути справжнім професіоналом, а не просто залишатися на посаді, суддя має постійно розвиватися. Кандидат зауважила, що йдеться не лише про знання теорії права та актуальної судової практики, але й про широту світогляду. Адже внутрішнє переконання судді як обов’язкова умова ухвалення рішення формується з професійного й життєвого досвіду та світогляду судді.
83. Кандидат зазначила, що перебуваючи на посаду судді вона:

• пройшла близько 40 заходів підвищення кваліфікації в Національній школі суддів України;
• виступила тренером / викладачем у сімох заходах;
• навчалася в Українській школі політичних студій (2018–2019 роки), брала участь у Всесвітньому форумі за демократію в Страсбурзі (2019 рік);
• у червні 2019 року брала участь у форумі юристок «ЮрФем»;
• протягом 2022–2024 років була учасницею освітніх програм Української Гельсінської спілки з прав людини щодо практики ЄСПЛ та міжнародного гуманітарного права;
• у грудні 2022 року виступала перед студентами з лекцією про правосуддя в умовах воєнного стану;
• у червні 2024 року була спікером на конференції «На зламі історії» у Львові (панель щодо ролі судових рішень у формуванні історичної правди).

84. Крім того, кандидат повідомила, що має дві публікації на сайті Української Гельсінської спілки з прав людини, присвячені питанням колабораційної діяльності та впливу судових рішень на формування історичної пам’яті (у контексті перехідного правосуддя).
85. Надані кандидатом письмові пояснення, а також відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:
86. На підставі дослідження інформації, що міститься в досьє, та співбесіди відповідність кандидата за критерієм особистої компетентності оцінено у 30,66 бала, що є нижчим за 75 відсотків від максимально можливого бала, а тому Комісія доходить висновку, що Шевченко О.Ю. не відповідає критерію особистої компетентності.

6. Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.

87. Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
88. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).

89. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).

90. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правового поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).

91. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).

92. У письмових поясненнях, надісланих до Комісії, стосовно відповідності показнику ефективної комунікації Шевченко О.Ю. зазначила, що для забезпечення сучасної комунікації з учасниками судових процесів та відвідувачами суду за власною ініціативою створила сторінку суду у соціальній мережі «Facebook». Завдяки цьому особи отримували оперативну інформацію щодо руху справ, процедур звернення до суду та графіку роботи (без надання правових порад). На думку кандидата, це значно підвищило доступність і відкритість суду для громадськості.
93. Кандидат указала, що неодноразово брала участь у заходах Національної школи суддів України як тренер. Працюючи в команді з колегами, забезпечувала ефективну взаємодію та високу якість проведення навчальних заходів. Крім того, для підвищення рівня правосвідомості серед дітей та молоді кандидат провела «Урок справедливості» для учнів місцевої школи, а також виступала з лекцією перед студентами про функціонування судової системи в умовах воєнного стану.
94. У 2016 році кандидат приєдналася до всеукраїнського флешмобу в соціальній мережі «Facebook» «#я не боюся виправдати людину», ініційованого суддями для підвищення рівня довіри до суду. На думку кандидата, ця ініціатива була позитивно сприйнята громадськістю та привернула увагу національного телеканалу журналісти якого приїжджали до суду для підготовки сюжету.
95. Наведені приклади, на переконання кандидата, демонструють її досвід взаємодії з учасниками судового процесу, професійною спільнотою та громадськістю, а також використання різних форм комунікації у професійній діяльності.
96. Стосовно відповідності показнику ефективної взаємодії Шевченко О.Ю. зазначила, що як у період роботи суддею, так і впродовж усього життя свідомо намагалася уникати конфліктних ситуацій. Кандидат повідомила, що під час навчання та роботи підтримувала дружні стосунки з однокласниками та колегами, не брала участі у протиставленні одних членів колективу іншим, та не створювала конфліктних груп. За її словами, завдяки цим якостям була неодноразово залучена до адаптації нових учнів у колективі. Шевченко О.Ю. вказала, що ті ж самі риси допомагали їй налагоджувати теплі взаємини з колегами та працівниками апарату суду, а також будувати конструктивні професійні стосунки з прокурорами і адвокатами, що підтверджується, зокрема, відсутністю скарг з їхнього боку.
97. Водночас кандидат зауважила, що чітко розрізняє ситуації, коли можна уникнути конфлікту, зберігаючи нейтралітет, а коли потрібно принципово відстоювати власну позицію. Шевченко О.Ю. вказала, що у таких випадках прагне діяти без емоційної конфронтації.
98. Кандидат підкреслила, що у своїй діяльності керується власними моральними переконаннями та не допускає компромісів із совістю у питаннях, які суперечать її цінностям. Водночас у питаннях, що не мають принципового характеру, вона намагається уникати конфліктів та підтримувати конструктивний діалог і взаємну повагу у спілкуванні з іншими особами.
99. Стосовно стійкості власної мотивації до виконання професійних обов’язків судді Шевченко О.Ю. повідомила, що прагнення стати суддею сформувалося в неї ще в дитинстві. Як зазначила кандидат, на формування професійного вибору вплинуло те, що її мати працювала суддею, у зв’язку з чим Шевченко О.Ю. змалку мала можливість спостерігати за роботою суду та діяльністю судді. Кандидат повідомила, що приклад матері, її професійність і відданість принципам справедливості сформували її уявлення про зміст суддівської професії та правосуддя.
100. Кандидат також вказала, що обраний нею професійний шлях є результатом усвідомленого вибору та підтверджується її подальшими діями, зокрема переїздом ІНФОРМАЦІЯ_4 з міста Києва до маленького міста для роботи на посаді судді, попри необхідність одночасно поєднувати професійну діяльність із веденням побуту та самостійним вихованням ІНФОРМАЦІЯ_5 дітей. За її словами, захоплення професією судді зберігається і нині, а участь у конкурсі на посаду судді апеляційного суду вона розглядає як логічний етап свого професійного розвитку.
101. Стосовно відповідності показнику емоційної стійкості Шевченко О.Ю. зазначила, що вважає себе емоційно врівноваженою особою як у повсякденному житті, так і у професійній діяльності. За її словами, під час здійснення правосуддя вона не допускала проявів знервованості чи неповаги до учасників судового процесу навіть у складних та емоційно напружених судових засіданнях, намагаючись врегульовувати конфліктні ситуації виключно в межах процесуального законодавства.
102. Кандидат також повідомила, ІНФОРМАЦІЯ_6, що, на її переконання, сприяло формуванню навичок самоконтролю та емоційної витримки.
103. Відповідно до пояснень Шевченко О.Ю., для підтримання психологічної рівноваги та відновлення внутрішніх ресурсів вона займається спортом, зокрема бігом. За її словами, регулярні пробіжки допомагають розвивати витривалість, самодисципліну та здатність до саморегуляції, що вона вважає важливими якостями для здійснення суддівських повноважень в умовах постійного професійного навантаження та високого рівня відповідальності.
104. Кандидат повідомила, що заняття бігом допомагають їй підтримувати емоційну рівновагу, відновлювати концентрацію уваги та зберігати ясність мислення, що, на її переконання, сприяє належному виконанню професійних обов’язків судді.
105. Надані кандидатом письмові пояснення, а також відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

106. На підставі дослідження інформації, яка міститься в матеріалах досьє, та співбесіди із кандидатом, Комісія визначила, що за критерієм соціальної компетентності Шевченко О.Ю. набрала 37,67 бала, що є вищим за 75 відсотків від максимально можливого бала, а тому Комісія вважає, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

7. Оцінювання відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

107. Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
108. Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені Вищою радою правосуддя.
109. Указані показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді), а також загальновідомої та загальнодоступної інформації щодо кандидата.
110. У матеріалах суддівського досьє та досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості щодо притягнення Шевченко О.Ю. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, що може мати істотний вплив на здійснення нею правосуддя. До дисциплінарної відповідальності кандидат не притягувалась.
111. При оцінюванні відповідності кандидата критеріям доброчесності  та професійної етики Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
112. Ознайомившись з висновком ГРД, кандидат надала такі пояснення щодо майна, набутого у власність у 2013 році. Нею дійсно було придбано автомобіль марки «Hyundai i30» 2013 року випуску за ціною 179 900 грн, а чоловіком – квартиру площею 47 м², розташовану в місті Києві, за ціною 319 600 грн. Водночас квартиру площею 135 м² було не придбано, а приватизовано відповідно до вимог Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Сукупна вартість витрат на вказане вище майно становила 499 500 грн.
113. Зазначене майно придбано за рахунок коштів, які знаходились на банківських рахунках та були відображені у майновій декларації за 2012 рік (94 973 грн у кандидата та 283 847 грн у члена її сім’ї), а також готівкових заощаджень, зроблених протягом 2012–2013 років.
114. Твердження ГРД про те, що дохід кандидата за 2000–2013 роки становив 129 701 грн, а її чоловіка – 90 285 грн не відповідає дійсності та спростовується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків. Так, заробітна плата кандидата у 2012 році після вирахування податків становила близько 73 000 грн, а крім того вона отримала 8 393 грн дивідендів та 5 859 грн матеріальної допомоги, а чоловік – 28 807 грн дивідендів, що відображено у майновій декларації за відповідний рік. У 2013 році кандидат отримала сукупний дохід у сумі 167 241 грн (після вирахування податків), а її чоловік – 12 428 грн.
115. Ураховуючи викладене, стверджує кандидат, її родина мала можливість придбати майно, зазначене у висновку ГРД. На підтвердження своїх слів Шевченко О.Ю. надала Комісії копії виписок з валютних банківських рахунків за період 2012–2014 років.
116. Стосовно задекларованої вартості квартири площею 47 м² у сумі 319 600 грн (еквівалент 40 000 дол. США) кандидат зазначила, що вказана сума відповідає фактично сплаченим коштам за це майно. Вартість цієї квартири є нижчою порівняно з іншими квартирами в цьому будинку, зокрема, через те, що вона переобладнана з технічного приміщення та розташована на передостанньому поверсі будинку, на якому не має ліфта.
117. Крім того, кандидат зауважила, що лише в одному з трьох наведених ГРД архівних оголошень із соціальної мережі «Facebook» площа квартири є подібною до тієї, власником якої є чоловік кандидата. Також наведені в архівних оголошеннях квартири мають панорамні вікна, яких немає в квартирі чоловіка кандидата.
118. Стосовно задекларованого фінансового зобов’язання чоловіка в сумі 1 500 000 грн (на початок 2022 року), з якого у звітному періоді сплачено 500 000 грн, Шевченко О.Ю. пояснила таке. Цей борг її чоловік повернув за рахунок продажу у вересні 2022 року автомобіля марки «KIA Stonik» за ціною 450 000 грн, а також власних заощаджень за 2021 рік. Ці заощадження чоловіка не відображено в декларації за 2021 рік, оскільки вони не перевищували 50 прожиткових мінімумів.
119. Згідно з поясненнями кандидата доходи її родини у 2022 році становили лише 324 161 грн, ІНФОРМАЦІЯ_7, а чоловік майже не займався підприємницькою діяльністю через повномасштабне вторгнення російської федерації в Україну. Після сплати податків у розпорядженні родини залишились кошти в сумі 302 445 грн, а отже місячний дохід становив близько 25 204 грн.
120. Кандидат повідомила, що у зв’язку з безпековою ситуацією в місті Києві ІНФОРМАЦІЯ_8 протягом лютого – серпня 2022 року проживала в належному її матері будинку в селі в Черкаській області, тому витрати у той період були мінімальними.
121. Стосовно придбання чоловіком кандидата у 2018 році автомобіля марки «KIA Stonik» за ціною 491 996 грн Шевченко О.Ю. пояснила, що купівля відбулась за рахунок їх з чоловіком спільних коштів. Зокрема, за рахунок 146 605 грн, отриманих від продажу іншого автомобіля (марки «CITROEN C4» 2008 року випуску), а також 350 000 грн, подарованих матір’ю кандидата. Про отримання грошового подарунку від матері кандидат 25 квітня 2018 року подала повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, а також відобразила ці відомості у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» майнової декларації за 2018 рік.
122. Оскільки фактичний дохід кандидата у 2018 році становив близько 205 000 грн, а заощадження на кінець попереднього року – 80 000 грн, то у розпорядженні родини було приблизно 23 670 грн на місяць.
123. Стосовно вартості квартири площею 75,4 м², задекларованої в сумі 1 787 295 грн, що еквівалентно 39 895 дол. США, кандидат надала такі пояснення. Право власності чоловіка на указану квартиру було зареєстровано на підставі договору купівлі-продажу від 24 січня 2024 року, проте фактично квартиру було придбано від забудовника на підставі попереднього договору купівлі-продажу від 30 жовтня 2020 року. На підтвердження своїх слів кандидат надала довідку, видану 10 листопада 2020 року товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія управління активами «Профінвест» відповідно до якої оплату за квартиру здійснено у безготівковій формі в сумі 1 752 324,40 грн. Станом на жовтень 2020 року ця сума була приблизно еквівалентна 62 800 дол. США.
124. Стосовно набуття будинку площею 172 м², розташованого у селі Вишеньки Бориспільського району, Шевченко О.Ю. повідомила таке.
125. Згідно з поясненнями кандидата у 2023 році вона не декларувала право власності на житловий будинок вартістю 762 006 грн, як помилково зазначила ГРД у висновку. Натомість нею було задекларовано набуття права на об’єкт незавершеного будівництва – житловий будинок, а також право власності на земельну ділянку площею 701 м², придбану на підставі договору купівлі-продажу від 13 квітня 2023 року. У розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» майнової декларації за 2023 рік кандидатом зазначено видаток на будівництво житлового будинку в сумі 762 006 грн та на придбання земельної ділянки в сумі 571 500 грн.
126. Джерелом походження коштів на придбання земельної ділянки були заощадження кандидата в сумі 15 000 дол. США, інформація про які відображена в майновій декларації за 2022 рік, а кошти на зведення будинку (на початковому етапі) були отримані нею в подарунок від матері, про що кандидатом подано відповідні повідомлення про суттєві зміни в майновому стані. На подальших етапах будівництва чоловік кандидата також долучився до фінансування.
127. Після завершення будівництва у 2024 році кандидатом зареєстровано право власності на нього, вартість – 2 460 000 грн. Отже, сукупна вартість будинку та земельної ділянки дорівнює 3 031 500 грн, або приблизно 80 000 дол. США.
128. Кандидат зауважила, що посилання ГРД на оголошення про продаж будинків вартістю понад 150 000 дол. США не є коректними, оскільки будинки не є аналогічними ані за місцем знаходження майна, ані за його характеристиками. Так, будинки в оголошеннях, які наводить ГРД, продаються як об’єкти вторинного ринку з оздобленням, озелененням, комунікаціями, навіть з меблями та побутовою технікою. Водночас вартість будинку кандидата визначено виключно на підставі витрат на його будівництво. Крім того, площа будинку кандидата становить 125,7 м², а будинки в оголошеннях, на які посилається ГРД, є більшими – 165 м² та 135 м² відповідно. Також вона пояснила, що один будинок із оголошення розташований в іншому населеному пункті, другий – у тому ж, що і будинок кандидата, проте в зовсім іншій черзі будівництва.
129. На підтвердження кандидат навела у поясненнях два оголошення про продаж будинків, які, на її думку, є аналогічними її власності за місцем знаходження та технічними характеристиками, і вартість яких становить близько 70 000 – 80 000 дол. США.
130. Комісія, проаналізувавши надані кандидатом пояснення та підтвердні документи, вважає їх обґрунтованими та достатніми.
131. Стосовно ухвалення судових рішень під час перебування за межами території України обставини чого описані у пунктах 71–81 цього рішення Шевченко О.Ю. також пояснила таке.
132. Кандидат повідомила, що їй важко пояснити причини зазначення помилкових дат у рішеннях, оскільки минуло вже понад 12 років. Надати більш детальну інформацію по цих справах не має можливості у зв’язку з їх знищенням на підставі закінчення встановленого строку зберігання, про що кандидат надала копію довідки, виданої Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області.
133. На запитання Комісії про мету виправлення описок у 2019–2020 роках у рішеннях, постановлених у 2013 році, кандидат відповіла, що прагнула, аби в рішеннях було зазначено правильні дати їх постановлення. Саме тому після виявлення цих помилок вона разом із колегами шукала спосіб, у який їх може бути усунуто. Так, вони дійшли висновку, що описки мають бути виправлені за ініціативою суду. Та оскільки у Шевченко О.Ю. закінчився строк призначення та вона не мала повноважень, відповідні ухвали було постановлено іншими суддями суду.
134. Комісія поставила кандидату запитання, якими матеріалами керувались судді при виправленні описок, зокрема на підставі яких документів вони визначали конкретні дати постановлення указаних у висновку ГРД рішень, ураховуючи те, що на момент виправлення описок майже всі справи було знищено. Шевченко О.Ю. не надала Комісії переконливих пояснень з цього приводу.
135. Стосовно зауваження ГРД про відсутність ухвал про виправлення описок у Єдиному державному реєстрі судових рішень кандидат пояснила, що всі вони наявні, але мають інші номери справ у зв’язку зі знищенням справ, у межах яких нею було постановлено рішення з неправильними датами. На підтвердження своїх слів кандидат надала копії ухвал про виправлення помилки у судовому рішенні, роздруковані з Єдиного державного реєстру судових рішень, щодо всіх рішень, зазначених у висновку ГРД.
136. З огляду на наведені пояснення кандидата та відповіді, надані під час співбесіди, Комісія вважає за необхідне оцінити ці обставини з точки зору відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.
137. Оцінюючи пояснення кандидата, Комісія звертає увагу, що вони не дають можливості однозначно встановити обставини постановлення відповідних судових рішень. Зокрема, пояснення кандидата щодо фактичних дат ухвалення рішень, порядку відкладення розгляду справ та подальшого їх розгляду після повернення з відпустки не усувають сумнівів у тому, що зазначені рішення були постановлені саме за тих обставин і у той спосіб, на які посилається кандидат.
138. Комісія також враховує, що виправлення описок у судових рішеннях було здійснено у 2019–2020 роках, тобто через значний проміжок часу після їх постановлення, за ініціативою суду та за участі інших суддів. Водночас кандидат не змогла надати переконливих пояснень щодо того, якими саме документами або даними керувалися судді при визначенні правильних дат постановлення відповідних рішень. За таких обставин Комісія не може виключити, що після того, як кандидат дізналася про наявність рішень, датованих періодом її відсутності на робочому місці, вона вжила заходів для усунення зазначених невідповідностей, однак ці дії були зумовлені передусім необхідністю виправити проблему, на яку їй було вказано під час процедури оцінювання, а також уникнути можливих зауважень щодо цих обставин у майбутньому.
139. Комісія звертає увагу, що зміна реквізитів судових рішень через значний проміжок часу після їх ухвалення потенційно може створювати правову невизначеність для учасників відповідних справ. Зокрема, одне з таких рішень стосувалося розірвання шлюбу, на підставі якого до Державного реєстру актів цивільного стану громадян були внесені відповідні відомості. Подальша зміна дати такого рішення через декілька років після його постановлення могла впливати на юридично значимі обставини для сторін, що, на переконання Комісії, потребувало особливої обачності та належного врахування можливих правових наслідків.
140. Комісія виходить з того, що від судді очікується не лише формальне дотримання процесуальних процедур, а й поведінка, яка виключає виникнення обґрунтованих сумнівів у належності здійснення правосуддя та достовірності судових рішень. У ситуаціях, коли виникають питання щодо обставин постановлення судових рішень або правильності їх реквізитів, суддя повинен діяти у спосіб, який забезпечує максимальну прозорість та не створює підстав для сумнівів у доброчесності та сумлінності його професійної діяльності.
141. З огляду на наведене Комісія дійшла висновку, що поведінка кандидата у цій ситуації не повною мірою відповідає стандартам чесності, сумлінності та дотримання етичних норм у професійній діяльності. Надані пояснення не усунули сумнівів щодо обставин постановлення відповідних судових рішень, а також щодо підстав і порядку подальшого виправлення у них дат. Крім того, кандидат не продемонструвала належної обачності у врахуванні можливих правових наслідків таких змін для учасників судових проваджень.
142. Ураховуючи викладене, Комісія вирішила зменшити кількість балів, визначених за результатами оцінювання кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики, а саме на: 15 балів за показником «чесність», 15 балів за показником «сумлінність» та 15 балів за показником «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті».
143. Стосовно наданої ГРД інформації, яка само пособі не стала підставою для висновку, але потребує пояснень кандидата, Шевченко О.Ю. повідомила таке.
144. Перед заповненням майнових декларації кандидат зазвичай отримує в банку виписки з рахунків. У виписці було зазначено про перерахування коштів в сумі 5 552 грн від сестри, але обставин цього перерахунку кандидат не пам’ятала, ймовірно вони щось разом купували, і сестра повернула свою частину витрат на картку кандидата. Заповнюючи майнову декларацію за 2015 рік Шевченко О.Ю. внесла ці відомості до розділу 11 «Доходи, у тому числі подарунки», вказавши видом доходу «Гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовими правочинами» як найбільш відповідний фактичним обставинам із запропонованого переліку.
145. Стосовно правових підстав виїзду за межі України чоловіка кандидат повідомила, ІНФОРМАЦІЯ_9. Сама Шевченко О.Ю. виїжджала за кордон з метою ІНФОРМАЦІЯ_10 та для складання іспитів.
146. Стосовно незазначення в майновій декларації за 2015 рік, поданій у паперовому вигляді, доходу чоловіка в сумі 88 653 грн, якій водночас було вказано в декларації за цей же рік, поданій в електронному вигляді, кандидат пояснила, що на момент подачі паперової декларації вона, ймовірно, не володіла інформацією про цей дохід. Надати більш ґрунтовні пояснення кандидат не може у зв’язку з тим, що події мали місце багато років тому.
147. Стосовно незазначення відомостей у декларації родинних зв’язків судді за 2012–2016 роки ІНФОРМАЦІЯ_11.
148. Комісія, проаналізувавши надані кандидатом пояснення, констатує, що нею було допущено помилку у декларуванні відомостей про осіб, з якими в неї є родинні зв’язки. І хоча Комісія не вважає, що зазначені недоліки свідчать про умисне приховування інформації або намагання ввести в оману, однак демонструють певну неуважність та недостатню відповідальність у виконанні юридично значущих обов’язків. Ураховуючи зазначене, Комісія зменшує бали кандидата на 15 за показником «сумлінність».
149. Досліджені матеріали досьє, співбесіда із кандидатом Шевченко О.Ю., а також надані нею пояснення дали підстави Комісії оцінити відповідність кандидата критеріям доброчесності  та професійної етики у 240 балів.

8. Висновок Комісії за результатами розгляду справи.

150. За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Шевченко О.Ю. у сукупності набрала 673,33 бала.

151. Ураховуючи викладене, керуючись статтями 28, 79–79³, 83–88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Положенням про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Шевченко Ольги Юріївни вимогам до кандидата на посаду судді.

Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Шевченко Ольга Юріївна набрала 673,33 бала.

Визнати Шевченко Ольгу Юріївну такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Головуючий                                                                          Руслан СИДОРОВИЧ

Члени Комісії:                                                                      Людмила ВОЛКОВА

                                                                                                Роман КИДИСЮК