Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,
членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ (доповідач), Романа КИДИСЮКА,
дослідивши досьє та провівши співбесіду в межах кваліфікаційного оцінювання судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Кодрян Любові Іванівни на відповідність займаній посаді,
встановила:
Указом Президента України від 01 серпня 2016 року № 321/2016 Кодрян Л.І. призначено на посаду судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області строком на п’ять років. Дата складення суддею присяги – 15 грудня 2016 року.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 30 травня 2019 року суддю відряджено для здійснення правосуддя до Шевченківського районного суду міста Чернівців строком на один рік із 14 червня 2019 року.
Згідно з пунктом 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Пунктом 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі – Закон) передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
Відповідно до частини першої статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.
Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджено рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення).
Згідно з пунктами 1, 2 глави 6 розділу II Положення встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.
Положеннями статті 83 Закону передбачено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.
Згідно зі статтею 85 Закону кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:
- складення іспиту (складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання);
- дослідження досьє та проведення співбесіди.
Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Кодрян Л.І.
Суддя Кодрян Л.І. склала анонімне письмове тестування, за результатами якого набрала 85,5 бала. За результатами виконаного практичного завдання суддя набрала 91,5 бала. На етапі складення іспиту суддя загалом набрала 177 балів.
Рішенням Комісії від 18 жовтня 2018 року № 234/зп-18 визначено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді «Іспит» та вирішено питання допуску суддів до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» за результатами іспиту. Відповідно до вказаного рішення Кодрян Л.І. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Кодрян Л.І. пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Під час проведення співбесіди та дослідження матеріалів суддівського досьє Комісією встановлено таке.
Відповідність судді критерію професійної компетентності оцінено за показниками:
- Рівень знань у сфері права оцінено за результатами анонімного письмового тестування – Кодрян Л.І. набрала 85,5 бала.
- Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінено за результатами виконаного практичного завдання. За цим показником Кодрян Л.І. набрала 91,5 бала.
На етапі складення іспиту суддя загалом набрала 177 балів, що становить більше 50 відсотків від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту.
Ефективність здійснення правосуддя оцінено за показниками: загальна кількість розглянутих справ; кількість скасованих судових рішень та підстави їх скасування; інформація про рішення, постановлені за участі судді, що були предметом розгляду міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, за результатами якого було встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань; кількість змінених судових рішень та підстави їх зміни; дотримання строків розгляду справ, зокрема кількість справ, розгляд яких триває понад встановлені законом строки; середня тривалість виготовлення повного тексту вмотивованого рішення, дотримання строків його виготовлення та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень; судове навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, регіоні з урахуванням інстанційності, спеціалізації суду та судді; підтверджена інформація щодо дотримання суддею засад і принципів здійснення правосуддя, встановлених процесуальним законом, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а також іншими міжнародно-правовими актами та зобов’язаннями; результати регулярного оцінювання; здійснення повноважень на адміністративних посадах, в органах суддівського врядування та самоврядування; інші дані щодо ефективності здійснення правосуддя суддею, отримані Комісією відповідно до Закону.
Комісією надано оцінку кількості скасованих та змінених судових рішень, навантаженню судді порівняно з іншими суддями у відповідному суді. За результатами дослідження досьє і співбесіди, ураховуючи пояснення судді, цей показник оцінено в 50 балів.
- Діяльність щодо підвищення фахового рівня оцінено за показниками: підготовка та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді; здійснення наукової та викладацької діяльності; участь у законопроєктній роботі; наявність наукових публікацій у сфері права; участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо); наявність наукового ступеня, вченого звання.
За результатом дослідження досьє і проведення співбесіди з урахуванням пояснень судді та наданих підтверджувальних документів Комісія оцінила цей показник у 2 бали.
Таким чином, критерій професійної компетентності оцінено Комісією в 229 балів.
Відповідність судді Кодрян Л.І. критерію особистої компетентності визначено за показниками тестувань таких особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, як: когнітивні якості особистості (логічне мислення; абстрактне мислення; вербальне мислення; загальний показник), емотивні якості особистості (стресостійкість; емоційна стабільність; контроль емоцій; контроль імпульсів; патопсихологічні ризики) та мотиваційно-вольові якості особистості (відповідальність; стійкість робочої мотивації; рішучість; дисциплінованість; кооперативність; здатність відстоювати власні переконання).
Комісією оцінено ці показники на підставі висновку про підсумки таких тестувань, за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди в 63 бали.
Відповідність судді Кодрян Л.І. критерію соціальної компетентності визначено за показниками тестувань таких особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, як: комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості (чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість).
Комісією оцінено ці показники на підставі висновку про підсумки таких тестувань, за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди в 89 балів.
Оцінюючи відповідність судді Кодрян Л.І. за критеріями професійної етики та доброчесності, Комісія враховує таке.
Відповідно до частин першої та шостої статті 87 Закону Громадська рада доброчесності (далі – ГРД) утворюється з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання.
ГРД: збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді; надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію щодо судді; надає, за наявності відповідних підстав, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє.
Пунктом 120 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23), передбачено, що висновок або інформація ГРД розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики.
ГРД 18 травня 2025 року затвердила висновок про невідповідність судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Кодрян Л.І. критеріям доброчесності та професійної етики, який надійшов на електронну адресу Комісії 19 травня 2025 року.
Підставою для такого висновку слугували такі твердження ГРД.
1. ГРД зазначає, що рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 20 лютого 2019 року № 507/3дп/15-19 суддю Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Кодрян Л.І. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця.
Згідно з обставинами вказаного дисциплінарного провадження суддею Кодрян Л.І. у період із травня 2017 року до січня 2018 року прийнято 28 постанов, якими повернуто для доопрацювання та належного оформлення протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені різними статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП). Вказані справи стосувались вчинення насильства в сім’ї, у тому числі повторно, дрібного хуліганства, порушення правил адміністративного нагляду, керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також повторного вчинення подібних правопорушень.
Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що зазначені в постановах судді Кодрян Л.І. підстави повернення протоколів про адміністративні правопорушення для належного оформлення не були законними в розумінні статті 256 КУпАП. Водночас Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя виходила з того, що в прийнятих суддею постановах не зазначено про наявність у складених протоколах про адміністративні правопорушення суттєвих недоліків, які б унеможливлювали їх розгляд та вимагали направлення їх на дооформлення (доопрацювання), у тому числі тих, які б свідчили про необхідність надання будь-яких інших даних чи неможливість на підставі наданих встановити наявність чи відсутність у діях осіб адміністративного правопорушення. Не вказано також і про складання протоколів про адміністративне правопорушення не уповноваженими на те особами. Як наслідок, Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя констатувала відсутність підстав для повернення протоколів на дооформлення.
ГРД обізнана про те, що згідно з пунктом 10 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджених рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24, будь-який висновок чи оцінка національного або міжнародного органу не є заздалегідь визначальними та обов’язковими для врахування під час оцінювання відповідності судді цим показникам, і не спростовують обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики. Водночас, ГРД переконана, що сформульовані Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя висновки та оцінки мають бути враховані Комісією під час оцінювання відповідності судді Кодрян Л.І. критеріям доброчесності та професійної етики.
2. Також, ГРД вказує на те, що суддя не повідомила про наявність конфлікту інтересів під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та не вжила заходів для його запобігання й урегулювання у встановленому законом порядку.
Так, у судді на розгляді перебувала справа № 727/8758/19 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Згідно з протоколом серії БД № 427498 від 08 серпня 2019 року про адміністративне правопорушення 08 серпня 2019 року о 17 год 10 хв у місті Чернівці водій транспортного засобу «КІА SPORTAGE» не дотримався дорожньої ситуації та бічного інтервалу й допустив зіткнення із транспортним засобом «КАМАЗ», внаслідок чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Суддя у вказаній справі 16 серпня 2019 року ухвалила постанову, якою повернула матеріали справи на доопрацювання та належне оформлення.
Дослідивши наявні в публічному доступі декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані ОСОБА_1 за 2018 та 2022 роки, ГРД виявила, що з жовтня 2018 року вона є власником транспортного засобу «КІА SPORTAGE».
У той же час, за даними суддівського, досьє донька судді ОСОБА_2. впродовж 2015–2017 років отримувала заробітну плату за основним місцем роботи від самозайнятої особи ОСОБА_1, яка здійснює адвокатську діяльність. Факт отримання донькою такого доходу відображено суддею в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік (далі – Декларація).
З урахуванням виявлених обставин ГРД стверджує, що суддя, здійснюючи розгляд справи № 727/8758/19 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, перебувала в умовах реального конфлікту інтересів.
3. Також, під час зібрання інформації про суддю ГРД виявила, що її донька ОСОБА_2 влаштувалась на роботу до ОСОБА_1 одразу ж після завершення навчання у вищому навчальному закладі. ГРД припускає, що працевлаштування доньки відбулось, ймовірно, за посередництва судді та за допомогою набутих нею професійних зв’язків.
Додатково ГРД надала Комісії інформацію стосовно судді Кодрян Л.І., яка сама собою не слугувала підставою для висновку про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики, однак потребує пояснень.
Так, шляхом дослідження Єдиного державного реєстру судових рішень ГРД виявила низку ухвалених суддею постанов, у яких було закрито провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП (керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння), у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Зокрема, йдеться про справи № № 171/520/19, 171/256/19, 171/249/19, 171/2611/18, 171/2254/18.
На думку ГРД, суддя без поважних причин допустила порушення встановленого законом строку розгляду вказаних вище справ, внаслідок чого особи, які скоїли правопорушення й стосовно яких складено адміністративні протоколи, уникнули притягнення до відповідальності.
Суддя Кодрян Л.І. надала Комісії письмові пояснення щодо обставин й фактів, викладених у рішенні ГРД.
1. Зокрема, суддя вважає безпідставним твердження ГРД про її невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики за показником «сумлінність» з огляду на факт притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
Дійсно, рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 20 лютого 2019 року № 507/3дп/15-19, залишеним без змін рішенням Вищої ради правосуддя від 24 жовтня 2019 року № 2813/0/15-19, суддю притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді догани.
Утім, за результатами судового оскарження постановою Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі № 11-1219сап19 скасовано рішення Вищої ради правосуддя від 24 жовтня 2019 року № 2813/0/15-19. На виконання рішення суду Вища рада правосуддя 18 травня 2021 року скасувала рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 20 лютого 2019 року № 507/3дп/15-19 про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності та закрила дисциплінарне провадження стосовно неї.
Велика Палата Верховного Суду в рішенні констатувала, що у Вищої ради правосуддя та її Дисциплінарної палати не було достатніх підстав стверджувати, що під час розгляду адміністративних матеріалів суддя у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням обов’язків через несумлінне ставлення до них (недбалість) відмовила особі в доступі до правосуддя, тобто вчинила передбачений підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону дисциплінарний проступок, та що допущені суддею порушення є настільки значними за своїм характером, способом учинення і наслідками, що мають наслідком притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. У результаті, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що дії судді не можна кваліфікувати як дисциплінарний проступок у зв’язку з відсутністю суб’єктивної сторони проступку (умислу, недбалості або неналежного ставлення до службових обов’язків) та закрила дисциплінарне провадження стосовно неї.
2. Стосовно тверджень ГРД про розгляд суддею справи № 727/8758/19 в умовах реального конфлікту інтересів, про який вона не повідомила у встановленому законом порядку та не вжила передбачених законодавством заходів з метою його врегулювання, Кодрян Л.І. надала наступні пояснення.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 30 травня 2019 року № 1443/0/15-19 суддю Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Кодрян Л.І. відряджено для здійснення правосуддя до Шевченківського районного суду міста Чернівців строком на один рік із 14 червня 2019 року. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями Шевченківського районного суду міста Чернівців від 15 серпня 2019 року судді Кодрян Л.І. розподілено для розгляду матеріали стосовно вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Постановою від 16 серпня 2019 року у справі № 727/8758/19, прийнятою під головуванням судді, матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 повернуто для доопрацювання та належного оформлення до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області. Надалі зазначені матеріали справи про адміністративне правопорушення надійшли до суду повторно та були розподілені іншому судді.
Суддя переконує, що при винесенні судового рішення від 16 серпня 2019 року вона сумлінно керувалася положеннями процесуального й матеріального закону, у неї не було жодного майнового чи немайнового інтересу, які були б зумовлені особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з ОСОБА_1 Не було, на думку судді, у цьому випадку й суперечностей між приватним інтересом та службовими повноваженнями, які б впливали на її об’єктивність чи неупередженість при винесенні рішення у справі № 727/8758/19.
Підсумовуючи викладене, суддя переконана, що рішення у згаданій справі стосовно ОСОБА_1 приймалось в умовах відсутності конфлікту інтересів, що виключало необхідність вжиття нею передбачених законом заходів для його запобігання.
3. Стосовно тверджень ГРД про, ймовірне, посередництво судді у працевлаштуванні доньки на роботу до адвоката ОСОБА_1, Кодрян Л.І. зазначила, що вони мають характер припущень та надала такі пояснення.
Донька судді, ОСОБА_2, __ ______ ____ року народження, після успішного завершення навчання в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича у віці __ роки самостійно влаштувалася на роботу за трудовим договором від 15 вересня 2015 року, укладеним із адвокатом ОСОБА_1, на посаду помічника адвоката та працювала на цій посаді до 16 вересня 2017 року. Крім того, працевлаштування доньки відбулося до дня призначення Кодрян Л.І. на посаду судді згідно з Указом Президента України від 01 серпня 2016 року.
Наведене, на думку судді, спростовує твердження ГРД про її, ймовірне, посередництво у працевлаштуванні доньки.
У доповненні до викладеного суддя у своїх поясненнях зазначила, що під час навчання на юридичному факультеті у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича її донька надавала безоплатну правову допомогу клієнтам юридичної клініки, яка функціонувала при вищому навчальному закладі, залучалася до складення позовних заяв, підготовки консультацій та складення процесуальних документів. Наведене, на думку судді, свідчить про те, що ще під час навчання в університеті донька водночас із здобуванням вищої юридичної освіти мала додаткову змогу набути знання в галузі права та практичних навичок із надання правової допомоги.
Стосовно тверджень ГРД про факти ухвалення суддею рішень про закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення суддя надала такі пояснення.
Під час розгляду вказаних справ суддя сумлінно керувалася відповідними нормами КУпАП, враховувала положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також актуальну практику судів апеляційної інстанції й чинні на той час роз’яснення Верховного Суду України.
У кожній із вказаних ГРД справ при вирішенні питання про розгляд справи у призначений день чи необхідність відкладення слухання суддя перевіряла наявність відомостей про належне сповіщення особи, яка притягається до відповідальності, дату і час розгляду справи, факт надходження заяв про відкладення розгляду справи та, власне, обґрунтованість останніх. Причинами відкладення слухань справ слугувала саме відсутність відомостей про належне повідомлення особи, яка притягається до дисциплінарної відповідальності, про дату і час судового розгляду (повернення поштового конверту за закінченням терміну зберігання, відсутність адресата за вказаною адресою, відсутність відомостей про отримання судової повістки під час відстежування поштового відправлення, ненадходження розписки про вручення судової повістки).
У розрізі кожної зі справ про адміністративні правопорушення, наведених у рішенні ГРД, суддя надала детальні пояснення щодо обставин, які перешкоджали прийняттю остаточного рішення у справі.
Комісія бере до уваги пояснення судді, визнаючи їх об’єктивними, достатньо обґрунтованими, й такими, що підкріплені підтверджувальними документами.
Таким чином, Комісія за результатами перевірки обставин, викладених у рішенні ГРД, з урахуванням наданих суддею пояснень та дослідження матеріалів суддівського досьє не встановила фактів, які б свідчили про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики.
Відповідність судді Кодрян Л.І. критерію професійної етики визначено за показниками тестувань таких особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, як: розуміння і дотримання правил та норм, здатність відстоювати власні переконання, дисциплінованість, повага до інших. Комісією оцінено ці показники на підставі висновку про підсумки таких тестувань, за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди у 80 балів.
Також критерій професійної етики встановлено за такими показниками, як: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених пунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики. Комісією оцінено ці показники за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди в 110 балів.
Отже, за критерієм професійної етики відповідність судді оцінено Комісією в 190 балів.
Відповідність судді Кодрян Л.І. критерію доброчесності визначено за показниками тестувань таких особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, як: чесність і порядність; відсутність контрпродуктивних дій; відсутність схильності до зловживань. Комісією оцінено ці показники на підставі висновку про підсумки таких тестувань, за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди у 85 балів.
Також критерій доброчесності встановлено за такими показниками, як: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених пунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності. Комісією оцінено ці показники за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди у 100 балів.
Таким чином, за критерієм доброчесності відповідність судді оцінено Комісією у 185 балів.
З огляду на викладене за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Кодрян Л.І. набрала 756 балів, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
- Визначити, що суддя Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Кодрян Любов Іванівна за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрала 756 балів.
- Питання щодо відповідності судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Кодрян Любові Іванівни займаній посаді внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.
Головуючий Руслан СИДОРОВИЧ
Члени Комісії: Людмила ВОЛКОВА
Роман КИДИСЮК
