73/ас-26

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Михайла БОГОНОСА,

членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ (доповідач), Галини ШЕВЧУК,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Олександри ТУНТУЛИ,

представника Ради громадської доброчесності Ольги ВЕРЕТІЛЬНИК,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Тунтули Олександри Сергіївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24).

Відповідно до частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах (далі – Конкурс).

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У грудні 2023 року Тунтула О.С. звернулась до Комісії із заявою про допуск до участі в Конкурсі як особи, яка відповідає вимогам пункту 2 частини першої статті 28 Закону, та проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 105/ас-24 допущено Тунтулу О.С. до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.

Основні відомості про кандидата.

Тунтула О.С. ______ року народження, громадянка України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомостей про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, немає.

У 2005 році Тунтула О.С. закінчила Державний вищий навчальний заклад «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста (диплом спеціаліста серії ВА № 28010089 від 01 липня 2005 року).

У 2014 року Тунтулі О.С. було присуджено науковий ступінь кандидата юридичних наук із спеціальності «кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» на підставі прилюдного захисту дисертації на тему «Отримання доказів та форми їх представлення, оцінки та використання у кримінальному провадженні», що підтверджується дипломом кандидата наук серії ДК № 018571, виданим за рішенням атестаційної колегії Національної академії прокуратури України Генеральної прокуратури України від 17 січня 2014 року.

Рішенням Атестаційної колегії Чорноморського національного університету імені Петра Могили від 22 грудня 2014 року № 8/02-Д Тунтулі О.С. присвоєно вчене звання доцента кафедри цивільного та кримінального права і процесу (атестат доцента серії 12ДЦ № 040871).

Тунтула О.С. відповідно до пункту 2 частини першої статті 28 Закону має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років.

З вересня 2008 року до грудня 2021 року Тунтула О.С. працювала на посадах старшого викладача кафедри та доцента кафедри у Чорноморському національному університеті імені Петра Могили.

З грудня 2021 року обіймала посаду прокурора у Миколаївській спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Південного регіону, на сьогодні – прокурор відділу представництва захисту інтересів дітей та протидії насильству в сім’ї Миколаївської обласної прокуратури.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до положень статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Положення основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах Конкурсу, та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 січня 2025 року № 8/зп-25), в разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Згідно з підпунктом 6.3.3 пункту 6.3 цього Положення учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Тунтула О.С. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

Професійна компетентність	Когнітивні здібності	43,40	348,90
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та зі спеціалізації суду	143,00
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	122,50

Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 348,9 бала із 400 можливих, свідчить про підтвердження Тунтулою О.С. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду, зокрема Тунтули О.С.

Запити про надання відомостей стосовно Тунтули О.С. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.

Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Комісією отримано відповіді від уповноважених державних органів із інформацією стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду.

Під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка свідчить про невідповідність Тунтули О.С. вимогам до кандидата на посаду судді.

За результатами спеціальної перевірки уповноваженим представником секретаріату Комісії відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, сформовано довідку про спеціальну перевірку.

Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах Конкурсу допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Тунтулу О.С.

Рішенням Комісії від 02 липня 2025 року № 127/зп-25 до другої групи судів на першій стадії Конкурсу включено зокрема, Миколаївський апеляційний суд – 21 вакантна посада судді. Встановлено строк подання кандидатами на посаду судді заяви про намір претендувати на посаду судді в суді, включеному до другої групи судів на першій стадії Конкурсу.

У строки, визначені рішенням Комісії від 02 липня 2025 року № 127/зп-25, Тунтула О.С. надіслала до Комісії заяву про намір претендувати на посаду судді Миколаївського апеляційного суду.

Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 встановлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема, кандидатів на посади суддів Миколаївського апеляційного суду в межах Конкурсу проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 1.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року за результатами розгляду матеріалів стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Тунтули О.С. доповідачем визначено члена Комісії Кобецьку Н.Р.

Комісією в межах повноважень надіслано запити до Національного агентства з питань запобігання корупції, Офісу Генерального прокурора, Національної поліції України, Служби безпеки України, Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, а також отримано відомості з державних реєстрів та інформаційних систем. Отримані відповіді державних органів та витяги з реєстрів долучено до суддівського досьє кандидата.

Комісія 06 серпня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду (лист № 21-6808/25) з пропозицією надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.

До Комісії 19 серпня 2025 року надійшли пояснення Тунтули О.С., у яких вона надала інформацію, що, на її думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

До Комісії 02 лютого 2026 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) від 30 січня 2026 року про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Тунтули О.С. критеріям професійної етики та доброчесності.

Членом Комісії – доповідачем надіслано кандидату рішення ГРД (лист від 02 лютого 2026 року № 32дпс-1231/24) та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює викладені в ньому обставини.

До Комісії 09 лютого 2026 року надійшли пояснення Тунтули О.С. щодо обставин та інформації, викладених у рішенні ГРД.

Тунтулі О.С. було надано можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з Тунтулою О.С. призначено на 03 лютого 2026 року. З метою забезпечення кандидату права відповіді на негативний висновок ГРД, який надійшов до Комісії 02 лютого 2026 року, розгляд відповідного питання відкладено.

Наступне засідання Комісії відбулося 11 березня 2026 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з її правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати додаткову інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Варто підкреслити, що повноваження Комісії щодо оцінки встановлених стосовно кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований відповідно до пункту 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
Особиста компетентність	Рішучість	21	21	21	21,00	41,00
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	20	20	20	20,00

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень особистої компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 41,00 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

При оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Варто підкреслити, що повноваження Комісії щодо оцінки встановлених стосовно кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. З урахуванням наданих кандидатом пояснень під час співбесіди та документів, на їх підтвердження, членами Комісії індивідуально оцінено Тунтулу О.С. за показниками критерію соціальної компетентності таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований відповідно до пункту 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9	10	10	9,67	39,67
	Ефективна взаємодія	9	10	10	9,67
	Стійкість мотивації	10	11	10	10,33
	Емоційна стійкість	10	10	10	10,00

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий Тунтулою О.С. за цим критерієм, становить 39,67 бала із 50 можливих, що вище за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що професійна етика та доброчесність – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, професійна етика та доброчесність є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям професійної етики та доброчесності, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає цим критеріям, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям професійної етики та доброчесності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності встановлюється за такими показниками:

- незалежність;

- чесність;

- неупередженість;

- сумлінність;

- непідкупність;

- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;

- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють змістом ці показники затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники доброчесності).

Пунктом 5.12 Положення встановлено, що кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225.

Відповідно до пункту 5.13 Положення істотність порушень встановлюється Комісією при закритому обговоренні і визначається шляхом голосування.

Для встановлення істотності порушень використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

До Комісії 02 лютого 2026 року надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Тунтули О.С. критеріям доброчесності та професійної етики за такими показниками.

1. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті) (підпункти 1, 2 пункту 17 Єдиних показників доброчесності).

1.1. Тунтула О.С. має свідоцтва про реєстрацію авторських прав на ряд творів, а саме:

- статтю «Инновационное понимание ступенчатого существенного видового давления субъективных, объективных и смешанных источников антикриминальных сведений» (дата реєстрації – 20 травня 2020 року);

- навчальний посібник «Основи роботи з джерелами аптиделіктних відомостей. Лекція № 3. Курс лекцій з криміналістики» (дата реєстрації – 20 травня 2020 року);

- монографію «Блестящие или пронизанные откровенной коррупцией и явным непрофессионализмом ничтожные результаты конкурса в кассационные суды, ВАС и АП ВАС. Системное правовое исследование» (дата реєстрації – 20 травня 2020 року);

- навчальний посібник «Інноваційне розуміння забезпечення, дотримання та відновлення за Основним законом правового статусу різних видів соціосуб’єктів. Лекція № 1. Курс лекцій з навчальної дисципліни «Конституційне право зарубіжних країн» (дата реєстрації – 20 травня 2020 року);

- навчальний посібник «Інноваційне розуміння механізму передачі влади від виборців до суб’єктів владних повноважень та властивостей цих повноважень. Лекція № 2. Курс лекцій з навчальної дисципліни «Правознавство» (дата реєстрації – 20 травня 2020 року);

- монографію «Інновації юриспруденції і законодавства в фармацевтичній діяльності (дата реєстрації – 15 червня 2021 року);

- статтю «Сравнительный анализ базисных международных правовых актов в контексте обеспечения, соблюдения и восстановленная правового статуса физических лиц и иных социосубъектов» (дата реєстрації – 15 червня 2021 року);

- статтю «Theorylogy of Criminalistics and Ordistics (Theory of Operational investigative activities)» (дата реєстрації – 15 червня 2021 року);

- статтю «Основы инновационного понимания сущности, функций, системы и порядка формирования антиделиктных органов: часть третья» (дата реєстрації – 15 червня 2021 року).

Частина цих робіт, що вийшла у світ після 2014 року та початку військової агресії російської федерації проти України, опубліковані російською мовою. За таких умов продовження публікації робіт російською мовою (українськими науковцями та фахівцями з українського законодавства) виглядає як толерування російської політики асиміляції українців, підтримка подальших зв’язків з російським науковим середовищем.

У зазначених роботах звертає на себе увагу монографія «Блестящие или пронизанные откровенной коррупцией и явным непрофессионализмом ничтожные результаты конкурса в кассационные суды, ВАС и АП ВАС. Системное правовое исследование». Робота містить ряд контроверсійних та різких висловлювань, оціночних суджень, нетипових для наукових робіт.

ЗОБРАЖЕННЯ_1 (див. прикріплений файл - документ Word)

ЗОБРАЖЕННЯ_2 (див. прикріплений файл - документ Word)

Указана монографія написана за підсумками участі Тунтули О.С. в конкурсі на посаду судді Касаційного кримінального суду в співавторстві з Кириченком О.А., ІНФОРМАЦІЯ_1, який також кандидував у тому ж конкурсі.

Водночас монографія наповнена звинуваченнями у корупції, непрофесіоналізмі, образами, оціночними судженнями стосовно усіх учасників і переможців конкурсів того періоду.

ГРД наголосила, що гарантовані статтями 34, 54 Конституції України права та свободи громадянина (на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості тощо) не можуть обмежувати права інших осіб на повагу до їх честі й гідності.

Також ГРД зазначила, що в порушення вимог статті 22 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» процитовану наукову роботу Тунтулою О.С. написано російською мовою, що демонструє, по-перше, зневажливе ставлення кандидатки до громадянського консенсусу щодо використання мови країни-агресора, по друге, порушення нею вимог законодавства України щодо використання державної мови.

Вказані обставини, на думку ГРД, є не тільки свідченням невідповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності, а й допущенням поведінки, що підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду та інших органів державної влади.

Крім цього, у висновку ГРД надано інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує з’ясування під час співбесіди.

1. Тунтула О.С. у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – майнові декларації), за 2017, 2019–2020 роки зазначала двокімнатну квартиру в місті Миколаєві (загальна площа 109,9 кв.м) без визначення її вартості проставляючи позначку – «не відомо». У майнових деклараціях за 2021–2024 роки, вказала вартість на дату набуття – 20,00 грн. Однак за даними державного реєстру речових прав на нерухоме майно таку квартиру набуто на підставі свідоцтва про право власності від 21 серпня 2014 року, виданого Управлінням з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради.

2. Тунтула О.С. 25 жовтня 2020 року брала участь у місцевих виборах до Миколаївської міської ради від політичної партії «Перемога Пальчевського». З пояснень кандидата щодо участі у цих виборах вбачається, що вона використала статус кандидата в депутати міської ради для отримання іншого статусу – спостерігача на виборах. Такі дії можуть вказувати на порушення нею етичних норм у ході виборчого процесу (приховувала один статус (спостерігача на виборах) іншим (кандидата). Також можна припустити, що така її діяльність під час виборчого процесу могла бути оплачувана іншими кандидатами чи політичними партіями.

3. У 2014 році Тунтула О.С. отримала науковий ступінь кандидата юридичних наук. Під час написання дисертаційної роботи науковим керівником був ІНФОРМАЦІЯ_2 Кириченко О.А.

4. У мотиваційному листі Тунтулою О.С. зазначено, що вона є авторкою численних наукових робіт, у тому числі навчальних посібників і курсу лекцій. У мережі наявна інформація про друковані посібники у співавторстві Тунтули О.С. та ІНФОРМАЦІЯ_3.

Враховуючи, що йдеться про посібники для студентів, а також тривалу роботу кандидата ІНФОРМАЦІЯ_4 у навчальних закладах, ці посібники могли б продаватись. Проте кандидат не декларувала дохід від продажу цих книг.

На спростування обставин, викладених у висновку ГРД, Тунтулою О.С. надано письмові пояснення, які підтримано під час співбесіди.

Стосовно авторських прав на низку наукових творів (праць), які вийшли після 2014 року російською мовою Тунтула О.С. пояснила, що до повномасштабного вторгнення російської федерації на територію нашої держави не існувало імперативної заборони використовувати мову агресора для наукових публікацій. Крім того, на публікації окремих наукових статей і монографій, де вона була співавтором, наполягав інший співавтор – Кириченко О.А., який вважав, що таким чином донесе вміст публікацій до певного кола науковців нашої країни, які до повномасштабного вторгнення російської федерації проводили наукову та викладацьку діяльність у вітчизняних вищих навчальних закладах російською мовою. Такі публікації не мали на меті підтримувати подальші зв’язки із російським науковим середовищем.

Оцінюючи пояснення кандидата Тунтули О.С. з цього питання, Комісія не заперечує можливостей видання наукових та навчальних публікацій не лише українською, а й іншими мовами. Однак, як вбачається з переліку публікацій, Тунтула О.С. все ж не розглянула можливість видання цих публікацій державною мовою.

Стаття 10 Конституції України визначає, що державною мовою в Україні є українська мова.

У пункті 2 Рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 1999 року у справі № 10-рп/99 за конституційними поданнями 51 народного депутата України про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо застосування української мови вказано, що виходячи з положень статті 10 Конституції України та законів України щодо гарантування застосування мов в Україні, в тому числі у навчальному процесі, мовою навчання в дошкільних, загальних середніх, професійно-технічних та вищих державних і комунальних навчальних закладах України є українська мова.

Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова. Держава гарантує кожному громадянинові України право на здобуття формальної освіти на всіх рівнях (дошкільної, загальної середньої, професійної, фахової передвищої та вищої), а також позашкільної та післядипломної освіти державною мовою в державних і комунальних закладах освіти (стаття 7 Закону України «Про освіту» в редакції від 05 вересня 2017 року).

Відповідно до частини першої статті 48 Закону України «Про вищу освіту» в редакції від 01 липня 2014 року мовою викладання у вищих навчальних закладах є державна мова.

Таким чином, положення Конституції України та законів України зобов’язують застосовувати державну – українську мову як мову офіційного спілкування (в роботі і в діловодстві тощо) на рівні органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також у навчальному процесі в державних і комунальних навчальних закладах України.

З огляду на викладене, Комісія критично оцінює пояснення кандидата та вважає прийнятними висновки ГРД, що публікація після 2014 року науковцями державних вищих навчальних закладів своїх наукових робіт російською мовою виглядає як толерування російської політики асиміляції українців, підтримка зв’язків із російським науковим середовищем. Варто не забувати, що вторгнення росії на територію суверенної держави Україна відбувалося під лозунгами «захисту російськомовного населення».

Стосовно написання монографії «Блестящие или пронизанные откровенной коррупцией и явным непрофессионализмом ничтожные результаты конкурса в кассационные суды, ВАС и АП ВАС. Системное правовое исследование» та подання заявки про видачу свідоцтва на авторське право Тунтула О.С. пояснила, що вона не має ніякого відношення до її написання та реєстрації. Вказані дії було одноособово вчинено ІНФОРМАЦІЯ_5 Кириченком О.А., про що він зазначив у своїй заяві від 06 лютого 2026 року, яку долучено до її письмових пояснень. Публікацію цієї монографії здійснено також Кириченком О.А. одноособово, гонорар за її розміщення авторам не сплачувався, договори з ними не укладалися, що підтверджується довідкою від 05 лютого 2026 року № 05/2/022026, виданою засновником – головним редактором онлайн-видання (наукового online журналу) «Судово-психологічна експертиза. Застосування поліграфа і спеціальних знань у юридичній практиці» Назаровим О.А.

Указану монографію написано ІНФОРМАЦІЯ_6 Кириченком О.А., який брав участь у конкурсі на посаду судді Верховного Суду. Так склалося, що він не пройшов перший етап кваліфікаційного іспиту – тестування знань у сфері права, і це його обурило. Тунтула О.С. теж брала участь у цьому конкурсі, пройшла всі етапи, отримала переможні бали, але не пройшла за рейтингом. Участь у цьому конкурсі надала їй безцінний досвід, яким вона пишається, тому в неї не було підстав писати негативні відгуки щодо процедур у ньому чи учасників. Вказану монографію вона не читала, ІНФОРМАЦІЯ_7 з нею обговорював своє незадовільне бачення цього конкурсу, але вона з ним не погоджувалась та просила не писати про неї. Чому він включив її у співавторство невідомо, мабуть, тому, що вони обоє брали участь у конкурсі. Про вказану монографію та написане в ній їй стало відомо після звернення ГРД, зокрема, у січні 2026 року.

Зміст вказаної монографії вона вважає неприйнятним, писати під впливом емоцій неприпустимо, це не науковий підхід. Якщо, на чиюсь думку, під час проведення конкурсу було допущено порушення, то існують відповідні процедури реагування на них. Також вона вважає неприйнятним в публікаціях робити припущення про будь-які порушення закону, зазначаючи конкретні державні інституції, та, тим більше, згадуючи особисті дані певних осіб. Коли їй стало відомо про цю монографію та її зміст, вона звернулася до головного редактора наукового онлайн-журналу з проханням вилучити цю публікацію з загального доступу, а також надати відповідь про те хто розмістив цю публікацію (відповідь додано до письмових пояснень). Водночас вона звернулась до Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (далі – УКРНОІВІ) з вимогою вилучити її співавторство з цієї монографії.

У матеріалах досьє кандидата наявні листи-відповіді УКРНОІВІ від 25 лютого та 10 березня 2026 року, у яких повідомлено, що на підставі заявки від 22 квітня 2020 року № 98717 видано свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 97623 від 20 травня 2020 року, зокрема на монографію «Блестящие или пронизанные откровенной коррупцией и явным непрофессионализмом ничтожные результаты конкурса в кассационные суды, ВАС и АП ВАС. Системное правовое исследование», вперше оприлюднену в 2019 році (Издатель Назаров О.А., 2019. - 888 с. (приложение к электронному реферативно­научному журналу «Судебно-психологическая экспертиза. Применение полиграфа и специальных знаний в юридической практике»), авторами (співавторами) якого є – Тунтула О.С., Кириченко О.А.

Також УКРНОІВІ повідомив, що 06 лютого 2026 року до них звернулась Тунтула О.С. з проханням надати інформацію про те: хто звертався із заявою на реєстрацію авторського права на вказану монографію; на чиє ім’я та адресу було направлено свідоцтво про реєстрацію авторського права. Одночасно Тунтула О.С. просила вирішити питання щодо виключення її із списку співавторів монографії із відображенням цього факту в згаданому свідоцтві.

На звернення Тунтули О.С. УКРНОІВІ надав відповідь, що реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, здійснено Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України, тому запитувані документи необхідно витребовувати у них. Тунтулі О.С. також повідомлено, що відповідно до положень Порядку державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються майнових прав на твір, затвердженого наказом Мінекономіки від 16 серпня 2023 року № 11319, зареєстровано Міністерством юстиції України 09 жовтня 2023 року за № 1760/40816 (зі змінами), не передбачено внесення змін до Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір.

УКРНОІВІ у відповіді Тунтулі О.С. також наголосив, що згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про авторське право і суміжні права» авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Твір вважається створеним з моменту первинного надання йому будь-якої об’єктивної форми (письмової, речової, електронної (цифрової) тощо).

Відповідно до частини другої статті 9 цього Закону за відсутності доказів іншого, автором твору вважається фізична особа, ім’я якої, як автора, зазначено у оригіналі або копії твору (презумпція авторства).

На запитання доповідача чи знає Тунтула О.С. та чи брала участь у написані у співавторстві з Кириченком О.А. та Ткачем Ю.Д. у 2021 році монографії «Інновації юриспруденції в забезпеченні журналістської галузі права та медіабезпеки», кандидат надала ствердну відповідь. На уточнююче питання доповідача, чи відомо їй, що у цій монографії використовувались наукові висновки і посилання на монографію «Блестящие или пронизанные откровенной коррупцией и явным непрофессионализмом ничтожные результаты конкурса в кассационные суды. ВАС и АП ВАС. Системное правовое исследование», Тунтула О.С. відповіла, що ні, оскільки кожний автор писав свій розділ, вона написала свою частину, віддала його співавторам, і весь доробок не читала. Водночас варто наголосити, що в монографії відсутні чіткі вказівки на авторів тих чи інших розділів.

Важливе значення для оцінювання доброчесності кандидата має відповідь Чорноморського національного університету імені Петра Могили (лист від 06 березня 2026 року № 2/610-531) на запит Комісії, в якій повідомлено таке:

1. Доцент Тунтула О.С. відображала у звітній документації (зокрема, звіті про наукову роботу) за 2019–2020 навчальний рік монографію «Блестящие или пронизанные откровенной коррупцией и явным непрофессионализмом ничтожные результаты конкурса в кассационные суды. ВАС и АП ВАС. Системное правовое исследование» (Кириченко А.А., Тунтула А.С. Блестящие или пронизанные откровенной коррупцией и явным непрофессионализмом ничтожные результаты конкурса в кассационные суды, ВАС и АП ВАС. Системное правовое исследование: монография: 2-е изд. Киев: Издатель Назаров О.А., 2019. 888 с.);

2. Доцент Тунтула О.С. відображала у звітній документації за 2019–2020 навчальний рік свідоцтво про реєстрацію авторського права № 97623 від 20 травня 2020 року на вказану монографію.

До листа Чорноморського національного університету імені Петра Могили додано копію звіту доцента кафедри цивільною та кримінальної права і процесу Тунтули О.С. за 2019–2020 навчальний рік.

Тунтула О.С. не заперечила подання нею звіту з такою інформацією, однак зауважила, що в той період мала велике навантаження, і коли приходив час звітувати на кафедрі, вона зверталась ІНФОРМАЦІЯ_8 з проханням надати список праць її авторства і авторських свідоцтв, оскільки узагальнення списку публікацій здійснював саме він. Подаючи звіт, вона не звернула увагу на цю монографію та авторське свідоцтво.

Комісія, проаналізувавши надані кандидатом пояснення (усні та письмові), отримані відповіді на запити, прийшла до висновку про наявність обґрунтованого сумніву в правдивості пояснень Тунтули О.С. про те, що їй до січня 2026 року не було відомо про відповідну наукову працю і що вона не є її співавтором.

Показник «чесність» відповідно до пункту 18 Єдиних показників доброчесності охоплює правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійній діяльності та особистому житті й деталізується, зокрема, в таких вимогах до поведінки судді (кандидата на посаду судді): надавати правдиві усні та / або письмові відомості під час участі в доборі, конкурсі, кваліфікаційному оцінюванні, дисциплінарному провадженні, інших юридичних процедурах, у яких такий суддя (кандидат на посаду судді) брав та / або бере участь; не приховувати таких відомостей за наявності підстав вважати, що вони були йому відомі, крім випадків, коли законодавство дозволяє відмовлятись від надання інформації.

Не можна також залишити поза увагою зміст зазначеної вище монографії.

Пунктом 7 Єдиних показників доброчесності визначено, що оцінювання відповідності кандидата на посаду судді показникам здійснюється з урахуванням правил професійної етики, які на нього поширюються чи поширювалися, та правилам професійної етики суддів, дотримання яких обґрунтовано можна очікувати від кандидата на посаду судді з моменту допуску до участі в доборі або конкурсі на посаду судді.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 5 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» вчений під час провадження наукової, науково-технічної, науково-організаційної та науково-педагогічної діяльності зобов’язаний, зокрема, додержуватися етичних норм наукового співтовариства, неухильно дотримуватися норм права інтелектуальної власності.

Постановою загальних зборів Національної академії наук України від 15 квітня 2009 року № 2 схвалено Етичний кодекс ученого України (далі – Етичний кодекс) метою якого є формулювання загальних етичних принципів, яких кожен із науковців і викладачів має дотримуватися у своїй роботі.

В преамбулі цього Кодексу визначено, що в ньому врегульовано відносини науковців між собою та із суспільством. Ним установлено основні засади для оцінки вченими своєї власної роботи та діяльності колег під моральним кутом. Основним завданням Етичного кодексу є надання пріоритету моральним вимірам науки та соціальній відповідальності спільноти вчених і кожного вченого зокрема. Проблема особистої відповідальності вченого набула важливого значення тому, що суспільні інститути часом не встигають за стрімкими темпами розвитку науки і технологій.

У пунктах 1.1–1.4 Етичного кодексу проголошуються:

1.1. Етика науки базується на основоположних цінностях, нормах та принципах і визначає моральну поведінку вченого, його відповідальність перед суспільством.

1.2. У своїй роботі вчений має керуватися визнаними стандартами практики, загальні положення яких сформульовано у цьому Кодексі.

1.3. Учений повинен усвідомлювати, що ефективність науки оцінює суспільство.

1.4. Учений несе моральну відповідальність за наслідки своєї діяльності, що можуть впливати на розвиток людства або природи.

Як стверджує сама кандидат, ведення наукової дискусії в подібному тоні, безапеляційні, не підтверджені судовими рішеннями, звинувачення конкретних осіб та державних органів, образливі висловлювання на адресу окремих кандидатів – учасників конкурсів на вакантні посади суддів вищих судових інстанцій, є неприпустимим.

Тому Комісія погоджується з твердженнями ГРД, що кандидат (як співавтор твору) допустила висловлювання, які підривають авторитет судової влади та інших органів державної влади і при цьому не можуть ані захищатися правом на свободу слова, ані правом на повагу до особистого життя.

Статтею 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XX чергового з’їзду суддів України від 18 вересня 2024 року, визначено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

У пункті 10 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада 1985 року та 13 грудня 1985 року, закріплено, що особи, відібрані для судових посад, повинні мати високі моральні якості і здібності.

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 17 Єдиних показників доброчесності суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті», якщо він, зокрема, але не виключно перебуваючи в нинішньому або будь-якому попередньому статусі, діяв відповідно до правил професійної етики та інших етичних норм, не вчиняв будь-яких дій, що могли / можуть завдати шкоди авторитету правосуддя або відповідному органу, установі, організації; дотримувався етичних норм, не допускаючи поведінки, яка могла викликати обґрунтований сумнів у звичайної розсудливої людини, зокрема, що він здатний виконувати свої обов’язки чесно, неупереджено, незалежно й компетентно.

Оцінюючи кандидата на посаду судді за вказаним показником Комісія констатує, що Тунтула О.С. перебуваючи на попередніх посадах як вчений та як науково-педагогічний працівник у зазначеній вище монографії допустила висловлювання, що свідчать про недотримання професійних етичних та загальновизнаних моральних правил поведінки, зокрема етичних вимог до вченого основними пріоритетами яких є чесніть, об’єктивність, соціальна відповідальність, служіння істині та суспільству. Комісія критично оцінює заперечення Тунтули О.С. щодо свого авторства, оскільки вони суперечать встановленим у процесі дослідження досьє та проведення співбесіди фактичним обставинам.

Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб кандидат на посаду судді, як і суддя, не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням» (пункт 23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року, ухваленої у справі № 9901/355/21).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2024 року у справі № 990/71/24 вказано, що підстави для сумнівів у відповідності кандидата критерію доброчесності повинні бути об’єктивними, реальними, вагомими (істотними), дієвими і негативними настільки, щоб засумніватися у відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики, або містити в собі властивості (ознаки), які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням. Такими підставами можуть бути будь-які фактори, явища, події об’єктивної дійсності, що містять ознаки (властивості), які характеризують чи виділяють кандидата на посаду судді як постать, що не відповідає якимсь певним «еталонним» критеріям доброчесності та професійної етики, яким повинен відповідати суддя як носій влади, або, інакше кажучи, неофіційній, ментальній, що ґрунтується на традиціях (звичаях), системі уявлень, норм та оцінок, що регулює поведінку людей у суспільстві, на колективно підсвідомому рівні схвалюється більшістю суспільства, практична реалізація якої забезпечується громадським осудом.

З огляду на вказані обставини члени Комісії у складі колегії одноголосно визнали наявність обґрунтованого сумніву у відповідності кандидата Тунтули О.С. критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «чесність», «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» та оцінюють ці показники, і, відповідно, весь критерій у 0 балів.

Стосовно інформації, яка не стала підставою для висновку ГРД, але яку необхідно з’ясувати під час співбесіди, Тунтула О.С. пояснила таке:

1. Квартиру загальною площею 109,9 кв. м, розташовану в місті Миколаєві, було надано в користування ОСОБА_1 під час його роботи у Чорноморському національному університеті імені Петра Могили. Після закінчення контракту з університетом ОСОБА_1 отримав право на приватизацію цього житла. З огляду на те, що ОСОБА_1 використав своє право на безоплатну приватизацію житла, квартиру було приватизовано в рівних частках на неї та сина.

2. Стосовно участі в жовтні 2020 року в місцевих виборах до Миколаївської міської ради від політичної партії «Перемога Пальчевського» Тунтула О.С. пояснила, що вона, маючи активну громадянську позицію, бажала бути спостерігачем на цих виборах шляхом присутності на виборчій дільниці. З цією метою вона звернулась до своєї знайомої, яка завжди пропонувала їй брати участь у виборах спостерігачем, головою або секретарем виборчої комісії. Проте остання повідомила, що всі списки спостерігачів уже сформовані, інших посад немає, тому, щоб бути присутньою на виборчій дільниці та спостерігати за процесом виборів, Тунтула О.С. вирішила взяти участь у цих виборах як кандидат від партії «Перемога Пальчевського», яка за рейтингами у їхній місцевості не могла посісти переможне місце, тому вона не сумнівалась, що не буде обрана від цієї партії депутатом. Після реєстрації її кандидатом у депутати вона набула статусу, який надавав їй право бути присутньою на виборчій дільниці, спостерігати за виборами, щоб не було порушень, брати участь у підрахунку голосів, бути присутньою на заключному засіданні виборчої дільниці, ставити підписи під протоколом підрахунку голосів, реагувати на виявлені порушення під час підрахунку голосів шляхом внесення такої інформації до відповідного протоколу. Вона вважає, що такими діями, нею не вчинено підміну понять чи маніпуляції для збільшення штату спостерігачів від конкретної політичної партії, а лише у такий спосіб використано право бути присутньою на виборчі дільниці і спостерігати за виборчим процесом, щоб не було порушень.

Інформацію про участь у цих місцевих виборах вона помилково не зазначила у анкеті кандидата на посаду судді, оскільки це був епізодичний випадок, і вона неправильно розцінила питання анкети, тому відповіла, що не була кандидатом у депутати.

Водночас Комісія вважає за доцільне наголосити, що відповідно до положень Виборчого кодексу України (далі – ВК) у редакції, чинній на час проведення виборів, висунення та реєстрація кандидатів у депутати на місцевих виборах відбувається за 34 дні до голосування і закінчується за 24 дні відповідно (стаття 216 ВК), а звернення з поданням про реєстрацію офіційного спостерігача до відповідної територіальної виборчої комісії здійснюється не пізніш як за п’ять днів до дня голосування (стаття 239 ВК). Це викликає сумнів у щирості пояснень кандидата, про те, що списки спостерігачів були сформовані ще до висунення кандидатів за відсутності остаточного списку кандидатів від партії.

Стосовно питання 3 інформації ГРД Тунтула О.С. підтвердила, що науковим керівником її дисертаційної роботи був ІНФОРМАЦІЯ_9 Кириченко О.А. і це не є порушенням вимог законодавства, оскільки чинний на той час порядок підготовки та захисту дисертацій не передбачав заборони ІНФОРМАЦІЯ_10 здійснювати керівництво дисертаційною роботою. Такі обмеження, на час захисту нею дисертації, діяли лише для опонентів та голів і заступників голів спеціалізованої ради.

Стосовно недекларування доходів від продажу опублікованих наукових праць (статей, монографій, лекцій) Тунтула О.С. пояснила, що у співавторстві з іншими авторами в неї багато наукових доробків, але кошти за них вони не отримували. Здебільшого нею витрачались власні кошти на публікацію статей для виконання необхідних звітних вимог до науково-педагогічних працівників. Іноді такі публікації здійснювалися за рахунок кафедри та розміщувалися для студентів у бібліотеці Чорноморського національного університету імені Петра Могили.

За результатами дослідження досьє кандидата, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення сумарний бал, отриманий Тунтулою О.С. за критеріями професійної етики та доброчесності, становить 0 балів із 300 можливих. Таким чином, Тунтула О.С. не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником)	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	43,40	348,90
	Знання історії української державності	40,00
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	143,00
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	122,50
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	21,00	41,00
	Безперервний розвиток	20,00
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9,67	39,67
	Ефективна взаємодія	9,67
	Стійкість мотивації	10,33
	Емоційна стійкість	10,00
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		0
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	429,57

Відповідно до пункту 5.5 Положення суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає показнику критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає одному показнику, такий суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критерію.

Згідно з пунктом 5.10 Положення суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення. Такий суддя (кандидат на посаду судді) припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

З огляду на викладене, Тунтула О.С. не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями доброчесності та професійної етики.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Тунтула Олександра Сергіївна набрала 429,57 бала.

2. Визнати Тунтулу Олександру Сергіївну такою, що не підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                                   Михайло БОГОНІС

Члени Комісії:                                                                                               Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                                         Галина ШЕВЧУК