Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА (доповідач),
членів Комісії: Ярослава ДУХА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО,
за участі судді Новотроїцького районного суду Херсонської області Вадима РЕШЕТОВА,
розглянувши повідомлення Білої-Кисельової Анни Анатоліївни щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Новотроїцького районного суду Херсонської області Решетовим Вадимом Валентиновичем у декларації доброчесності судді за 2016 рік,
встановила:
До Комісії 08 травня 2019 року надійшло повідомлення Білої-Кисельової Анни Анатоліївни щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Новотроїцького районного суду Херсонської області в декларації доброчесності судді за 2016 рік, поданої ним як суддею Дніпровського районного суду міста Херсона (далі – Повідомлення).
У Повідомленні зазначено, що 07 травня 2019 року відбулося засідання Вищої ради правосуддя, на якому розглядали скаргу Білої-Кисельової А.А. на рішення Першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 08 лютого 2019 року № 385/1дпс/15-19 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності. Під час засідання обговорювалось питання підтримання скарги стосовно неї колишнім головою Дніпровського районного суду міста Херсона Решетовим В.В., який, зокрема, зазначив, що у 2016 році суддя Біла-Кисельова А.В. втрутилась у процес здійснення ним правосуддя.
Авторка повідомлення стверджує, що суддя Решетов В.В. у своїй скарзі до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 18 січня 2016 року фактично визнавав наявність втручання в його діяльність як судді. Водночас, подаючи декларацію доброчесності за 2016 рік, суддя не зазначив ці обставини, вказавши в пункті 15, що випадків втручання не було, чим, на думку заявниці, надав недостовірні відомості.
Із викладених мотивів Біла-Кисельова А.А. просить Комісію перевірити достовірність тверджень судді Решетова В.В., викладених у декларації доброчесності судді за 2016 рік.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» з дня набрання чинності цим законом (07 листопада 2019 року) повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено, що унеможливило розгляд повідомлення Білої-Кисельової А.А.
01 червня 2023 року сформовано повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 04 січня 2024 року повідомлення про недостовірність тверджень, указаних суддею Новотроїцького районного суду Херсонської області Решетова В.В. у декларації доброчесності судді за 2016 рік, передано члену Комісії Омельяну О.С.
Повідомлення Білої-Кисельової Анни Анатоліївни надіслано судді Решетову В.В. до відома, йому запропоновано надати пояснення щодо викладених обставин.
До Комісії надійшли письмові пояснення судді Решетова В.В. від 28 травня 2019 року та доповнення до них від 03 червня 2019 року.
Розгляд Повідомлення Білої-Кисельової А.А. призначено на 04 липня 2025 року.
Перед початком розгляду питання до Комісії надійшло клопотання від Білої- Кисельової А.А. про відкладення розгляду зазначеного питання. У задоволенні цього клопотання було відмовлено, оскільки участь заявниці в засіданні не є обов’язковою, а Комісією її було своєчасно та належним чином повідомлено про дату і час засідання.
Під час закритого обговорення Комісією зазначеного питання та ухвалення рішення від Білої-Кисельової А.А. також надійшло клопотання про участь у засіданні в режимі відеоконференції.
Відповідно до пункту 61 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23, далі – Регламент), засідання Комісії можуть, за наявності технічної можливості, проводитися в режимі відеоконференції, за винятком закритих засідань.
Рішення про проведення засідання Комісії в режимі відеоконференції приймається Головою Комісії, секретарем Палати (або особою, що виконує їх обов’язки), чи головуючим у засіданні Колегії – з власної ініціативи, за ініціативою члена (членів) Комісії або за клопотанням учасника засідання, поданим не пізніше ніж за два дні до дати засідання.
У зв’язку з порушенням строків, визначених Регламентом, у задоволенні клопотання Білої-Кисельової А.А. про участь у засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.
Крім того, до Комісії 03 липня 2025 року надійшли додаткові пояснення від Білої-Кисельової А.А.
Водночас за результатами аналізу змісту зазначених пояснень Комісія дійшла висновку, що наведена в них інформація не стосується обставин, викладених у первинному повідомленні 2019 року, і не є предметом розгляду в межах перевірки достовірності тверджень, поданих у декларації доброчесності судді за 2016 рік.
Суддя Решетов В.В. взяв участь у засіданні Комісії 04 липня 2025 року в режимі відеоконференції, підтвердив свої письмові пояснення та просив Комісію визнати непідтвердженою інформацію, викладену в Повідомленні. Також він заявив клопотання про проведення засідання в закритому режимі без здійснення трансляції засідання на платформі YouTube.
У задоволенні клопотання Комісією відмовлено.
Заслухавши доповідача, провівши перевірку відомостей, викладених у Повідомленні, проаналізувавши декларацію доброчесності судді Решетова В.В. за 2016 рік, доводи, що містяться в повідомленні Білої-Кисельової А.А., пояснення судді Решетова В.В., Комісія у складі колегії встановила таке.
Згідно з пунктом 3 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) суддя зобов’язаний подавати декларацію доброчесності судді та декларацію родинних зв’язків судді.
Загальні правила подання декларації доброчесності встановлені статтею 62 Закону.
Відповідно до частини першої статті 62 Закону суддя зобов’язаний щорічно до 01 травня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності за формою, що визначається Комісією.
Форму декларації доброчесності судді затверджено рішенням Комісії від 31 жовтня 2016 року № 137/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 02 листопада 2023 року № 120/зп-23).
Частиною другою статті 62 Закону визначено, що декларація доброчесності судді складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження.
Положеннями частини п’ятої статті 62 Закону встановлено, що за відсутності доказів іншого твердження судді в декларації доброчесності вважаються достовірними.
Частинами шостою, сьомою статті 62 Закону передбачено, що у разі одержання інформації, що може свідчити про недостовірність (в тому числі неповноту) тверджень судді у декларації доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить відповідну перевірку. Неподання, несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею або декларування в ній завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень мають наслідком дисциплінарну відповідальність, встановлену цим Законом.
На момент розгляду повідомлення процедурні аспекти перевірки декларації доброчесності судді унормовані параграфом 11 Регламенту.
Відповідно до пункту 170 Регламенту Комісія здійснює перевірку декларації родинних зв’язків судді (кандидата на посаду судді) та декларації доброчесності судді (кандидата на посаду судді) у разі надходження до Комісії інформації, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей або тверджень, указаних у цих деклараціях, та приймає рішення за результатами перевірки.
Згідно з пунктом 171 Регламенту предметом перевірки є, з-поміж іншого, з’ясування достовірності чи недостовірності, а також встановлення повноти тверджень у декларації доброчесності судді.
Пунктом 184 Регламенту передбачено, що за результатами розгляду питання про недостовірність або неповноту відомостей або тверджень, указаних суддею у декларації доброчесності судді, на підставі результатів проведення перевірки такої декларації Комісія у складі колегії ухвалює одне з таких рішень:
- підтвердження інформації про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею у декларації доброчесності судді;
- непідтвердження інформації про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей або тверджень, указаних суддею у декларації доброчесності судді.
У декларації доброчесності судді суддя зобов’язаний підтвердити або не підтвердити, зокрема, твердження в пункті № 15: «Випадків втручання у мою діяльність по здійсненню правосуддя не було». При цьому відповідно до Правил заповнення та подання форми декларації доброчесності судді (затверджено рішенням Комісії від 31 жовтня 2016 року № 137/зп-16; у редакції рішення Комісії від 24 вересня 2018 року № 205/зп-18) запитання, позначені зірочкою (*), не заповнюються у разі відповіді «Підтверджую» на запитання в пунктах 8, 15 та 22.
Отже, декларація доброчесності судді є одним із інструментів, запроваджених законодавцем, для підвищення довіри до судової системи та підтримання її авторитету на високому рівні. Заповнення декларації доброчесності судді є тягарем, що покладається на суддю у зв’язку з його статусом і забезпечується шляхом притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у разі підтвердження інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень у декларації доброчесності.
Матеріали перевірки свідчать про таке.
У встановленому законом порядку суддя Новотроїцького районного суду Херсонської області (поданої як суддею Дніпровського районного суду міста Херсона) подав декларацію 17 січня 2017 року. У пункті № 15 декларації суддя у графі напроти твердження «Випадків втручання у мою діяльність по здійсненню правосуддя не було» проставив відмітку в колонці «Підтверджую».
До Комісії 08 травня 2025 року разом із Повідомленням заявниці було долучено копію скарги, поданої на той час головою Дніпровського районного суду міста Херсона Решетовим В.В. Автор повідомлення посилається на цю скаргу, в якій містяться твердження щодо нібито втручання у здійснення ним правосуддя.
Зі змісту скарги слідує, що 12 січня 2016 року під час розгляду цивільної справи № 666/6669/15-ц суддя Біла-Кисельова А.А. порушила порядок у судовому засіданні, не реагуючи на зауваження головуючого судді Решетова В.В. та відмовляючись залишити залу після оголошення про вихід до нарадчої кімнати. Після завершення розгляду справи вона застосувала фізичну силу до секретаря судового засідання, забрала мобільний телефон і залишила залу.
18 січня 2016 року голова Дніпровського районного суду міста Херсона Решетов В.В. подав скаргу до Комісії (надалі скарга була передана до Вищої ради правосуддя), у якій просив вжити заходів щодо відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Білої-Кисельової А.А. на підставі систематичного грубого порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя, у тому числі прояв неповаги під час здійснення судочинства до іншого судді, учасників судового процесу та втручання у процес здійснення судочинства іншим суддею.
Указані обставини були предметом розгляду Вищої ради правосуддя.
Рішенням Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 08 лютого 2019 року № 385/1дп/15-19 «Про притягнення судді Дніпровського районного суду міста Херсона Білої-Кисельової А.А. до дисциплінарної відповідальності», яке залишено без змін рішенням Вищої ради правосуддя від 07 травня 2019 року № 1306/0/15-19, Білу-Кисельову А.А. притягнуто до дисциплінарної відповідальності у зв’язку із наявністю в її діях ознак дисциплінарного проступку, а саме умисного порушення правил щодо самовідводу.
Водночас Вищою радою правосуддя встановлено, що дії Білої-Кисельової А.А. під час розгляду цивільної справи № 666/6669/15-ц 12 січня 2016 року, зокрема її неналежна поведінка в судовому засіданні, порушення порядку та відмова залишити залу судового засідання після оголошення про вихід до нарадчої кімнати, свідчать про неналежну поведінку, яка підриває авторитет правосуддя. Однак ці дії не містять ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 92 Закону, а саме порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя, у тому числі прояв неповаги під час здійснення судочинства до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.
Крім того, у зазначеному рішенні йдеться про те, що суддею Білою-Кисельовою А.А. надано пояснення щодо обставин, викладених у скарзі Решетова В.В., у яких вона зазначила, що не втручалась у процес здійснення судочинства Решетовим В.В. під час розгляду справи № 666/6669/15-ц.
Стосовно вказаних у Повідомленні обставин на запит Комісії суддею Решетовим В.В. надані пояснення, в яких зазначено, що він вважає інформацію, викладену в повідомленні Білої-Кисельової А.А. про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних ним у пункті 15 декларації доброчесності судді, такою, що не відповідає дійсності та обумовленою бажанням помститись за подану ним скаргу на її протиправні дії.
Суддя Решетов В.В. пояснив, що 18 січня 2016 року звернувся до Комісії у встановленому законом порядку як до компетентного органу для перевірки викладених у скарзі відомостей та надання їм оцінки. Він підкреслив, що сам факт звернення зі скаргою не може тягти для нього жодних негативних наслідків чи зобов’язань щодо декларування.
Суддя наголошує, що скарга була подана ним у статусі особи, яка обіймала адміністративну посаду голови суду, тому він був змушений реагувати на порушення етики з боку судді Білої-Кисельової А.А.
Вважає, що встановити наявність чи відсутність неетичної поведінки судді Білої-Кисельової А.А. або втручання в процес правосуддя можливо було лише після офіційної оцінки цих дій компетентним органом. Зі змісту декларації випливає обов’язок повідомляти саме про факт втручання, а не про факт повідомлення Вищій раді правосуддя про ймовірне втручання. Факт втручання має бути перевірений і підтверджений компетентними органами.
Лише у 2019 році рішенням Першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя № 385/1дп/15-19 від 8 лютого 2019 року було надано оцінку викладеним у скарзі обставинам.
Відповідно до зазначеного рішення дії судді Білої-Кисельової А.А., пов’язані зі зривом судового процесу, визнані неналежною поведінкою, проте не кваліфіковані як дисциплінарний проступок через відсутність встановленого втручання в судочинство. Водночас за іншими порушеннями Білу-Кисельову А.А. притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Решетов В.В. зазначає, що не вважає дії судді Білої-Кисельової А.А. втручанням у процес здійснення судочинства іншими суддями в розумінні декларації доброчесності. Він підкреслює, що не було жодного впливу з її боку, спрямованого на схиляння його до ухвалення конкретного судового рішення чи намагання вплинути на сутність рішення, зокрема щодо задоволення або відмови в позові. Отже, на його думку, випадки неналежної поведінки, порушень етики чи порушень порядку в судовому засіданні не є «втручанням у процес здійснення судочинства» і не підлягають декларуванню.
За фактом одержання інформації, що може свідчити про недостовірність (в тому числі неповноту) тверджень судді в декларації доброчесності, Комісія відповідно до своїх повноважень проводить відповідну перевірку, тому на неї покладено обов’язок встановлення всіх фактичних даних та обставин.
Для встановлення факту недостовірності (в тому числі неповноти) тверджень, указаних суддею в декларації доброчесності судді в контексті пункту 15, передусім необхідно визначити момент у часі, з якого вважатиметься встановленим, що факт втручання в діяльність судді мав місце.
Згідно зі статтею 6 Закону суди, здійснюючи правосуддя, є незалежними від будь-якого незаконного впливу і діють на основі Конституції та законів України на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів, неповага до них, а також використання інформації з метою дискредитації суду або впливу на його безсторонність заборонені і тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом. Незалежність судді, зокрема, гарантується забороною втручання у здійснення правосуддя (частина п’ята статті 48 Закону).
Згідно з пунктом 9 частини сьомої статті 56 Закону суддя зобов`язаний звертатися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора упродовж п`яти днів після того, як йому стало відомо про таке втручання.
Пунктом 19 частини першої статті 106 Закону встановлено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді.
За змістом наведених норм Закону вказаний дисциплінарний проступок може мати місце лише у випадку внесення суддею до декларації доброчесності судді завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень.
Таким чином, з огляду на вжиту законодавцем конструкцію «завідомості» відповідне діяння має бути вчинено суб’єктом декларування із психічним ставленням, яке є аналогічним за змістом прямому умислу. При цьому для притягнення до дисциплінарної відповідальності, зокрема, за декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень необхідно довести наявність такого умислу, а саме те, що суб’єкт декларування не лише усвідомлював недостовірність відомостей, які він зазначив у декларації, але й бажав задекларувати недостовірні відомості.
Отже, системний зв’язок зазначених положень свідчить про те, що невстановлення на етапі перевірки в діях судді, який вніс відповідні твердження в декларацію доброчесності, ознаки завідомості, унеможливлює прийняття Комісією обґрунтованого рішення про звернення до Вищої ради правосуддя стосовно притягнення судді до дисциплінарної відповідальності в порядку, встановленому статтею 107 Закону.
Тобто законодавець розрізняє повідомлення про втручання в діяльність судді та момент у часі, в якому встановлюється (підтверджується) факт втручання в діяльність судді. На переконання Комісії, повідомлення про втручання в діяльність судді є суб’єктивною оцінкою суддею (суддями) певних обставин, які, за умови їх підтвердження, можуть свідчити про втручання в діяльність судді під час здійснення правосуддя.
Натомість моментом встановлення (підтвердження) фактів втручання в діяльність судді є момент прийняття Вищою радою правосуддя рішення про вжиття заходів з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя з визначенням виду заходу, передбаченого статтею 73 Закону.
Зазначене дає підстави Комісії критично оцінити пояснення судді Решетова В.В. стосовно того, що він не поставив відповідну відмітку в пункті № 15 декларації доброчесності судді за 2016 рік, оскільки йому не були відомі результати розгляду Вищою радою правосуддя поданої ним скарги.
З огляду на зазначене повідомлення про подання суддею Решетовим В.В. недостовірних відомостей у декларації ґрунтується виключно на суб’єктивній оцінці Білою-Кисельовою А.А. скарги, поданої Решетовим В.В. до Вищої ради правосуддя, і не підтверджується об’єктивними доказами свідомого подання недостовірних відомостей.
Зважаючи на те, що рішенням Вищої ради правосуддя від 08 лютого 2019 року надано оцінку обставинам, які мали місце 12 січня 2016 року і викладені в скарзі Решетова В.В., ураховуючи, що факту втручання в діяльність судді Новотроїцького районного суду Херсонської області Решетова В.В. щодо здійснення ним правосуддя не було підтверджено, проведеною Комісією перевіркою встановлено, що у судді Решетова В.В. були відсутні підстави вказувати в пункті 15 декларації доброчесності судді за 2016 рік відмітку про втручання в його діяльність по здійсненню правосуддя.
Таким чином, незаповнення суддею пункту 15 декларації доброчесності судді за 2016 рік, враховуючи відсутність випадків втручання в його діяльність, не може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень судді в декларації доброчесності та бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді.
Згідно з пунктом 60.5 Регламенту Комісія у складі колегії ухвалює рішення за результатами перевірки декларації родинних зв’язків судді чи декларації доброчесності судді.
Ураховуючи встановлені перевіркою обставини, Комісія дійшла висновку про непідтвердження інформації про недостовірність тверджень, указаних суддею Новотроїцького районного суду Херсонської області Решетовим Вадимом Валентиновичем у декларації доброчесності судді за 2016 рік.
Керуючись статтями 62, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», розділом VI Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
визнати інформацію, яка міститься в повідомленні Білої-Кисельової Анни Анатоліївни про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Новотроїцького районного суду Херсонської області Решетова Вадима Валентиновича у декларації доброчесності судді за 2016 рік, непідтвердженою.
Головуючий Олексій ОМЕЛЬЯН
Члени Комісії Ярослав ДУХ
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
