Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Романа КИДИСЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Володимира ЛУГАНСЬКОГО (доповідач), Олексія ОМЕЛЬЯНА, Руслана СИДОРОВИЧА, Сергія ЧУМАКА, Галини ШЕВЧУК,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Дар’ї ШЕВЧЕНКО,
представника Громадської ради доброчесності Світлани ІЛЬНИЦЬКОЇ,
розглянувши питання про підтвердження здатності кандидата на посаду судді Шевченко Дар’ї Станіславівни здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних господарських судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Статтею 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Згідно з частиною першою статті 79 Закону конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп- 16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.
Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Частиною другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних господарських судах.
Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією з підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
Шевченко Дар’я Станіславівна у грудні 2023 року подала до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України заяву про допуск її до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного господарського суду, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
ІІ. Стислий опис проходження першого та другого етапів кваліфікаційного оцінювання.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 84/ас-24 Шевченко Д.С. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.
Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
Рішенням Комісії від 23 жовтня 2024 року № 335/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного господарського суду.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 18/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 16 та 17 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних господарських судах у межах конкурсу. До виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного господарського суду допущено 98 кандидатів, які успішно пройшли другий етап кваліфікаційного іспиту, зокрема Шевченко Д.С. Цим рішенням також визначено особливості виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних господарських судах.
Рішенням Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 затверджено декодовані результати практичного завдання, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу. Затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу.
Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
З огляду на зазначене Шевченко Д.С. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу: 1) когнітивні здібності – 51,3 бала; 2) знання історії української державності – 40 балів; 3) знання у сфері права та зі спеціалізації суду – 144 бали; 4) здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 119,5 бала. Загальний результат за критерієм професійної компетентності – 354,8 бала.
Згідно з рішенням Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу допущено 83 кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Шевченко Д.С. Цим же рішенням установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі Другої палати.
Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 20 березня 2025 року доповідачем у справі кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Шевченко Д.С. визначено члена Комісії Луганського В.І.
Комісія 11 квітня 2025 року звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних господарських судах (лист за вихідним № 21-2600/25), та запропонувала надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів було акцентовано на пункті 5.6 розділу 5 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, в якому визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання. Зокрема, особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність ‒ 25 балів, безперервний розвиток ‒ 25 балів) і соціальна компетентність ‒ 50 балів (ефективна комунікація ‒ 12,5 бала, ефективна взаємодія ‒ 12,5 бала, стійкість мотивації ‒ 12,5 бала, емоційна стійкість ‒ 12,5 бала).
Шевченко Д.С. 22 квітня 2025 року надіслано до Комісії обґрунтування щодо її відповідності критеріям особистої та соціальної компетентності, зокрема за показниками критерію особиста компетентність: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показниками критерію соціальна компетентність: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
До Комісії 26 червня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Шевченко Д.С. критеріям доброчесності та професійної етики.
ГРД зазначила у висновку, що кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «Чесність» та «Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав».
Зазначене обґрунтовано таким:
- відповідно до декларацій кандидата на посаду судді за 2022–2024 роки та відомостей з Державного реєстру речових прав 15 липня 2015 року за договором купівлі-продажу Шевченко Д.С. набула право власності на домоволодіння площею 200 кв.м та земельну ділянку площею 1000 кв.м, розташовані у м. Харкові, вартістю 2 101 700 грн (близько 96 000 дол. США) та 38 000 грн відповідно. Частка кандидата на посаду судді в домоволодінні та земельній ділянці становила 1/2. Згідно з відомостями з державного реєстру фізичних осіб – платників податків доходи кандидата на посаду судді з першого кварталу 2001 року до третього кварталу 2015 року становили лише 98 133 грн, включаючи сплачені податки та витрати на звичайну життєдіяльність протягом 14 років. Таким чином, у кандидата на посаду судді були відсутні кошти для придбання цього домоволодіння;
- ГРД також зазначила, що згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав мати кандидата ОСОБА_1 23 липня 2021 року за договором купівлі-продажу набула право власності на квартиру, розташовану в м. Харкові, загальною площею 37,9 кв.м, вартістю 401 740 грн, а 27 липня 2021 року за договором купівлі-продажу набула право власності на квартиру, розташовану в м. Харкові, загальною площею 31.9 кв.м, вартістю 1 039 115 грн. Сукупний дохід матері кандидата за 1999–2020 роки становить близько 370 000 грн, включаючи податки та витрати на звичайну життєдіяльність.
Висновок ГРД також містить інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, але має бути врахована під час оцінювання.
В інформації зазначено таке.
Відповідно до декларацій кандидата на посаду судді, поданих за 2022–2024 роки Шевченко Д.С. 15 лютого 2020 року набула право власності на: легковий автомобіль «BMW Х6» 2021 року випуску вартістю 3 084 355 грн (еквівалентно 110 948 доларів США); легковий автомобіль «LEXUS RX350» 2015 року випуску, вартістю 512 540 грн. Однак ринкова вартість автомобіля «LEXUS RX350» 2015 року випуску, навіть станом на 2025 рік становить більше 20 000 доларів США.
Крім того, згідно з декларацією Шевченко Д.С. 04 вересня 2024 року набула право безоплатного користування легковим автомобілем «TOYOTA LAND CRUISER» 2023 року випуску, вартістю 3 523 738 грн, власником якого є її чоловік ОСОБА_2.
Кандидат на посаду судді як самозайнята особа задекларувала кошти від ПрАТ «Краматорський цементний завод – Пушка» у розмірі 1 200 000 грн та 3 697 397 грн, виплачені у 2016 році, від ПрАТ «Балцем» у розмірі 4 500 000 грн, виплачені у 2017 році, та 3 998 068 грн, виплачені у 2019 році. Водночас, виплати від інших компаній становили від 617 до 60 000 гривень. ГРД вважає, що, на думку розсудливого спостерігача, легальність походження цих коштів викликає обґрунтовані сумніви.
З метою сприяння своєчасному ознайомленню із висновком ГРД Комісією 26 червня 2025 року надіслано кандидату електронну копію висновку та запропоновано надати пояснення та копії підтверджувальних документів (за наявності).
Кандидатом 27 червня 2025 року надіслано на адресу Комісії пояснення, до яких додано документи на спростування інформації, викладеної у висновку ГРД.
Комісією у складі Другої палати проведено співбесіду з кандидатом 01 липня 2025 року.
Під час співбесіди Комісією обговорено результати дослідження досьє, відповідність кандидата критеріям особистої і соціальної компетентності, а також критеріям доброчесності та професійної етики.
Рішенням Комісії у складі Другої палати від 01 липня 2025 року № 139/ас-25 визначено, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного господарського суду Шевченко Д.С. набрала 737,8 бала. Питання щодо здатності Шевченко Д.С. здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді винесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.
Рішення Комісії у складі Другої палати мотивовано тим, що кандидат набрала необхідну кількість голосів за усіма трьома критеріями, а саме:
- за критерієм особистої компетентності – 42 бали із 50 можливих, що вище 75 % максимально можливого бала (37,5 бала), тому кандидат відповідає цьому критерію;
- за критерієм соціальної компетентності – 41 бал із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала), тому кандидат відповідає цьому критерію;
- за критеріями доброчесності та професійної етики – 300 балів із 300 можливих, що вище 75% (225 балів), тому кандидат відповідає цим критеріям.
ІІI. Основні відомості про кандидата.
Шевченко Д.С., ____ року народження, громадянка України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.
Вищу юридичну освіту здобула в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого та отримала у 2011 році диплом спеціаліста за спеціальністю «Правознавство».
Науковий ступінь, вчене звання відсутні.
Отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2052 від 07 грудня 2016 року, видане Радою адвокатів Харківської області. Право на заняття адвокатською діяльністю не було зупинено або припинено.
Отже, Шевченко Д.С. відповідно до пункту 3 частини першої статті 28 Закону має досвід професійної діяльності адвоката щонайменше сім років.
ІV. Розгляд Комісією у пленарному складі питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критеріями професійної етики та доброчесності.
Відповідно до частини першої статті 88 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
Комісією у пленарному складі проведено співбесіду з кандидатом 28 липня 2025 року (оголошено перерву) та 04 серпня 2025 року.
Дослідивши матеріали досьє кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду, інформацію, викладену у висновку ГРД, проаналізувавши письмові пояснення кандидата, які підтримано Шевченко Д.С. у засіданні, документи, надані кандидатом на спростування інформації ГРД, Комісія дійшла таких висновків.
Комісією перевірено та узагальнено надану Шевченко Д.С. інформацію стосовно висновку ГРД в частині набуття права власності кандидатом на домоволодіння площею 200 кв.м, земельну ділянку площею 1 000 кв.м, квартиру загальною площею 37,9 кв.м, квартиру загальною площею 31,9 кв.м, що на думку ГРД, неможливо пояснити офіційними доходами.
Під час співбесіди у пленарному складі Шевченко Д.С. пояснила, що зазначене у висновку ГРД домоволодіння площею 200 кв.м було придбано за кошти, отримані внаслідок продажу квартири в м. Харкові, яка була спільною сумісною власністю. На підтвердження цього нею було надано відповідний договір купівлі-продажу квартири. Ціна продажу становила 221 000 доларів США. Ця сума була більшою за суму придбання цього домоволодіння. Другим фактом, яким вона раніше пояснювала можливість придбання домоволодіння, є те, що вона з 05 листопада 2004 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 (на сьогодні колишній чоловік). ОСОБА_3 був фізичною особою – підприємцем. Вона надала його декларації за чотири роки, що передували придбанню цього домоволодіння, згідно з якими загальна сума доходу, навіть з вирахуванням витрат, була достатньою для придбання такого домоволодіння. Крім того, перед придбанням зазначеного домоволодіння вона мала інше нерухоме майно: квартира в місті Харкові, придбана за гроші її батька у 2000 році за 5 000 доларів США, яку у 2005 році продано за 33 000 доларів США, що дозволило їй надалі розпоряджатися цими грошовими коштами. Також у цей час її колишній чоловік набув у спадщину квартиру, яку потім реалізував. Вказаних грошових накопичень вистачило їм для того, щоб укласти договір інвестування для придбання домоволодіння. Це була спільна часткова власність (1/2 частина кожному). Дотепер вона продовжує мешкати в цьому домоволодінні. У 2018 році вона остаточно припинила стосунки з ОСОБА_3. 1/2 частки домоволодіння, належна ОСОБА_3 вона придбала у нього 06 грудня 2018 року: за 150 000 грн – нерухомість, та 50 000 грн – земельна ділянка. Стосовно пункту 1.2 висновку ГРД щодо набуття права власності на нерухоме майно матір’ю кандидата ОСОБА_1 кандидат пояснила, що мати не є її членом родини в розумінні декларування. Приблизно з 18 років вона проживає окремо від матері, фінансово незалежна від батьків. Мати з батьком розлучилась понад 30 років тому, у неї інший шлюб. Тому вона не має жодного відношення до майна матері та її фінансового стану. Мати мала нерухомість як належну їй, так і успадковану від її бабусі. Мала квартиру у місті Стаханові Луганської області. Цю нерухомість в подальшому було реалізовано, за отримані грошові кошти приблизно в 1994 році було придбано квартиру в місті Харкові. Свої накопичення мати розміщувала на депозитних рахунках в різних банківських установах. Копії тих депозитних договорів, які зберіглися, вона додала до своїх пояснень. Тобто у матері була можливість накопичити та збільшити суму таких накопичень. Від матері ніколи не отримувала подарунків у вигляді грошових коштів; в придбанні нерухомого майна вона не допомагала матері.
Комісією в пленарному складі також враховано додаткову інформацію ГРД, зазначену у висновку, яка сама по собі не стала підставою для висновку про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності.
Стосовно зазначених у пункті 1 інформації транспортних засобів кандидат пояснила, що автомобілі «BMW» та «LEXUS» придбавалися нею в статусі адвоката. Придбання таких автомобілів повністю відповідало її доходам. Всі її податкові декларації підтверджують можливість придбання такого майна. Автомобіль «TOYOTA LAND CRUISER» належить на праві власності її чоловіку, вона зазначала його в декларації як право безоплатного користування. Стосовно грошових винагород, отриманих нею як самозайнятою особою від ПрАТ «Краматорський завод «Пушка» та ПрАТ «Балцем», кандидат пояснила, що ці підприємства були її основними клієнтами на той час. Під питанням було зупинення цілого виробничого підприємства. ПрАТ «Краматорський завод «Пушка» було одним із найбільших виробників цементу в Україні. Розпочала вона працювати з ними, коли сума спору становила 20 мільйонів грн, яка потім збільшилася до 40 мільйонів грн. З другої половини 2016 року вона була зареєстрована як фізична особа – підприємець і в грудні 2016 року здобула свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Співпрацювала і з іншими підприємствами, але «цементний завод» був основним, займав багато її часу. В якийсь момент для роботи з цим клієнтом вона залучила п’ять помічників, укладала договори підряду. Припинила вона працювати з цими підприємствами після того, як корпоративні права було передано на користь іншого правоволодільця. «Балцем» та «Євроцемент» – це одна й та сама юридична особа. Підприємство перевірялося податковими органами щорічно, планово і жодного разу стосовно співвідносин з нею та за її договорами питань не виникало. Під час роботи підписувались відповідні акти про обсяг проведених робіт, а також звіти. На жаль, вони не збереглися, оскільки у 2022 році офіс, який вона орендувала, було зайнято силами територіальної оборони, тому частину її архівів було втрачено. Розрахунки здійснювали в безготівковій формі, доказів таких розрахунків не збереглось.
Ураховуючи встановлені обставини, Комісія у пленарному складі звертає увагу на відсутність об’єктивного підтвердження законності факту отримання кандидатом у 2016, 2019 роках доходу від ПрАТ «Балцем» (ПАТ «Євроцемент – Україна») та ДП «Краматорський завод «Пушка».
Згідно з офіційними даними Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, наявних в матеріалах досьє кандидата, Шевченко Д.С. отримала: у 3 кварталі 2016 року 1 200 000 грн від ПрАТ «Краматорський завод «Пушка», у 4 кварталі 2016 року 3 697 397, 22 грн від ПрАТ «Краматорський завод «Пушка», у 1 кварталі 2017 року 4 500 000 грн від ПрАТ «Балцем», у 3 кварталі 2019 року 3 998 069,16 грн від ПрАТ «Балцем».
У засіданні Комісії у пленарному складі було оголошено перерву та запропоновано кандидату надати додаткові документи, такі як виписки з банківських установ щодо руху коштів в межах рахунку, на який надходили грошові кошти від ПрАТ «Балцем» (ПАТ «Євроцемент – Україна») та ДП «Краматорський завод «Пушка», інші документи, які підтверджують надання кандидатом юридичних послуг цим товариствам.
У кандидата була можливість надати підтвердження отримання таких коштів (приходні касові ордери, розписки про отримання коштів, виписки з банківського рахунка тощо), підтвердження надання реальних послуг (акт виконаних робіт, касовий чек, банківські виписки), а також підтвердити реальні результати роботи щодо надання юридичних послуг (складена позовна заява, розроблений договір, письмові консультації тощо), що могло б довести законність походження коштів.
Кандидатом було надано Комісії додаткові письмові пояснення та документи, а також пояснення під час співбесіди.
Однак, на переконання Комісії в пленарному складі, кандидат не надала достатніх, вагомих та чітких обґрунтованих пояснень стосовно законності походження та отримання кандидатом грошових коштів (доходу, виплаченого самозайнятій особі) у значних розмірах від підприємств, з якими вона працювала та яким надавала правову допомогу; не підтвердила вказане документально, що ставить під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності.
Як вже відзначала Комісія у своїх рішеннях, доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті.
На переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.
Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.
Відповідно до пункту 17 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджених рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24, дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті – неухильне дотримання суддею (кандидатом на посаду судді) професійних етичних та загальновизнаних моральних правил поведінки у професійній діяльності та особистому житті.
У Комісії залишився неспростованим сумнів у тому, що кандидат на посаду судді докладає достатньо зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та проінформованої людини, її поведінка була бездоганною.
Комісія наголошує, що предметом перевірки при дослідженні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики є, серед іншого, законність походження активів кандидата на посаду судді (судді) та членів його сім’ї, а також близьких осіб.
Доброчесність судді є наріжним каменем довіри до суду. Вона передбачає не лише чесність у прийнятті рішень, але й прозорість у фінансових питаннях, відсутність сумнівів щодо походження майна та статків, що є проявом «найвищого ступеня довіри» для суддів, особливо тих, хто претендує на посаду в апеляційному суді.
Не викликає сумніву, що звичайна розсудлива людина не буде мати довіру до судової влади, якщо серед її представників будуть особи, які не дотримуються вимог законодавства щодо декларування власних доходів та наявного майна, не можуть підтвердити законність джерел походження коштів, за які було придбано коштовне нерухоме майно та транспортні засоби.
Підсумовуючи викладене, кандидат не підтвердила законності отриманих доходів. Зазначені обставини свідчать про істотну невідповідність кандидата показникам професійної етики та доброчесності.
За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, голосувань під час закритого обговорення відповідних показників Комісія у пленарному складі виснує, що кандидат не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності за показником «законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу».
Доповідачем на голосування поставлено пропозицію: «визнати Шевченко Дар’ю Станіславівну такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді». «ЗА» визнання кандидата такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя, проголосував один член Комісії (Володимир ЛУГАНСЬКИЙ), «ПРОТИ» – дев’ять членів Комісії (Андрій ПАСІЧНИК, Михайло БОГОНІС, Віталій ГАЦЕЛЮК, Роман КИДИСЮК, Надія КОБЕЦЬКА, Олексій ОМЕЛЬЯН, Руслан СИДОРОВИЧ, Сергій ЧУМАК, Галина ШЕВЧУК).
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 88 Закону, якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами. Таким чином, кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Шевченко Дар’ю Станіславівну визнано такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України
вирішила:
визнати Шевченко Дар’ю Станіславівну такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді.
Головуючий Андрій ПАСІЧНИК
Члени Комісії: Михайло БОГОНІС
Віталій ГАЦЕЛЮК
Роман КИДИСЮК
Надія КОБЕЦЬКА
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
Олексій ОМЕЛЬЯН
Руслан СИДОРОВИЧ
Сергій ЧУМАК
Галина ШЕВЧУК
