X

150/ас-25

Назва документа: 
Рішення
Дата створення документа: 
08.07.2025
Дата надходження документа: 
08.07.2025
Джерело інформації: 
Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Галузь: 
Суддівське врядування
Тип, носій: 
Текстовий документ
Вид документа: 
Рішення
Форма зберігання: 
Паперова
Місце зберігання: 
Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
08.07.2025
150/ас-25
Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Андрейчука Любомира Вікторовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі Другої палати:

головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,

членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Віталія ГАЦЕЛЮКА (доповідач), Надії КОБЕЦЬКОЇ, Володимира ЛУГАНСЬКОГО,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Любомира АНДРЕЙЧУКА,

представника Громадської ради доброчесності Костянтина СМОЛОВА,

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Андрейчука Любомира Вікторовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата.

Андрейчук Любомир Вікторович, дата народження – __ ________ ____ року, громадянин України.

У 2004 році Андрейчук Л.В. закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію магістра права (диплом магістра ВК № 25387686 від 30 червня 2004 року).

У 2006 році Андрейчук Л.В. закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка та здобув кваліфікацію юриста-міжнародника.

У 2018 році Андрейчук Л.В. захистив дисертацію за спеціальністю цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право та здобув науковий ступінь кандидата юридичних наук (диплом кандидата юридичних наук ДК № 048523 від 23 жовтня 2018 року).

Вчене звання відсутнє.

У 2015–2016 роках та 2018–2019 роках Андрейчук Л.В. здійснював викладацьку діяльність у Національній школі суддів України (Львівське регіональне відділення).

У 2020–2024 роках здійснював викладацьку діяльність в Ужгородському національному університеті.

Указом Президента України від 25 липня 2013 року № 391/2013 Андрейчука Л.В. призначено на посаду судді Господарського суду Закарпатської області строком на п’ять років, Указом Президента України від 26 квітня 2019 року № 172/2019 – на посаду судді цього суду безстроково.

Адміністративних посад Андрейчук Л.В. не займав.

Рішенням зборів суддів Господарського суду Закарпатської області від 01 жовтня 2019 року Андрейчука Л.В. обрано делегатом на ХVІІ позачерговий з’їзд суддів України (протокол № 5).

Рішенням зборів суддів Господарського суду Закарпатської області від 13 березня 2020 року Андрейчука Л.В. обрано делегатом на ХVІІІ черговий з’їзд суддів України (протокол № 1).

Рішенням зборів суддів Господарського суду Закарпатської області від 16 листопада 2021 року Андрейчука Л.В. обрано делегатом на ХІХ позачерговий з’їзд суддів України (протокол № 3).

Рішенням зборів суддів Господарського суду Закарпатської області від 08 серпня 2024 року Андрейчука Л.В. обрано делегатом на ХХ черговий з’їзд суддів України (протокол № 6).

До інших органів суддівського самоврядування, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради юстиції, Вищої ради правосуддя Андрейчук Л.В. не обирався.

Рішенням Комісії від 25 жовтня 2018 року № 1863/ко-18 за результатами кваліфікаційного оцінювання суддю Господарського суду Закарпатської області Андрейчука Л.В. визнано таким, що відповідає займаній посаді.

Інформація про участь кандидата в конкурсі.

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).

До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернувся Андрейчук Л.В. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має стаж роботи на посаді судді не менше 5 років.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 48/ас-24 Андрейчука Л.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.

Рішенням Комісії від 23 жовтня 2024 року № 335/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного господарського суду в межах Конкурсу. Андрейчука Л.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 18/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Андрейчука Л.В. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного господарського суду.

Рішенням Комісії від 19 березня 2025 року  № 56/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складення кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах Конкурсу. Андрейчука Л.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Цим же рішенням ухвалено здійснити повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах Конкурсу.

Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 20 березня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Гацелюка В.О.

Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 цього Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Рішенням Комісії від 12 травня 2025 року № 16/ас-25 встановлено результати спеціальної перевірки стосовно кандидата Андрейчука Л.В.

На адресу Комісії 30 червня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді Андрейчука Л.В. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений ГРД 30 червня 2025 року.

Комісією у складі Другої палати 08 липня 2025 року проведено співбесіду із кандидатом Андрейчуком Л.В., досліджено матеріали досьє, зокрема висновок ГРД, усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію стосовно кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.

Джерела права та їх застосування.

Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.

Частиною першою статті 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.

Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:

1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;

2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;

3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;

4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.

Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду – на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.

Згідно із частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.

Частинами першою та другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.

Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення), затвердженого рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25, передбачено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).

Відповідно до частини першої статті 85 Закону та пункту 1.6 розділу 1 Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди.

Пунктами 5.6, 5.8 розділу 5 Положення визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів (з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів. Особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). Критерії доброчесності та професійної етики – 300 балів.

Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 розділу 5 Положення).

Результати оцінювання відповідності кандидата за критерієм професійної компетентності.

Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: когнітивні здібності; знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.

Пунктом 2.2 розділу 2 Положення визначено, що кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Показники відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюються на підставі результатів складення кваліфікаційного іспиту.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.

За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного господарського суду, Андрейчук Л.В. набрав 150 балів.

За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей, Андрейчук Л.В. набрав 44,3 бала.

За результатами виконання практичного завдання з господарської спеціалізації суду Андрейчук Л.В. набрав 122 бали.

Водночас пунктами 8.1, 8.2 розділу 8 «Перехідні положення» Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів (зі змінами), затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, визначено, що положення щодо анонімного тестування з історії української державності, передбачені Положенням, вводяться в дію з 30 грудня 2024 року, якщо інший строк не встановлено законом, та поширюються на іспити, призначені після цієї дати. У разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Ураховуючи, що кандидат Андрейчук Л.В. не складав іспиту на знання історії української державності, ним успішно складено інші тестування та виконано відповідні практичні завдання, Комісія до загального результату іспиту додає 40 балів.

Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Отже, загальний результат складеного Андрейчуком Л.В. кваліфікаційного іспиту становить 356,3 бала, що свідчить про підтвердження ним здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм професійної компетентності.

Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.

Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.

Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.

Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).

Комісією 11 квітня 2025 року надіслано запит Андрейчуку Л.В. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.

На адресу Комісії 24 квітня 2025 року надійшли пояснення кандидата.

Надані письмові пояснення кандидата та його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії за такими балами: за показниками рішучість та відповідальність (20, 20, 20, 20, 20), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 20; безперервний розвиток (20, 20, 20, 20, 21), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 20; загальний бал за критерій – 40.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 40 балів із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм особистої компетентності.

Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.

Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.

Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).

Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).

Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).

Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).

Ураховуючи письмові пояснення кандидата та його відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що Андрейчук Л.В. продемонстрував належний рівень соціальної компетентності.

Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії за такими балами: за показниками ефективна комунікація (10, 11, 11, 11, 11), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 11; ефективна взаємодія (10, 10, 10, 11, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 10; стійкість мотивації (10, 10, 10, 10, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 10; емоційна стійкість (10, 11, 10, 10, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 10; загальний бал за критерій – 41.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 41 бал із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.

Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.

Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).

Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Показники).

Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».

Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.

Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).

У матеріалах суддівського досьє та досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості щодо притягнення Андрейчука Л.В. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, що може мати істотний вплив на здійснення ним правосуддя. До дисциплінарної відповідальності Андрейчук Л.В. не притягувався.

При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.

Комісією під час співбесіди для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджено таку інформацію.

У 2015–2024 роках суддею Андрейчуком Л.В. розглянуто 1 967 справ та 2 567 матеріалів.

Із ухвалених суддею Андрейчуком Л.В. за вказаний період судових рішень скасовано 52 рішення (1,14 %), змінено 7 рішень (0,15 %).

Загальні показники середньомісячного навантаження судді у 2015–2024 роках дорівнюють середньомісячним показникам навантаження інших суддів Господарського суду Закарпатської області.

Комісією проаналізовано надану Андрейчуком Л.В. інформацію про підстави зміни та скасування судових рішень.

Також встановлено, що суддею Андрейчуком Л.В. з порушенням встановлених процесуальним законодавством строків у період з грудня 2016 року до квітня 2025 року було внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) 558 судових рішень.

Під час співбесіди досліджено пояснення кандидата щодо причин таких порушень, Комісія вважає такі пояснення прийнятними та достатніми.

На адресу Комісії 30 червня 2025 року надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді Андрейчука Л.В. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений ГРД 30 червня 2025 року.

Мотивуючи свій висновок, ГРД, зокрема, вказує на те, що кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «Сумлінність».

  1. Згідно з матеріалами суддівського досьє кандидат працював із 05 січня 2011 року до 06 вересня 2013 року на посадах секретаря судового засідання та заступника начальника відділу організаційного забезпечення роботи Господарського суду Львівської області.

Водночас, за даними Єдиного державного реєстру адвокатів України, кандидат 19 липня 2006 року отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1198, однак адвокатську діяльність зупинено лише 22 квітня 2013 року, кандидатом подано заяву про наявність обставин несумісності 02 жовтня 2012 року (заява за вх. № 242).

Частиною другою статті 2 Закону України «Про адвокатуру» 1992 року (втратив чинність 19 листопада 2012 року) передбачено, що адвокат не може працювати в суді, прокуратурі, нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління.

Отже, на думку ГРД, кандидатом порушено вимоги щодо несумісності.

Кандидат пояснив, що в Законі України «Про адвокатуру» 1992 року (втратив чинність 19 листопада 2012 року) була відсутня норма про те, що в разі виникнення обставин несумісності, адвокат подає до ради адвокатів регіону заяву про зупинення адвокатської діяльності, і взагалі в цьому законі було відсутнє поняття про зупинення адвокатської діяльності, у тому числі через обставини несумісності.

Ураховуючи непоодинокі випадки призначення адвокатів на посади, що є несумісними з адвокатською діяльністю, з відсутності процедури зупинення права на її здійснення, зазначені питання були врегульовані Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» врегульовано ці питання (частина третя розділу Х Перехідних положень).

Згідно з частиною третьою розділу Х Перехідних положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокати, які на день набрання чинності цим законом, обіймають посади або здійснюють діяльність, яка є несумісною з діяльністю адвоката відповідно до частини першої статті 7 цього закону, протягом дев’яноста днів з дня набрання чинності цим Законом письмово повідомляють кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури за місцем отримання свідоцтва про існування обставин несумісності.

Отримання зазначених відомостей є підставою для внесення до Єдиного реєстру адвокатів України запису про зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю у зв’язку із несумісністю. Кандидатом таке повідомлення подано 02 жовтня 2012 року і, відповідно, зупинено право на зайняття адвокатською діяльністю.

  1. За даними Єдиного реєстру довіреностей та матеріалів суддівського досьє сторонньою особою (ОСОБА_1) 07 травня 2016 року кандидату видано довіреність на право продажу частки у статутному фонді товариства (згідно з відомостями з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб–підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є учасником двох юридичних осіб «РЕД РІНГ ІНЖИРИНГ» або «РЕД ПЛАСТ») строком на один рік з правом одержання коштів.

На думку ГРД, у такий спосіб у власність кандидата могла бути передана частка у статутному капіталі одного з товариств, яка в порушення вимог антикорупційного законодавства не була задекларована.

Кандидат пояснив, що про зазначене доручення дізнався минулого року від дорадчої групи експертів. У телефонній розмові ОСОБА_1 повідомив кандидату, що у зв’язку з переїздом на постійне місце проживання за кордон він вирішив видати довіреність Андрейчуку Л.В., оскільки думав, що не встигне відчужити частку у статутному капіталі самостійно.

Відповідне доручення не було реалізоване, оскільки ОСОБА_1 самостійно здійснив відчуження частки у статутному капіталі.

Також ГРД зазначає, що кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав».

  1. У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік кандидатом відображено у власності квартиру в м. Львів, площа 121,6 кв.м, дата набуття права власності – 09 січня 2006 року, вартість на дату набуття – 309 440 грн (що є еквівалентом на дату набуття 61 888 доларів США).

У своїх поясненнях кандидат зазначив, що джерелами походження коштів на придбання зазначеної квартири, зокрема початкового внеску в 2006 році, був подарунок його батьків на весілля (яке за матеріалами суддівського досьє відбулось у вересні 2006 року). Під час співбесіди з Дорадчою групою експертів кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України кандидат підтвердив інформацію про те, що його батьками було сплачено перший внесок за квартиру в розмірі 80 000 грн (що є еквівалентом 16 000 доларів США), у липні 2006 року ними було сплачено ще 25 000 грн (що є еквівалентом 5 000 доларів США). За поясненнями кандидата, решту пайових внесків ним сплачено самостійно. Загалом внески за квартиру відповідно до оголошеної під час вказаної співбесіди інформації сплачувались протягом 2006–2009 років.

ГРД наголошує, що, за даними Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, доходи кандидата, його дружини, а також батьків за період 1998–2006 років були незначними та не дозволяли накопичити зазначену суму. Отже його пояснення, надані під час співбесіди з Дорадчою групою експертів з добору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, не спростовують обґрунтованого сумніву у відсутності достатніх коштів для набуття у власність зазначеної квартири.

Кандидат вказав, що будівництво придбаної квартири тривало з 2006 року до грудня 2014 року, кошти, сплачені у 2006–2007 роках – це кошти, подаровані батьками, друзями, колегами, родиною з нагоди весілля, яке відбулося у 2006 році. Інші платежі здійснено самостійно кандидатом у 2008–2009 роках.

  1. ГРД також звертає увагу, що в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік кандидатом відображено право власності на автомобіль марки «Шкода Октавія» 2014 р.в., набутого 06 травня 2014 року, вартість на дату набуття – 364 590 грн.

Кандидат під час співбесіди 30 липня 2018 року в межах кваліфікаційного оцінювання зазначив, що цей автомобіль купляв у автосалоні, кошти для його придбання отримав від продажу попереднього транспортного засобу марки «Мазда 3», за словами кандидата, їх вистачило для придбання нового автомобіля.

На думку ГРД, зазначені пояснення є непереконливими та суперечливими, оскільки коштів, отриманих від продажу автомобіля 2008 року випуску, який належав до нижчого класу порівняно з придбаним транспортним засобом, був знятий з обліку в серпні 2013 року, тобто перебував у користуванні протягом п’яти років, очевидно, було недостатньо для придбання нового автомобіля.

Кандидат пояснив, що у 2013 році ним було відчужено автомобіль марки «Мазда-3» за 144 000 грн, які були збережені в доларах США.

У 2014 році ним придбано автомобіль марки «Шкода Октавія» 2014 року випуску за 364 590 грн. Оскільки курс долара США у 2014 році зріс, накопичені кошти від продажу автомобіля становили 208 800 грн. Решту суми (155 790 грн) отримано за рахунок заощаджень із заробітної плати, які теж зберігалися в доларах США.

  1. У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік кандидатом відображено у власності земельну ділянку в с. Поляниця Івано-Франківської обл. (за поясненнями кандидата – ТРК «Буковель»), площа 3 020 кв.м, дата набуття у власність – 23 квітня 2004 року, вартість за останньою оцінкою – невідомо.

Під час співбесіди 04 березня 2024 року з Дорадчою групою експертів з добору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України кандидат зазначив, що цю земельну ділянку ним придбано за договором купівлі-продажу.

З огляду на дані Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про доходи кандидата, його батьків за період 1998-2006 роки, а також вартість відчуження ділянки (ділянок) (майже 4,5 млн грн), ГРД вважає, що є обґрунтований сумнів щодо достатності в кандидата та його батьків коштів для придбання у 2004 році (кандидат на той час навчався) вказаної земельної ділянки (ділянок).

Кандидат пояснив, що зазначену земельну ділянку набуто 23 квітня 2004 року за 6 772 грн. Земельна ділянка придбавалася для будівництва. На той час курорту «Буковель» ще не існувало, а вартість землі в цьому регіоні була доступною. Після побудови гірськолижного курорту «Буковель» вартість земельної ділянки значно зросла, тому було прийняте рішення не здійснювати будівництво та зберегти її як актив для продажу в майбутньому.

  1. ГРД, за даними суддівського досьє, було також встановлено, що в Єдиному реєстрі довіреностей міститься інформація про те, що кандидат видав довіреність своєму рідному брату на право користування транспортним засобом «Мерседес Бенц Е320» 2003 року випуску, державний номер НОМЕР_1.

На думку ГРД, кандидату необхідно пояснити обставини набуття у власність цього транспортного засобу.

Кандидат зазначив, що вказаний транспортний засіб придбано батьками, проте право власності було оформлено на нього. У 2004 році він був студентом та не мав змоги самостійно здійснити таке придбання, тому за дорученням батьків ним було видано довіреність брату на право користування зазначеним транспортним засобом.

ГРД зазначає, що кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті».

Кандидат допустив порушення вимог законодавства у сфері розрахунків.

У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік кандидатом відображено дохід від відчуження нерухомого майна (двох земельних ділянок у с. Поляниця Івано-Франківської обл. (за поясненнями кандидата – ТРК «Буковель») на загальну суму 4 455 972, 00 грн (чотири мільйони чотириста п’ятдесят п’ять тисяч дев’ятсот сімдесят дві гривні 00 копійок).

За даними ЄДРСР, встановлено наявність постанови Апеляційного суду Закарпатської області від 07 серпня 2018 року у справі № 308/11011/17. Зі змісту цієї постанови вбачається, що кандидатом у 2016 році було відчужено дві земельні ділянки:

  1. площею 0,25 га за адресою: Івано-Франківська обл., м. Яремче, с. Поляниця, АДРЕСА_1, внаслідок відчуження якої отримано дохід у сумі 2 227 986 грн від фізичної особи;
  2. площею 0,052 га за адресою: Івано-Франківська обл., м. Яремче, с. Поляниця, АДРЕСА_2, внаслідок відчуження якої отримано дохід у сумі 2 227 986 грн. від фізичної особи.

Під час співбесіди 04 березня 2024 року з Дорадчою групою експертів з добору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України кандидат зазначив, що розрахунки здійснювались у готівковій формі і він усвідомлює, що допустив порушення у сфері готівкових розрахунків, порушуючи встановлене законодавче обмеження.

Кандидат пояснив, що відповідно до постанови Правління Національного банку України від 06 червня 2013 року № 210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» (у редакції, чинній на момент укладення договорів про відчуження земельних ділянок 10 жовтня 2016 року) було встановлено обмеження щодо готівкових розрахунків протягом дня: для фізичних осіб між собою за договором купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі 150 000 грн.

Під час реєстрації приватним нотаріусом договорів купівлі-продажу земельних ділянок площами 0,25 га та 0,052 га на загальну суму 4 455 972 грн для підтвердження інформації про повний розрахунок за земельні ділянки, на виконання вимог зазначеної постанови, нотаріусу було надано розписки про отримання коштів у готівковій формі, що передавалися протягом 30 днів у межах суми 150 000 грн за кожен день, до укладення договорів.

Кандидат наголошує, що не відповідає дійсності твердження ГРД, що ним визнано порушення у сфері готівкових розрахунків, оскільки він надав лише інформацію про те, що розрахунки здійснювалися в готівковій формі, але не уточнив яким чином вони здійснювалися.

ГРД також зазначає, що суддя вчинив корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення, зокрема у тих випадках, коли встановлені порушення не мають складу адміністративного чи кримінального правопорушення у зв’язку із тим, що вартість майна є меншою за ту, з якої наступає така відповідальність.

За даними суддівського досьє, кандидата призначено на посаду судді у липні 2013 року, присягу судді ним було складено у травні 2015 року.

Водночас ані в паперових деклараціях за 2013–2014 роки, ані в електронних деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015–2022 роки кандидатом не було відображено право користування чи оренди житлом у місті Ужгород за місцем роботи.

Під час співбесіди 04 березня 2024 року з Дорадчою групою експертів з добору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України кандидат зазначив, що житло йому надають у користування друзі батьків та колеги.

На думку ГРД, ці пояснення викликають обґрунтований сумнів у такому способі користування житлом протягом десяти років та з огляду на незначні доходи кандидата та його сім’ї у 2013–2015 роках.

У майновій декларації за 2023 рік вказано про оренду квартири в м. Ужгороді площею 73,8 кв.м, дата набуття права – 22 січня 2019 року, у декларації за 2024 рік змінено дату набуття права – 17 січня 2023 року, у деклараціях за 2019–2022 роки таке право оренди не зазначалось.

Кандидат пояснив, що згідно з роз’ясненнями щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів контролю, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 11 серпня 2016 року № 3, суб’єкт декларування повинен задекларувати усі об’єкти нерухомості  незалежно від їх вартості, що належать йому на праві власності, знаходяться у нього на праві оренди чи іншого права користування станом на останній день звітного періоду (31 грудня звітного року для щорічної декларації). Оскільки станом на останній день звітного періоду кожного року в нього були відсутні об’єкти нерухомості, що перебували на праві оренди чи іншого користування, ця інформація не зазначалася у деклараціях.

Крім того, кандидат вказує, що для проживання використовував послуги готелів, мотелів, гуртожитків, а також брав у короткострокову оренду/користування житлові кімнати або квартири.

ГРД зазначає, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «Сумлінність», оскільки він, ймовірно, не виконував жодних функцій протягом тривалого часу до складення присяги судді.

За даними суддівського досьє, кандидата було призначено на посаду судді в липні 2013 року, присягу судді ним було складено у травні 2015 року.

Таким чином, з липня 2013 року до травня 2015 року суддя не розглядав справи, декілька занять на рік викладав у Національні школі суддів України. У досьє відсутні будь-які узагальнення, які суддя, за його поясненнями, нібито робив протягом решти часу. Водночас, суддя отримував винагороду, не виконуючи жодних функцій. Достовірно також невідомо, чи був він присутній на робочому місці взагалі в цей період.

Кандидат пояснив, що з дня свого призначення на посаду судді відповідно до вимог Закону підвищував свій професійний рівень та проходив відповідну підготовку.

Крім того, аналізував та узагальнював судову практику у справах, віднесених до компетенції господарських судів, аналізував практику розгляду судами апеляційної та касаційної інстанції справ за рішеннями Господарського суду Закарпатської області та причини скасування (зміни) таких рішень. Кандидатом надано копії відповідних довідок та сертифікатів про проходження навчання у 2013–2015 роках.

Комісія вважає пояснення кандидата прийнятними та такими, що повністю спростовують обґрунтований сумнів у порушенні ним критеріїв професійної етики та доброчесності.

Додатково ГРД надано інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, однак є важливою в межах проведення Конкурсу, зокрема згідно з відомостями, що містяться в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік кандидатом відображено у власності земельну ділянку в с. Поляниця Івано-Франківської обл. (за поясненнями кандидата – ТРК «Буковель») площею 3 020 кв.м, дата набуття у власність 23 квітня 2004 року.

У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік кандидатом відображено дохід від відчуження нерухомого майна, а саме двох земельних ділянок у с. Поляниця Івано-Франківської обл., на загальну суму 4 455 972,00 грн (чотири мільйони чотириста п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят дві гривні 00 копійок).

За даними ЄДРСР, встановлено наявність постанови Апеляційного суду Закарпатської області від 07 серпня 2018 року у справі № 308/11011/17.

Зі змісту цієї постанови вбачається, що кандидатом у 2016 році було відчужено саме дві земельні ділянки:

1) площею 0,25 га за адресою: Івано-Франківська обл., м. Яремче, с. Поляниця, АДРЕСА_1, внаслідок відчуження якої отримано дохід у сумі 2 227 986 грн від фізичної особи;

2) площею 0,052 га за адресою: Івано-Франківська обл., Яремче, с. Поляниця, АДРЕСА_2, внаслідок відчуження якої отримано дохід у сумі 2 227 986 грн від фізичної особи.

Таким чином, кандидатом у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за 2015 рік неповно відображено власність на земельні ділянки: задекларовано дві земельні ділянки як одну цілу.

Стосовно цього під час співбесіди 04 березня 2024 року з Дорадчою групою експертів з добору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України кандидат зазначив, що допустив помилку під час декларування.

Андрейчук Л.В. пояснив, що 23 квітня 2004 року ним придбано одну земельну ділянку загальною площею 3 020 кв.м, цільове призначення – для ведення особистого селянського господарства.

У тому ж році було змінено цільове призначення частини земельної ділянки, а саме 0,25 га – для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель, видано Державний акт на право власності на земельну ділянку 0,25 га від 22 серпня 2008 року серії ІФ № 002563 та присвоєно кадастровий номер НОМЕР_2.

Однак щодо іншої частини ділянки, а саме 0,052 га, рішення про державну реєстрацію права власності отримано лише 03 жовтня 2016 року за № 316980590 та присвоєно кадастровий номер НОМЕР_3.

Отже, зазначені земельні ділянки є складовими земельної ділянки 0,3020 га, що набута ним 23 квітня 2004 року і в декларації за 2015 рік відображено загальну площу земельної ділянки.

Комісія критично оцінює вказані пояснення кандидата Андрейчука Л.В. з огляду на таке.

Для цілей декларування об’єктами нерухомості (об’єктами нерухомого майна) є  земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення (частини першої статті. 181 Цивільного кодексу України, частиною першою статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

У декларації відображаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право (пункт 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції»).

Відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку 0,25 га серії ІФ № 002563 право власності на зазначену земельну ділянку виникло 22 серпня 2004 року. Отже, з цього часу кандидат є власником окремого об’єкту нерухомого майна, а тому зобов’язаний його декларувати як окремий об’єкт нерухомості.

Згідно з пунктом 18 розділу ІІІ Показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесність, якщо, зокрема, але не виключно надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях доброчесності судді (декларації доброчесності кандидата на посаду судді), деклараціях родинних з’язків судді декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді), деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний.

Ураховуючи наведене, члени Комісії в складі Другої палати шляхом окремого голосування одноголосно вирішили знизити на 15 балів загальний бал за критеріями доброчесності і професійної етики на підставі обґрунтованого сумніву в дотриманні кандидатом вимог показника «Чесність».

Стосовно іншої інформації зазначеної у висновку ГРД, Комісія вважає пояснення кандидата прийнятними та достатніми.

Під час дослідження матеріалів досьє Комісією встановлено, що 28 травня 2015 року Управлінням патрульної поліції у Львівській області притягнуто Андрейчука Л.В. до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн (постанова серії АР № 695626 від 28 травня 2017 року).

Проте в декларації доброчесності судді за 2017 рік Андрейчук Л.В. у пункті 22 підтвердив, що ним не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення його до відповідальності.

Кандидат пояснив, що йому не відомо про вказаний факт притягнення до адміністративної відповідальності.

Комісія критично оцінює пояснення кандидата Андрейчука Л.В. з огляду на таке.

Відповідно до постанови Личаківського районного суду міста Львова від 30 листопада 2017 року, ухваленої в справі № 463/2855/17, Андрейчук Л.В. звернувся до суду із позовом про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (постанова серії АР № 695626 від 28 травня 2017 року).

Суд постановив відмовити в задоволенні позову Андрейчука Л.В. до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Львові про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АР № 695626 від 28 травня 2017 року.

Отже, Андрейчук Л.В. не міг не знати про зазначене правопорушення, адже ним вчинялися дії щодо його оскарження, тому така інформація мала б бути відображена у декларації доброчесності судді за 2017 рік.

Відповідно до пункту 18 розділу ІІІ Показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесність, якщо, зокрема, але не виключно надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях доброчесності судді (декларації доброчесності кандидата на посаду судді), деклараціях родинних з’язків судді декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді), деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний.

Ураховуючи наведене, члени Комісії в складі Другої палати шляхом окремого голосування одноголосно вирішили знизити на 15 балів загальний бал за критеріями доброчесності і професійної етики на підставі обґрунтованого сумніву в дотриманні кандидатом вимог показника «Чесність».

Комісією встановлено, що в декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012 рік Андрейчук Л.В. вказував доходи у вигляді заробітної плати в сумі 36 174 грн та страхові виплати в сумі 3 228 грн. Однак, за даними Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Державний реєстр фізичних осіб – платників податків), отриманий ним дохід у вигляді заробітної плати становив 39 424 грн, страхові виплати взагалі відсутні.

Кандидат пояснив, що помилково виділив із заробітної плати окремо страхову виплату, яку отримав у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності.

Крім того, у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2013 рік Андрейчуком Л.В. не задекларовано дохід дружини у вигляді заробітної плати в сумі 160 грн, отриманої від ГТУ МНС України у Львівській області.

Кандидат пояснив, що дружина перебувала ІНФОРМАЦІЯ_1 і їй не було відомо про зазначене нарахування.

Також у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2014 рік кандидатом не задекларовано дохід, отриманий від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у сумі 887 грн.

Андрейчук Л.В. пояснив, що йому було невідомо про зазначені нарахування при поданні декларації.

У декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2014 рік кандидатом вказано вартість автомобіля марки «Шкода Октавія» 2014 року випуску в сумі 260 000 грн, однак у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015–2019 роки зазначено, що вартість цього ж автомобіля становить 364 750 грн.

Кандидат пояснив, що допустив помилку у вартості автомобіля, яку виправив у наступних деклараціях.

У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015–2018 роки Андрейчук Л.В. зазначив, що вартість квартири загальною площею 51 кв.м, яка належала на праві власності дружині, становить 22 661 грн, однак у деклараціях за 2019–2020 роки вказував, що вартість невідома.

Кандидат пояснив, що це виключно технічна помилка, а відома вартість квартири становить 22 661 грн.

Комісія, урахувавши пояснення кандидата Андрейчука Л.В., дійшла висновку, що вказані порушення були наслідком неуважності та несуть характер декількох менш суттєвих порушень за показником «Чесність».

Комісія вважає, що наведені факти не є достатніми для того, щоб визнати кандидата таким, що не відповідає критерію доброчесності, з огляду на характер вчиненого порушення та відсутність умислу в поданні недостовірних відомостей, однак враховуються Комісією під час визначення балів.

Таким чином, ураховуючи наявність декілька менш суттєвих порушень за критеріями професійної етики та доброчесності, Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата на 15 балів за показником «Чесність».

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 255 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що Андрейчук Л.В. відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.

За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного господарського суду Андрейчук Л.В. набрав 692,3 бала.

Згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону, якщо ГРД у своєму висновку встановила, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.

Отже, у зв’язку з наявністю висновку ГРД питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Андрейчука Л.В. здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді повинно вирішуватися Комісією у пленарному складі.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного господарського суду Андрейчук Любомир Вікторович набрав 692,3 бала.

2. Питання про підтвердження здатності Андрейчука Любомира Вікторовича здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.

Головуючий                                                                                        Олексій ОМЕЛЬЯН

Члени Комісії:                                                                                     Михайло БОГОНІС

                                                                                                               Віталій ГАЦЕЛЮК

                                                                                                                Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                                Володимир ЛУГАНСЬКИЙ