109/ас-25

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі Першої палати:

головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,

членів Комісії: Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Олега КОЛІУША, Романа САБОДАША, Руслана СИДОРОВИЧА (доповідач),

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Оксани ДУДАР,

представника Громадської ради доброчесності Олега ЯКИМ’ЯКА,

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Дудар Оксани Михайлівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

1. Стислий виклад інформації про кар’єру та кваліфікаційне оцінювання кандидата.

1. Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
2. До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернулась Дудар Оксана Михайлівна як особа, яка відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має стаж роботи на посаді судді не менше 5 років.

Указом Президента України від 18 червня 2009 року № 458/2009 Дудар О.М. призначено на посаду судді Рівненського окружного адміністративного суду строком на п’ять років; Указом Президента України від 19 грудня 2018 року № 431/2018 – призначено на посаду судді цього суду.

3. Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 84/ас-24 Дудар О.М. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі як таку, що в порядку та строки, визначені Комісією, подала всі необхідні документи та на день подання цих документів відповідає встановленим статтею 28 Закону вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду.
4. Рішенням Комісії від 23 жовтня 2024 року № 333/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду в межах Конкурсу. Визначено, що Дудар О.М. за результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту набрала 135 балів та допущена до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
5. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 19/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Встановлено, що Дудар О.М. за результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту набрала 51,3 бала та допущена до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду.
6. Рішенням Комісії від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 затверджено декодовані результати третього етапу кваліфікаційного іспиту  та загальні результати першого етапу «Складення кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах Конкурсу. Визначено, що Дудар О.М. за виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду отримала 128 балів; загальний результат першого етапу кваліфікаційного оцінювання – 314,3 бала; допущено Дудар О.М. до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Відповідно до цього рішення здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах Конкурсу.

7. Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 01 квітня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Сидоровича Р.М.
8. Пунктом 3 частини четвертої статті 79³ Закону передбачено, що у межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Рішенням Комісії від 05 травня 2025 року № 17/ас-25 встановлено результати спеціальної перевірки стосовно кандидата Дудар О.М.

9. На адресу Комісії 12 червня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді Дудар О.М. критеріям доброчесності та професійної етики.
10. Комісією у складі Першої палати 19 червня 2025 року проведено співбесіду із кандидатом Дудар О.М., досліджено матеріали досьє, зокрема висновок ГРД, усні та письмові пояснення кандидата на посаду судді, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.

2. Стислий виклад висновку Громадської ради доброчесності.

11. В основу висновку ГРД, затвердженого 11 червня 2025 року, покладено такі аргументи.
12. Кандидат свавільно встановлювала обмеження в реалізації права на мирні зібрання, що нівелювало реалізацію свободи мирних зібрань, наприклад, необмеженому колу осіб; ухвалювала рішення, обумовлені політичними мотивами; ігнорувала практику Європейського суду з прав людини.

Дудар О.М. як суддя Рівненського окружного адміністративного суду ухвалювала рішення, які забороняли проведення мирних зібрань, зокрема:

12. 1.  Постановою від 21 грудня 2013 року в справі № 817/4513/13-а встановлено обмеження права на мирні зібрання шляхом заборони проведення масового заходу – безстрокової мирної акції протесту з встановленням наметового містечка біля Рівненської обласної державної адміністрації за адресою: м. Рівне, майдан Просвіти, 1.
    2.  Постановою від 24 грудня 2013 року в справі № 817/4547/13-а встановлено обмеження права на мирні зібрання в частині місця їх проведення та на прилеглих територіях з 25 грудня 2013 року без зазначення кола осіб, яких стосується така заборона. У постанові не вказано дату припинення заборони на збори, лише зазначено початок її дії (з 25 грудня 2013 року) та те, що постанова суду виконується негайно.
13. ГРД зазначає, що Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у рішенні від 07 червня 2017 року № 1426/2дп/15-17 дійшла висновку, що допущені суддею Дудар О.М. порушення при ухваленні постанови від 24 грудня 2013 року в справі № 817/4547/13-а вказують на наявність в її діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 83 Закону (істотне порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя). Втім, у притягненні Дудар О.М. до дисциплінарної відповідальності відмовлено у зв’язку із закінченням встановленого законом строку притягнення.
14. ГРД підкреслює, що відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) в таких випадках, коли посилання на конвенційні легітимні цілі є лише формальним, а натомість існують переконливі свідчення, що наведене обґрунтування необхідності обмеження свободи мирних зібрань не було істинним, є усі підстави стверджувати, що обмеження свободи мирних зібрань не мало легітимної мети.
15. Вислів «необхідно у демократичному суспільстві» в прецедентній практиці ЄСПЛ означає, що втручання у право на свободу мирних зібрань відповідає «невідкладним соціальним потребам» і, зокрема, є пропорційним поставленій законній меті (Stankov and the United Macedonian Organization Ilinden v. Bulgaria, § 87).
16. При цьому ЄСПЛ завжди розглядає втручання в контексті справи в цілому і визначає, чи було воно «пропорційним легітимній меті» і чи були причини, які озвучує влада для виправдання втручання, «відповідними і достатніми» (Christian Democratic People’s Party v. Moldova, § 70).
17. Навіть існування об’єктивного ризику застосування насильства під час мирного зібрання, зокрема у вигляді контрдемонстрації, не є підставою для його заборони. Це позитивний обов’язок держави створити умови для вільного вираження своїх позицій громадянами. Адже можливість насильницьких контрдемонстрацій не може, як таке, відняти це право (Christian Democratic People’s Party v. Moldova, § 23). Якщо ж існує теоретичний ризик насильницьких зіткнень, завдання поліції – стояти між двома групами, щоб забезпечити громадський порядок.
18. Додатково ГРД надано Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, однак потребує пояснення з боку кандидата.
19. Постановою від 22 серпня 2011 року в справі № 2а/1770/3666/2011 обмежено Комітету національного порятунку в Рівненській області право на перебування встановленого наметового містечка на Майдані ОСОБА_9 у м. Рівному, що розміщене у зв’язку з репресіями, які чинить влада щодо ОСОБА_10, ОСОБА_11, представників ВО «Свобода», ВО «Тризуб» та учасників Податкового майдану, в частині місця перебування – Майдан ОСОБА_9, та часу перебування – 23 серпня 2011 року, 24 серпня 2011 року, 27 серпня 2011 року, 28 серпня 2011 року.

3. Джерела права та їх застосування.

20. Згідно з частиною першою статті 79 Закону конкурс на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу.
21. Частиною третьою статті 79 Закону передбачено, що для проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення про його оголошення, розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному вебсайті і вебпорталі судової влади та публікує її у визначених нею друкованих засобах масової інформації не пізніш як за місяць до дня проведення конкурсу.
22.  Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді затверджено рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (зі змінами).
23. Пунктом 57¹ розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» від 09 грудня 2023 року № 3511-ІХ.
24. Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить кваліфікаційний іспит в межах конкурсу, передбаченого цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту» від 20 листопада 2024 року № 4072-ІХ.
25. Пунктом 2 частини першої статті 79² Закону встановлено, що Комісія проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79³ цього Закону.
26. Відповідно до вимог частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
27. Частиною четвертою статті 79³ Закону визначено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України:
    1.  На підставі поданих документів встановлює відповідність особи вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду та формує його досьє. Відповідність особи критеріям компетентності, доброчесності та професійної етики встановлюється Комісією під час проведення її кваліфікаційного оцінювання як кандидата на посаду судді.
    2.  Проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного суду.
    3.  Проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75  Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
    4.  За результатами кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного суду ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності таких кандидатів здійснювати правосуддя у відповідному суді та визначає рейтинг для участі в конкурсі кандидатів, які підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді.
28. Частиною п’ятою статті 79³ Закону встановлено, що особа, яка успішно пройшла кваліфікаційне оцінювання та підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному апеляційному суді, але за результатами конкурсу не стала переможцем, може використати результати кваліфікаційного іспиту, складеного в межах такого оцінювання, під час наступного конкурсу на вакантну посаду судді апеляційного суду відповідної спеціалізації, оголошеного протягом двох років з дня складення іспиту.
29. Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено главою 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону.
30. Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

• компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
• професійна етика;
• доброчесність.

31. Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
32. З метою проведення кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді у межах конкурсів за визначеними законом критеріями Комісією затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 30 квітня 2025 року № 99/зп-25) (далі – Положення).
33. Розділом 2 Положення встановлено, що відповідність кандидата на посаду судді кожному з критеріїв оцінюється за відповідними показниками, а саме:
    1.  Відповідність кандидата критерію професійної компетентності  оцінюється на підставі результатів складання анонімного письмового тестування під час іспиту та визначається за показниками: рівень когнітивних здібностей, рівень знань історії української державності, рівень загальних знань у сфері права, рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня, здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
    2.  Відповідність кандидата критерію особистої компетентності згідно з пунктом 2.4 Положення оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди та визначається за показниками: рішучість та відповідальність, безперервний розвиток.
    3.  Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності згідно з пунктом 2.8 Положення оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди та визначається за показниками: ефективна комунікація, ефективна взаємодія, стійкість мотивації, емоційна стійкість.
    4.  Відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики згідно з пунктом 2.13 Положення визначається за показниками: незалежність, чесність, неупередженість, сумлінність, непідкупність, дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті, законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу. Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься в досьє, і співбесіди.
34. Згідно з вимогами частини третьої статті 85 Закону для встановлення показників відповідності кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання можуть застосовуватись інші засоби. Перелік таких засобів наведено в розділі 4 Положення.
35. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення.
36. Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією також враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24.
37. Пунктом 5.5 розділу 5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної та особистої компетентності у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
38. Згідно з пунктом 5.6 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання оцінюється так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 400 балів (підпункт 5.6.1.1), з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів; особиста компетентність – 50 балів (підпункт 5.6.1.2), з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів; соціальна компетентність – 50 балів (підпункт 5.6.1.3), з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
39. Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону після введення в дію положень цього Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту, зокрема, під час конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
40. Пунктом 8.2 розділу 8 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що в разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
41. Згідно з вимогами пункту 5.7 розділу 5 Положення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. Співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє та проходить в засіданні Комісії у складі, визначеному рішенням Комісії. Обговорення відбувається шляхом опитування кандидата на посаду судді доповідачем і членами Комісії та надання кандидатом відповідей і пояснень. Під час співбесіди обов’язково обговорюються дані щодо відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
42. Представники ГРД беруть участь у співбесіді в порядку, встановленому Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженим рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23, зі змінами).
43. Пунктом 120 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України встановлено, що висновок або інформація ГРД розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє кандидата на посаду судді на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.
44. Відповідно до пункту 5.8 розділу 5 Положення максимально можливий бал за критеріями доброчесності та професійної етики становить 300 балів.
45. Комісія керується презумпцією, згідно з якою кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, але ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді.
46. Як зазначено в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року (справа № 9901/355/21), «доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя.

За визначенням терміна, який подано в Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.

Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб суддя не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням» (пункт 23 цього рішення).

47. Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення. Такий кандидат на посаду судді припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
48. Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
49. Кількість балів за результатами оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.
50. Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225.
51. Відповідно до вимог частини першої статті 88 Закону за результатами кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
52. Якщо ГРД у своєму висновку встановила, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише в разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
53. Рішення Комісії про непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді є підставою для припинення подальшої його участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді.
54. Результати кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді, який підтвердив здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, використовуються для визначення рейтингу учасників конкурсу на зайняття вакантної посади судді.

4. Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.

55. Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
56. Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
57. Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
58. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
59. Комісією 11 квітня 2025 року надіслано запит Дудар О.М. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують її відповідність критеріям особистої компетентності.

Кандидатом 28 квітня 2025 року надіслано до Комісії запитувані пояснення.

60. Так, щодо відповідності критеріям рішучості та відповідальності Дудар О.М. зазначила таке.
61. Будучи суддею з п’ятнадцятирічним стажем роботи, кандидат, на її думку, гармонійно поєднує у професійній діяльності рішучість у прийнятті обґрунтованих рішень та глибоке усвідомлення відповідальності за наслідки цих рішень перед законом, суспільством та власною совістю.
62. Стосовно відповідності критерію рішучості Дудар О.М. вказала, що впевнено веде судовий процес, забезпечуючи дотримання учасниками справи процесуальних норм. Здатна оперативно сформулювати чітке та однозначне рішення після заслуховування аргументів сторін та ретельного вивчення всіх доказів. Кандидат підкреслила, що завжди залишається непохитною перед впливом, вміє твердо протистояти тиску з боку політиків, громадської думки, засобів масової інформації тощо. Головним орієнтиром Дудар О.М. під час здійснення правосуддя є законність та справедливість.
63. Стосовно відповідності критерію відповідальності кандидат зазначила про наявність в неї чіткого усвідомлення, що кожне судове рішення має прямий вплив на життя, свободу, майнові чи особисті права громадян. Відтак, кандидат добре обмірковує та ретельно зважує всі обставини справи, передбачає наслідки та ухвалює обґрунтовані рішення. Розуміє власну відповідальність щодо здійснення неупередженого та справедливого правосуддя перед суспільством в цілому та учасниками справи зокрема. Дудар О.М. вважає, що саме в питанні відповідальності вона є носієм інституційної пам’яті, адже працюючи в судовій системі з 1997 року, практично виховувалася спочатку як відповідальний працівник апарату суду, мала змогу брати приклад щодо організації роботи суду та порядку розгляду справ у досвідчених суддів. Кандидат зауважила, що про високу відповідальність свідчить її кар’єра в судових органах, оскільки саме ця риса була однією з визначальних під час вирішення питання про її призначення на вищу посаду.
64. Про розвинену відповідальність, притаманну Дудар О.М., йдеться в рекомендаційних листах, які було надіслано кандидатом для участі в Конкурсі.
65. Стосовно відповідності показнику безперервного розвитку Дудар О.М. у письмових поясненнях зазначила, що повністю відповідає вказаному критерію, оскільки перебуває у постійному процесі навчання, підвищення кваліфікації та вдосконалення професійних знань, навичок і компетентностей судді. Починаючи з 2009 року та протягом всієї кар’єри неодноразово брала участь у спеціалізованих семінарах, тренінгах, онлайн-курсах, а також у навчальних програмах, організованих Національною школою суддів України, загалом – у близько 50 заходах. Крім того, кандидат постійно аналізує судову практику та читає юридичну літературу. У квітні 2025 року Дудар О.М. закінчила курс «Свобода вираження поглядів» за європейською програмою з навчання у сфері прав людини для представників юридичних професій, організований Human Rights Education For Legal Professionals (HELP).
66. Кандидат також є учасником навчання за програмою Організації економічного співробітництва та розвитку (The Organization for Economic Co-operation and Development – OECD) «Стандарти міжнародного оподаткування (Вирішення міжнародних податкових спорів)», у межах якої у листопаді 2024 року перебувала з навчальним візитом у Чеській академії правосуддя та Вищому адміністративному суді Чеської Республіки.
67. Дудар О.М. зазначила, що постійно розвиває суддівський темперамент – виховує в собі терпіння, смирення, здатність уважно слухати та справедливо судити. Крім того, кандидат розвиває емоційний інтелект, покращує навички спілкування, регулярно розмірковує над власною поведінкою в залі судового засідання та поза нею, отримуючи уроки з розгляду кожної справи, кожної взаємодії та виклику. Намагається бути виваженою у критичних ситуаціях, зберігати спокій та рівновагу.
68. На запитання щодо змісту поняття суддівського смирення кандидат пояснила, що на її думку це означає не піддатися спокусі власної величі, оскільки від судді залежать долі інших людей. Це робота над собою, спрямована на розвиток особистих якостей та опанування внутрішніх переживань, які не є очевидними для сторін, але вимагають саморефлексії.
69. На думку Дудар О.М., підтвердженням та визнанням її сталого розвитку як судді є затвердження її кандидатури Національною школою суддів України суддею-наставником. Так, у 2013 році кандидат здійснювала наставництво двох стажистів-кандидатів на посади суддів, у 2019 році – трьох.
70. Надані кандидатом письмові пояснення, а також відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

71. На підставі дослідження інформації, що міститься в досьє, та співбесіди відповідність кандидата за критерієм особистої компетентності оцінено у 37,5 бала, що є вищим за 75 відсотків від максимально можливого бала, а тому Комісія одноголосно вважає, що Дудар О.М. відповідає критерію особистої компетентності.

5. Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.

72. Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
73. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).

74. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).

75. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правового поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).

76. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).

77. У письмових поясненнях, надісланих до Комісії 25 квітня 2025 року, Дудар О.М. вказала, що ефективна комунікація судді має фундаментальне значення для забезпечення справедливості, ясності та упевненості в судовому процесі. Зокрема, в залі судового засідання кандидат спілкується з учасниками, дотримуючись норм процесуального закону та одночасно формуючи довіру в процесі. Під час судових засідань надає справедливу можливість висловитися кожному учаснику справи, забезпечуючи відчуття, що його почуто судом. Активно слухає, виражаючи спокій, повагу та шанобливе ставлення до сторін. Обирає стиль мовлення залежно від стилю мовлення учасників процесу.
78. Як приклад ефективної комунікації в залі судового засідання Дудар О.М. навела справу № 460/1872/20, предметом розгляду у якій було рішення органу місцевого самоврядування щодо нумерації будинків. По суті це був емоційний спір між двома мешканками села, сусідками, щодо номеру будинку. Під час судових засідань було все: яскрава українська лексика з гострими слівцями, плакати, що висіли на шиї в однієї із сторін, посипання зали судових засідань зерном тощо. Проте кандидату вдалося провести процес на належному рівні та завершити розгляд справи рішенням, яке не оскаржував жоден учасник справи.
79. Дудар О.М. вважає, що на належному рівні забезпечує комунікацію із помічником та секретарем судового засідання, що сприяє ефективному розгляду адміністративних справ.
80. Як приклад ефективної комунікації із засобами масової інформації кандидат у письмових поясненнях вказала покликання на інтерв’ю агенції журналістських розслідувань «Четверта влада» 13 липня 2016 року.
81. Під час засідання Дудар О.М. пояснила, що інтерв’ю відбулося спонтанно, вона не мала можливості підготуватись до нього, проте вирішила відповісти на запитання журналістів. Кандидат вважає інтерв’ю прикладом ефективної комунікації, оскільки попри дещо упереджене ставлення до неї як представника суддівського корпусу на початку бесіди, їй вдалося донести власну позицію та, ймовірно, змінити точку зору співрозмовника та деяких глядачів на питання, що обговорювалися.
82. Стосовно ефективної взаємодії Дудар О.М. зазначила, що для її досягнення на посаді судді, насамперед, необхідні смирення, повага та відданість верховенству права. Це однаково справедливо як щодо взаємодії із колегами-суддями, так і з апаратом суду та отримувачами послуг зі здійснення правосуддя.
83. На думку кандидата, її професійний та життєвий досвід сприяє ефективній взаємодії із усіма, хто з нею перетинається як у професійній діяльності, так і поза нею.
84. Прикладом ефективної взаємодії з колегами Дудар О.М. навела участь у колегіальному розгляді справ. Починаючи з 2009 року вона брала участь у колегіальному розгляді 49 справ, з яких у 35 – як головуючий суддя, а у 14 – як член колегії. Як головуючий суддя кандидат забезпечувала рівномірне навантаження між членами колегії, надавала можливість висловити різні точки зору, сприяла ухваленню спільного законного, обґрунтованого та справедливого рішення.
85. Дудар О.М. зазначила, що прикладом ефективної взаємодії з апаратом суду є забезпечення розгляду нею як головуючим суддею, зокрема, у 2023 році більше ніж 6 030 справ та матеріалів. Надмірне навантаження спонукало кандидата власним прикладом натхненої праці заохочувати помічника судді, секретаря судового засідання та апарат суду в цілому до належного виконання посадових обов’язків.
86. Прикладом ефективної взаємодії в залі судового засідання Дудар О.М. вказала відсутність, починаючи з 2009 року і донині, скарг від учасників справ щодо її поведінки як судді у судових засіданнях.
87. Стосовно стійкості власної мотивації до виконання професійних обов’язків судді кандидат у письмових поясненнях повідомила, що, на її думку, саме за цим показником вона може претендувати на найвищий бал, позаяк про це свідчить весь її професійний шлях. Не вступивши після закінчення школи на юридичний факультет університету, почала набувати практичні навички юриста, обійнявши у 1997 році за конкурсом посаду помічника судового засідання Дубровицького районного суду Рівненської області.
88. Навчаючись на другому курсі заочної форми навчання у Рівненському педагогічному інституті імені Д.З. Мануїльського, у 1999 році вступила на заочний факультет Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого (спеціалізація – судово-прокурорська). Далі Дудар О.М. одночасно навчалася у двох вищих навчальних закладах, просуваючись у кар’єрі: секретар судового засідання, секретар суду (фактично – завідувач канцелярією), помічник голови суду. З моменту створення суду у 2007 році – керівник апарату Рівненського окружного адміністративного суду, відповідно кандидат брала безпосередню активну участь у створенні та забезпеченні його належного функціонування. З 2009 року Дудар О.М. працює суддею цього ж суду.
89. Кандидат відзначила, що бажання стати суддею було виваженим, а рішення – прийнятим з урахування усіх принад та недоліків цієї професії. Обіймаючи різні посади в апараті суду, вона мала можливість проаналізувати та зрозуміти всю багатогранну складність професії судді. Глибше усвідомлення професії, що передусім вимагає надзвичайної відповідальності, Дудар О.М. отримала вже працюючи на посаді судді з постійним надмірним навантаженням. Та все ж, кандидат вважає себе повністю відданою суддівській професії. Саме будучи суддею вона постійно інтелектуально розвивається, реалізовує природне прагнення до справедливості, забезпечуючи чесний розгляд справ.
90. Дудар О.М. ухвалює рішення, що захищають права і свободи громадян та інтереси юридичних осіб, відповідно служить суспільству, роблячи свій внесок у підтримання законності і порядку, сприяючи розбудові правової держави.
91. Кандидат вказала, що емоційна стійкість як здатність ефективно управляти власними емоційними станами притаманна їй як людині і як судді, що підтверджується її життєвим та професійним досвідом.
92. Упродовж усієї кар’єри Дудар О.М. як суддя працювала з надмірним, постійно зростаючим рівнем навантаження. Так, упродовж 2009–2024 років нею було розглянуто понад 16 100 справ та матеріалів. При цьому якісний показник розгляду становить: у 2009 році – 99,58 %, у 2010 році – 96,11 %, у 2011 році – 98,12 %, у 2012 році – 97,05 %, у 2013 році – 95,73 %, у 2019 році – 94,77 %, у 2020 році – 97,59 %, у 2021 році – 96,24 %, у 2022 році – 99,86 %, у 2023 році – 99,82 %, у 2024 році – 98,1 %.
93. Ураховуючи складність адміністративних справ, що перебували на розгляді, надмірне навантаження та високі якісні показники (менше 5 % скасованих або змінених рішень), Дудар О.М. вважає, що упродовж років виявила достатню емоційну стійкість, не допускала професійного вигорання, впоралася із почуттям розчарування та власної неспроможності, вміло керуючи стресом та втомою. Залишилася неупереджено, небайдужою, не цинічною.
94. Кандидат зазначила про період у своїй професійній діяльності, коли піддавалася гострій критиці громадський організацій та засобів масової інформації. Проте змогла достойно витримати критику, адаптувалася та продовжує здійснювати правосуддя, неухильно дотримуючись принципу верховенства права, постійно працюючи над собою та освоюючи зміни законодавства, зумовлені динамічним розвитком суспільства.
95. Надані кандидатом письмові пояснення, а також відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

96. На підставі дослідження інформації, яка міститься в матеріалах досьє, та співбесіди із кандидатом, Комісія визначила, що за критерієм соціальної компетентності Дудар О.М. набрала 37,5 бала, що є вищим за 75 відсотків від максимально можливого бала, а тому Комісія одноголосно вважає, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

6. Оцінювання відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

97. Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
98. Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені Вищою радою правосуддя.
99. Указані показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді), а також загальновідомої та загальнодоступної інформації щодо кандидата.
100. У матеріалах суддівського досьє та досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості щодо притягнення судді Дудар О.М. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, що може мати істотний вплив на здійснення нею правосуддя. До дисциплінарної відповідальності Дудар О.М. не притягувалася.
101. При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
102. Ураховуючи наведене, Комісією під час кваліфікаційного оцінювання Дудар О.М. було досліджено висновок ГРД від 11 червня 2025 року, письмові пояснення кандидата, надіслані на адресу Комісії, усні пояснення, надані під час співбесіди, подані нею як суддею декларації, а також інформація, надана державними органами на запити Комісії стосовно кандидата.
103. Дудар О.М., ознайомившись із висновком ГРД, надала такі письмові пояснення щодо постановлення рішень про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання.
104. Рішення у справах, зазначених у висновку ГРД, ухвалювались нею без будь-якого незаконного впливу, незалежно, керуючись лише власною оцінкою фактів та відповідно до свідомого розуміння права.
105. Рівненським окружним адміністративним судом в особі судді Дудар О.М. 23 грудня 2013 року було розглянуто справу № 817/4513/13-а за позовом виконавчого комітету Рівненської міської ради, третя особа, яка не заявляла самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача – Рівненська обласна державна адміністрація, до ОСОБА_1 про обмеження права на проведення масового заходу.
106. Постановою суду позов задоволено повністю: встановлено обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання шляхом заборони проводити масовий захід – безстрокову мирну акцію протесту із встановленням наметового містечка біля Рівненської обласної державної адміністрації за адресою: місто Рівне, майдан Просвіти, 1.
107. Дудар О.М. також розглядалась справа № 817/4547/13-а за позовом виконавчого комітету Рівненської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача – Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області, Рівненський міський відділ Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області, Управління по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області, до ОСОБА_2 про встановлення обмеження права на проведення масового заходу.
108. Постановою суду від 24 грудня 2013 року позов задоволено повністю: встановлено обмеження права на мирні зібрання в частині місця їх проведення шляхом заборони на проведення безстрокової мирної акції (пікетування, пішої ходи, демонстрацій, зборів тощо) за місцезнаходженням Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області (за адресою: місто Рівне, вул. Хвильового, 2), Рівненського міського відділу Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області (за адресою: місто Рівне, вул. Пушкіна, 4), Управління по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області (за адресою: місто Рівне, вул. Пушкіна, 4) та прилеглих до них територіях з 25 грудня 2013 року.
109. Кандидат зазначила, що вказані рішення є законними та обґрунтованими, були прийняті нею оцінкою усіх наявних в справах доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні цих доказів та з’ясуванні всіх обставин.
110. Оцінюючи правовідносини між сторонами, Дудар О.М. керувалася положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція), Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Кодексом адміністративного судочинства України, рішенням Конституційного Суду України від 19 квітня 2001 року № 1-30/2001.
111. Право кожного на свободу мирних зібрань, гарантоване статтею 11 Конвенції та статтею 39 Конституції України, не є абсолютним і може бути обмежено в інтересах національної безпеки та громадського порядку – з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей. Таке обмеження може встановлюватись виключно судом за наслідками розгляду справ за позовами органів виконавчої влади або місцевого самоврядування.
112. Питання можливості громадян виказати свій протест проти влади в Україні завжди було актуальним, а особливо загострилося під час Революції Гідності. Оскільки конституційне право на мирні зібрання в Україні досі законодавчо не врегульоване, це категорія справ була і залишається для суддів доволі складною.
113. Розглядаючи категорію справ, що пов’язані з обмеженням права на мирні зібрання, суддя бере на себе відповідальність за наслідки такого зібрання, у тому числі негативні, які можуть настати у разі не обмеження права на мирні зібрання, у вигляді ушкодження здоров’я, загибелі людей, знищення майна тощо, як учасників акцій, так і осіб, які не брали участі у таких масових зібраннях.
114. Процесуальним законодавством, чинним на момент ухвалення рішень, судді першої інстанції було відведено досить незначний час для постановлення кінцевого рішення, який іноді обраховувався годинами та хвилинами (відповідно до частини четвертої статті 182 Кодексу адміністративного судочинства України – протягом трьох днів після відкриття провадження, а в разі відкриття провадження менш як за три дні до проведення відповідних заходів – невідкладно).
115. Кандидат зазначила, що у такі моменти ключову роль відіграє суддівський розсуд – власне переконання, припущення ризиків і загроз та/або обізнаність або, навпаки, необізнаність про певні факти.
116. У рішенні в справі «Вєренцов проти України» від 11 квітня 2013 року ЄСПЛ установив порушення статей 7 та 11 Конвенції, що випливають із прогалин в законодавстві, що стосується свободи зібрань, та підкреслив необхідність термінових конкретних реформ у законодавстві України та адміністративній практиці з метою приведення їх у відповідність до Конвенції (пункт 95 вказаного рішення).
117. Відтак, зазначає Дудар О.М., відсутність в Україні закону, який би регулював питання реалізації права, передбаченого статтею 39 Конституції України, з досконалими процедурами та критеріями, призводить до виникнення труднощів при розгляді справ такої категорії.
118. Кандидат також підкреслила, що судові рішення у справах № 817/4513/13-а та № 817/4547/13-а стосуються не акцій у мирних умовах, а акцій в умовах загострення суспільно-політичних подій у державі.
119. Практика ЄСПЛ вказує на те, що свобода зборів не є абсолютною свободою, оскільки може підлягати певним обмеженням і режимам. Однак допустимі обмеження мусять відповідати трьом основним умовам: бути передбаченими правом, пропорційними та необхідними в демократичному суспільстві. Така позиція ЄСПЛ викладена у справі «Austin and Others v. The United Kingdom» від 15 березня 2012 року.
120. У справах «Rassemblement Jurassien Urassien v. Switzerland» від 10 жовтня 1979 року, «Християне проти расизму та фашизму» проти Сполученого Королівства» від 16 липня 1980 року суд визнав допустимим обмеження владою мирних зібрань громадян, враховуючи складну політичну ситуацію і можливість виникнення конфліктів на цьому фоні.
121. Частиною першою статті 39 Конституції України встановлено обов’язок завчасного сповіщення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування про проведення мирних зібрань.
122. Рішенням Конституційного Суду України від 19 квітня 2001 року № 1- 30/2001 встановлено, що положення частини першої статті 39 Конституції України щодо завчасного сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій треба розуміти так, що організатори таких мирних зібрань мають сповістити зазначені органи про проведення цих заходів заздалегідь, тобто у прийнятні строки, що передують даті їх проведення. Ці строки не повинні обмежувати передбачене статтею 39 Конституції України право громадян, а мають служити його гарантією і водночас надавати можливість відповідним органам виконавчої влади чи органам місцевого самоврядування вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей. Строк завчасного сповіщення має бути достатнім і для того, щоб органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування могли визначитися, наскільки проведення таких зібрань відповідає закону, та в разі потреби, згідно з частиною другою статті 39 Конституції України, звернутися до суду для вирішення спірних питань. Тобто завчасне сповіщення є необхідним для забезпечення можливості організувати заходи щодо охорони громадського порядку.
123. У справах № 817/4513/13-а та № 817/4547/13-а повідомлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про початок безстрокових мирних акцій не відповідають вимогам щодо подання у прийнятні строки, що передують даті проведення мирних зібрань. Так, повідомлення ОСОБА_1 про проведення мирної акції протесту починаючи з 19 год 00 хв 20 грудня 2013 року було отримано Рівненською міською радою о 15 год 40 хв 20 грудня 2013 року. Повідомлення ОСОБА_2 про початок безстрокової мирної акції процесу з 20 грудня 2013 року було отримано 20 грудня 2013 року о 20 год 00 хв. Ураховуючи, що намічені заходи передбачали залучення значної кількості учасників (близько 1 000 осіб та 10 000 осіб відповідно), відсутність завчасного сповіщення позбавляла позивача можливості у стислі строки вжити заходів щодо забезпечення безпеки проведення таких заходів, громадського порядку, прав та свобод інших людей.
124. Дудар О.М. пояснила, що норма про обов’язок організаторів попереджати органи влади про проведення публічних мирних зібрань не суперечить практиці ЄСПЛ, згідно з якою строки такого попередження повинні бути розумними та гнучкими. Європейський суд визнає також право громадян проводити мирні зібрання і без попереднього повідомлення органів влади, але лише в тому випадку, якщо такі заходи є стихійними (коли людям потрібно відреагувати на новину невідкладно). Про це йдеться зокрема у рішенні від 07 жовтня 2008 року у справі «Eva Molnar v. Hungary».
125. Проте, у справах № 817/4513/13-а та № 817/4547/13-а мирні зібрання не можна вважати стихійними, оскільки їх було заплановано організаторами з 20 грудня 2013 року, а з 01 грудня 2013 року на майдані Незалежності в місті Рівному вже тривала постійна безстрокова акція протесту з тотожними вимогами.
126. Кандидат зауважила, що керуючись принципом верховенства права при вирішенні питання, пов’язаного з проведенням масових заходів, суд повинен брати до уваги й те, яким чином реалізація прав і свобод однієї групи громадян вплине на можливість реалізації прав і свобод іншої частини суспільства.
127. Згідно з Сіракузькими принципами тлумачення обмежень та відступів від положень Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, прагнення захистити здоров’я населення може слугувати підставою для обмеження певних прав, якщо державі необхідно вжити заходів до усунення серйозної загрози здоров’ю населення або окремих осіб.
128. Дудар О.М. зазначила, що при розгляді указаних справ нею було враховано письмові докази, долучені позивачем: листи Рівненського міського управління Головного управління Держсанепідслужби, Управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації, Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, Управління охорони здоров’я Рівненської обласної державної адміністрації, відділу Державтоінспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області. Сукупність наведених доказів переконала її в тому, що позовні вимоги були обґрунтованими і такими, що підлягали задоволенню.
129. Кандидат підкреслила, що встановлені обмеження не порушували прав громадян на мирні зібрання, оскільки стосувалися лише визначеної частини міста Рівного та не перешкоджали проведенню таких мирних зібрань в інших місцях. Зокрема, безстрокова мирна акція з тотожними вимогами відбувалася поруч – на майдані Незалежності упродовж тривалого часу (з перших днів Революції Гідності) та без жодних обмежень. Виходячи з того, що Рівненська обласна державна адміністрація розташована у 500 м від майдану Незалежності, на якому тривала безперервна акція протесту, мету мирного зібрання – бути почутими, привернути увагу Рівненської обласної державної адміністрації – було досягнуто.
130. Дудар О.М. також послалась на Керівні принципи зі свободи мирних зібрань, розроблені Європейською комісією за демократію через право (Венеційською комісією) та Бюро демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки та співробітництва в Європі (вперше опублікованих у 2007 році), згідно з якими за певних обставин накладення владою обмежень на мирні зібрання може виявитися як необхідним, так і розумним рішенням. При цьому замість повної заборони організаторам варто запропонувати альтернативний час або місце проведення заходу.
131. Проте, зауважила кандидат, за обставин, що мали місце під час розгляду справ, зазначених у висновку ГРД, необхідності пропонувати альтернативний час або місце проведення заходу не було, оскільки поряд тривала безстрокова акція протесту з тотожними вимогами та без будь-яких обмежень.
132. Дудар О.М. пояснила, що суд не зазначив періоду, упродовж якого заборонено проводити масовий захід у зв’язку з тим, що організаторами було ініційовано безстрокові акції протесту.
133. Кандидат також вказала, що постановлені судові рішення узгоджувалися з судовою практикою, викладеною в довідці Вищого адміністративного суду України щодо вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами законодавства під час розгляду та вирішення впродовж 2010–2011 років справ стосовно реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо), направленій до відома окружним адміністративним судам згідно з постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 21 травня 2012 року № 6.
134. Дудар О.М. наголосила, що ухвалюючи рішення у справах № 817/4513/13-а та № 817/4547/13-а вона дотримувалась принципу рівності усіх перед законом, не надавала жодних переваг, привілеїв будь-яким політичним силам, правлячим чи опозиційним партіям, об’єднанням чи громадським організаціям, жодному учаснику мирних зібрань.
135. Стосовно справи № 2а/1770/3660/2011, зазначеній у висновку ГРД, кандидат пояснила таке.
136. Рівненським окружним адміністративним судом в особі судді Дудар О.М. 22 серпня 2011 року було розглянуто справу за позовом Виконавчого комітету Рівненської міської ради до Комітету національного порятунку в Рівненській області про обмеження права на проведення масового заходу.
137. Постановою суду позов задоволено частково: обмежено Комітету національного порятунку в Рівненській області право на перебування встановленого наметового містечка на майдані Незалежності у місті Рівному, що розміщене у зв’язку з репресіями, які чинить влада щодо Юлії Тимошенко, Юрія Луценка, представників ВО «Свобода», ВО «Тризуб» та учасників Податкового майдану, в частині місця перебування – майдан Незалежності – та часу перебування – 23 серпня 2011 року, 24 серпня 2011 року, 27 серпня 2011 року, 28 серпня 2011 року.
138. Дудар О.М. вказала, що вважає прийняте рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у оцінкою всіх доказів, які були у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні цих доказів та з’ясуванні всіх обставин у справі.
139. Під час розгляду справи суд дійшов висновку про реальність небезпеки заворушень, злочинів, загрози здоров’ю населення або правам інших людей, оскільки у період з 15 до 28 серпня 2011 року на майдані Незалежності було заплановано проведення масових заходів з великою кількістю учасників, зокрема дітей, з нагоди святкування Дня Державного Прапора України та Дня Незалежності України, та з огляду на надані в судовому засіданні пояснення представників відповідачів щодо наміру провести саме в ці дні ряду політичних акцій.
140. Додатково кандидат повідомила Комісії, що з метою підвищення кваліфікації під час розгляду справ, що стосуються обмеження права на мирні зібрання вона проходила відповідне навчання. Зокрема, у 2020 році брала участь у вебінарі, організованому громадською організацією «Вектор прав людини», на тему «Мирні зібрання та недискримінація: як враховувати інтереси різних груп». Також Дудар О.М. закінчила курс «Свобода вираження поглядів» за європейською програмою з навчання у сфері прав людини для представників юридичних професій.
141. У контексті обстави, що склалися в процесі кваліфікаційного оцінювання Дудар О.М. в межах Конкурсу, необхідно згадати, що однією із гарантій незалежності судді при здійсненні правосуддя є обмеження оцінки мотивів та підстав ухвалення судових рішень поза процедурою їх процесуального перегляду.
142. У Висновку № 3 (2002) та Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (далі – КРЄС) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зауважено, що є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. КРЄС підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до ЄСПЛ.
143. Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути підставою для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).
144. У пункті 22 Декларації щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи 14 жовтня 2015 року, вказано, що жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за винесені ним судові рішення, окрім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.
145. Беручи до уваги наведені засади та стандарти, Комісія дотримується принципів незалежності правосуддя та не вдається до оцінки судових рішень.
146. Водночас Комісія виходить із того, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне дотримання прав та їх поновлення. Відтак у кожному випадку необхідно звернути увагу, що предметом перевірки під час кваліфікаційного оцінювання в межах Конкурсу є поведінка кандидата під час розгляду справи та ухвалення рішення на предмет дотримання завдань адміністративного судочинства. З цією метою Комісія повинна переконатися в тому, що правосуддя в тій чи іншій ситуації відбулося і в діях судді при ухваленні рішення немає ознак свавілля чи грубої недбалості, які б завдавали шкоди справедливому та незалежному судовому розгляду.
147. Комісія констатує, що досліджені рішення, ухвалені Дудар О.М. у справах про обмеження права на мирні зібрання, в очах стороннього спостерігача створили враження обумовлених політичними мотивами та прийнятих під незаконним впливом відповідних політичних сил, про що зокрема свідчить і висновок ГРД. У зв’язку з викладеним Комісія вирішила зменшити бали за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «незалежність».
148. Згідно з даними суддівського досьє Дудар О.М. Рівненським міським судом Рівненської області 26 лютого 2019 року прийнято постанову про закриття провадження у справі № 569/2405/19 про притягнення кандидата до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 172⁶ Кодексу України про адміністративні правопорушення за сплином строку накладення адміністративного стягнення.
149. Судом встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 29 січня 2019 року № 4-01/47/19, складеного Національним агентством з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Дудар О.М., будучи суддею Рівненського окружного адміністративного суду, та відповідно до підпункту «ґ» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб’єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, зокрема, в частині обов’язкового подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, порушила вимоги, встановлені частиною першою статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», чим вчинила адміністративне правопорушення.
150. Під час засідання кандидат пояснила, що нею щорічно з моменту призначення на посаду подавалися такі декларації у спосіб, передбачений законом. На виконання вимог Закону України «Про запобігання корупції» Дудар О.М. 26 березня 2018 року було подано в електронному вигляді декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік. У межах встановленого вказаним законом семиденного строку кандидат 02 квітня 2018 року вирішила перевірити достовірність зазначених у декларації відомостей та виявила, що декларація збережена в Єдиному державному реєстрі декларацій як чернетка за 2016 рік, проте містить дані за 2017 рік. У зв’язку з викладеним Дудар О.М. була змушена подати декларацію повторно.
151. Кандидат 03 квітня 2018 року звернулась до НАЗК стосовно надання роз’яснень щодо технічних несправностей, які стали причиною зазначеної ситуації. Від НАЗК 12 квітня 2018 року отримано відповідь, яка містила лише роз’яснення щодо права на подання виправленої декларації.
152. За таких обставин, на думку Дудар О.М., нею не вчинялось адміністративне правопорушення, передбачене статтею 172⁶ Кодексу України про адміністративні правопорушення. Жодного наміру порушити вимоги закону або приховати власні доходи вона не мала.
153. Кандидат підкреслила, що не могла забути про необхідність подання декларації або про термін, до якого така декларація подається, оскільки з грудня 1997 року до обрання на посаду судді була державним службовцем і щороку вчасно подавала відповідні декларації.
154. Дудар О.М. також зазначила, що почала перевіряти достовірність вказаних у декларації відомостей лише 02 квітня 2018 року через важкий моральний стан – у той момент помирала від тяжкої хвороби її молода родичка. Відбувши похорон в іншій області, кандидат вирішила перевірити достовірність задекларованих даних, але виявила, що факт подання нею декларації в реєстрі не зафіксовано.
155. Дудар О.М. також подала декларацію доброчесності судді за 2017 рік, у пункті 5 якої зазначила про своєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Кандидат підкреслила, що на її внутрішнє переконання нею було вчасно подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а тому твердження в декларації доброчесності судді є достовірними.
156.  Таким чином, Комісією виявлено факт недотримання суддею у 2017 році правил декларування. Оцінюючи поведінку судді та кваліфікуючи викладені вище порушення, Комісія застосовує принцип істотності та доходить висновку, що виявлені помилки свідчать про несумлінність при поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також декларації доброчесності судді за відповідний рік.  На підставі викладеного Комісія вирішила зменшити бали за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «сумлінність» та на 15 балів за показником «чесність».
157. Досліджені матеріали досьє, співбесіда із кандидатом Дудар О.М., а також надані нею пояснення дали підстави Комісії оцінити відповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності у 255 балів.

7. Висновок Комісії за результатами розгляду справи.

158. За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Дудар О.М. у сукупності набрала 684,3 бала.

159. Згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону, якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
160. Отже, у зв’язку з наявністю висновку ГРД питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Дудар О.М. здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді повинно вирішуватися Комісією у пленарному складі.
161. Ураховуючи викладене, керуючись статтями 28, 79–79³, 83–88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Положенням про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, Вища кваліфікаційна комісія суддів України п’ятьма голосами «ЗА» та одним голосом «ПРОТИ»

вирішила:

Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного адміністративного суду Дудар Оксана Михайлівна набрала 684,3 бала.

Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Дудар Оксани Михайлівни здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді.

Головуючий                                                               Андрій ПАСІЧНИК «ЗА»

Члени Комісії:                                                            Ярослав ДУХ «ЗА»

                                                                                      Роман КИДИСЮК «ЗА»

                                                                                      Олег КОЛІУШ «ЗА»

                                                                                      Роман САБОДАШ «ПРОТИ»

                                                                                      Руслан СИДОРОВИЧ «ЗА»