100/ас-25

Назва документа:

Рішення

Дата створення документа:

17.06.2025

Дата надходження документа:

17.06.2025

Джерело інформації:

Вища кваліфікаційна комісія суддів України

Галузь:

Суддівське врядування

Тип, носій:

Текстовий документ

Вид документа:

Рішення

Форма зберігання:

Паперова

Місце зберігання:

Вища кваліфікаційна комісія суддів України

Рішення

17.06.2025

№

100/ас-25

Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Буряк Ірини Володимирівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі Першої палати:

головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,

членів Комісії: Ярослава ДУХА (доповідач), Романа КИДИСЮКА, Олега КОЛІУША, Романа САБОДАША,

за участі: кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Ірини БУРЯК,

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Буряк Ірини Володимирівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

І. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних адміністративних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.

Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі адміністративної юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних адміністративних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі у конкурсі.

29 грудня 2023 року Ірина Буряк звернулася до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному адміністративному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 48/ас-24 Буряк Ірину Володимирівну допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.

ІІ. Основні відомості про кандидата.

Буряк Ірина Володимирівна _________ року народження, громадянка України. Володіння державною мовою підтверджено сертифікатом УМД № 00200785 від 03 жовтня 2023 року на рівні вільного володіння (перший ступінь). Станом на дату проведення співбесіди кандидатка є несудимою (відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості»).

У 2003 році закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, отримала диплом бакалавра за спеціальністю «Міжнародні відносини» та здобула кваліфікацію бакалавр з міжнародних відносин.

У 2005 році закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, отримала диплом магістра за спеціальністю міжнародне право та здобула кваліфікацію юрист-міжнародник, перекладач з іспанської мови.

Захистила дисертацію за спеціальністю адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право на тему: «Фінансово-правове регулювання місцевих гарантій» в Університеті державної фіскальної служби України, здобула науковий ступінь кандидата юридичних наук (диплом від 2020 року).

З 04 травня 2005 року до 27 червня 2006 року працювала в Київському апеляційному господарському суді на посаді спеціаліста І категорії; з 03 липня 2006 року до 28 листопада 2006 року працювала у Вищому адміністративному суді України на посаді секретаря суду та з 29 листопада 2006 року до 03 липня 2009 року – помічником цього ж суду.

З 06 липня 2009 року дотепер є суддею Донецького окружного адміністративного суду

Указом Президента України «Про призначення суддів» від 13 травня 2009 року № 322/2009 призначено Буряк І.В. на посаду судді Донецького окружного адміністративного суду строком на п’ять років.

Складено присягу судді 23 червня 2009 року.

Указом Президента України «Про призначення суддів» від 02 листопада 2017 року № 350/2017 призначено Буряк І.В. на посаду судді Донецького окружного адміністративного суду.

Буряк І.В. пройдено кваліфікаційне оцінювання. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 25 квітня 2019 року № 150/ко-19 визначено, що за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І. В. набрала 794,5 бала та визнана такою, що відповідає займаній посаді.

Кандидатом 30 серпня 2019 року подано заяву про участь у конкурсі на посаду судді Київського окружного адміністративного суду, Окружного адміністративного суду міста Києва, оголошеному рішенням Комісії від 01.08.2019. Рішенням Комісії скасовано проведення конкурсу.

За період з 1 січня 2019 року до 13 червня 2025 року (дата надання відповіді Вищою радою правосуддя) у Вищій раді правосуддя зареєстровано 9 дисциплінарних скарг на дії судді Буряк І.В., з яких: 8 скарг залишено без розгляду; 1 перебуває на розгляді.

Буряк І.В. нагороджена грамотами Ради суддів України від 03 жовтня 2013 року № 101 за значний особистий внесок у виконання завдань, покладених на систему адміністративних судів, високий професіоналізм, значні досягнення в роботі, сумлінну працю та Голови Верховного Суду України за вагомий внесок у розвиток судоустрою України.

ІІІ. Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах Конкурсу, визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 23 жовтня 2024 року № 333/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 19/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 16 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

Рішеннями Комісії від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 та № 49/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

З огляду на зазначене вище Буряк І.В. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

Критерій	Показник	Бал	Бал за критерій
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	46,8	354,8
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та зі спеціалізації суду	150
	Здатність практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації	118

Відповідно до підпункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Отже, загальна кількість балів, отриманих Буряк Іриною Володимирівною за кваліфікаційний іспит, становить 354,8 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження нею здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм професійної компетентності.

ІV. Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України

від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Буряк Ірини Володимирівни.

Запити про надання відомостей стосовно Буряк І.В. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. На запити одержано інформацію від Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

У рішенні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 12 травня 2025 року № 17/ас-25 зазначено, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Буряк Ірини Володимирівни вимогам до кандидата на посаду судді. Визначено, що результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

V. Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критерію професійної етики та доброчесності).

V-І. Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

Рішенням Комісії від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 67 кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Буряк І.В. Цим же рішенням установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі Першої палати.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 13 березня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Буряк І.В. визначено члена Комісії Духа Я.М.

Комісія 11 квітня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного адміністративного суду (лист № 21-2602/25) та запропонувала надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності (за відповідною формою). Водночас увагу кандидатів було звернено на пункт 5.6 розділу 5 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: критеріями компетентності є, зокрема, особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).

Кандидатом Буряк І.В. 24 квітня 2025 року надіслано до Комісії пояснення та докази. У своїх поясненнях кандидат навела інформацію, яка, на її думку, підтверджує її відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

До Комісії 12 червня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність Буряк І.В. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 11 червня 2025 року.

Підставою для висновку слугували такі виявлені ГРД обставини.

Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав».

Згідно з даними реєстрів мати кандидата ОСОБА_1 з 1998 року є фізичною особою–підприємцем з основним видом діяльності «надання в оренду та експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна».

Мати кандидата є також власницею нежитлової будівлі – готельно-ресторанного комплексу площею 1 997 кв.м, що розташований АДРЕСА_1 у с. Софіївська Борщагівка. Дата його набуття у власність – 25 травня 2015 року. Крім того, за рік до цього (25 червня 2014 року) мати кандидата стала власницею нежитлових приміщень АДРЕСА_2 по сусідству. Обидві будівлі становлять єдиний майновий готельний комплекс.

За обома адресами розташовані готелі «Сієста» та «Road». Обидва майнових комплекси оперуються кількома компаніями та ФОП: ТОВ «ГРК Сієста», ТОВ «ГРК Сієста Плюс», засновниками яких є брат кандидата – ОСОБА_2 та ФОПи «ОСОБА_1», «ОСОБА_3» та «ОСОБА_2», засновниками яких є матір, батько та брат кандидата.

Дата реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців:

ФОП «ОСОБА_1» (мати) – 02 липня 1998 рік;
ФОП «ОСОБА_3» (батько) – 11 серпня 2000 рік;
ТОВ «ГРК Сієста» – 01 листопада 2012 рік;
ФОП «ОСОБА_2» (брат) – 25 червня 2021 рік;
ТОВ «ГРК Сієста Плюс» – 02 жовтня 2024 рік.

Тобто брат кандидата зареєструвався як фізична особа–підприємець у 2021 році, а у 2024 році зареєстрував ТОВ.

Чоловік кандидата ОСОБА_4 до 2017 року отримував соціальну допомогу від Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області. З 2018 року чоловік кандидата починає отримувати дохід (заробітну плату) від ФОП «ОСОБА_1», яка працює на Київщині. Чоловік кандидата сукупно отримав такі кошти:

грудень 2017 рік – 2 000 грн;
2018 рік – 47 700 грн.

З 2019 року чоловік кандидата почав отримувати соціальну допомогу з Управління соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації. Тобто подружжя змінило місце проживання. 25 вересня 2019 року ОСОБА_4 зареєструвався як ФОП і з 2019 року мав такі доходи:

2019 рік – 67 923 грн (заробітна плата від ФОП «ОСОБА_1») та 112 644 грн обіг власного ФОП;
2020 рік – 78 423 грн (заробітна плата від ФОП «ОСОБА_1») та 998 281 грн обіг власного ФОП;
2021 рік – 70 984 грн (заробітна плата від ФОП «ОСОБА_1») та 53 232 грн обіг власного ФОП;
2022 рік – 16 600 грн (заробітна плата від ФОП «ОСОБА_1») та 53 232 грн обіг власного ФОП;
2023 рік – 25 500 грн (заробітна плата від ФОП «ОСОБА_1»);
2024 рік – 108 590 грн (заробітна плата від ФОП «ОСОБА_1» та ФОП «ОСОБА_3») та 5 млн 887 тис обіг власного ФОП;
2025 рік – 8 300 грн (заробітна плата від ФОП «ОСОБА_3»).

Враховуючи, що електронною поштовою адресою ФОП ОСОБА_4 є АДРЕСА_3, ГРД резюмує, що й заробітну плату, і обіг як фізичної особи–підприємця був отриманий переважно від діяльності готельно-ресторанного комплексу, що належить матері кандидата.

ОСОБА_4 згадувався як «директор комплексу Сієста» та «керуючий рестораном».

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 березня 2020 року особу з ПІБ ОСОБА_4, яка є керуючим готельно-ресторанного комплексу, було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення порядку проведення розрахунків. Зокрема, було виявлено порушення порядку проведення розрахунків, а саме незастосування РРО, невидача відповідного розрахункового документа встановленої форми, реалізація товарів, необлікованих належним чином за місцем продажу та зберігання.

У 2024 році Комісія отримала звернення від матері кандидата ОСОБА_1, яка стверджує, що чоловік кандидата «захопив належне мені на праві приватної власності нерухоме майно та систематично проводить там азартні ігри за гроші за адресою: с. Софіївська Борщагівка, АДРЕСА_1».

ГРД має зазначити, що 29 травня 2023 року набуло чинності рішення про розірвання шлюбу між батьком та матір’ю кандидата. У листопаді 2024 року та у 2025 році суд ухвалив рішення про розподіл майна подружжя.

Як видно з розподілу доходу, чоловік кандидата отримав надто високі доходи порівняно з попередніми роками (у 2024 році – дохід як ФОП та значно вищу заробітну плату). Це може підтверджувати інформацію матері кандидата про те, що чоловік кандидата разом з нею «захопили майно» та отримують доходи із неправомірно отриманого майна. Крім цього, на думку ГРД, у готельно-ресторанному комплексі чоловік кандидата може неправомірно проводити азартні ігри.

Згідно з даними з відкритих реєстрів матір кандидата як фізична особа–підприємець з 2021 року мала ліцензію КРАІЛ на проведення азартних ігор у своєму готельно-ресторанному комплексі. Згідно з аналізом ні чоловік кандидатки, ні її батько та брат не мають такої ліцензії. Ураховуючи, що матір кандидата заявила, що її майном користуються незаконно, проведення азартних ігор не може бути здійснено без її добровільної згоди на використання отриманої нею ліцензією.

Таким чином, на думку ГРД, кандидата та її чоловік можуть отримувати доходи з неправомірно отриманого майна. Крім цього, зазначена вище поведінка підриває авторитет правосуддя загалом.

Суддя (кандидат на посаду судді) безпідставно допустив значні розбіжності у відомостях, поданих у майнових деклараціях за різні або ті самі періоди.

У досьє та/або поясненнях судді (кандидата на посаду судді) відсутня переконлива інформація про джерела походження ліквідного майна, витрат, отриманих благ (його, членів сім’ї чи близьких осіб) і/або легальні доходи, на думку розсудливого спостерігача, викликають сумніви щодо їх достатності для набуття такого майна, здійснення таких витрат, отримання благ.

Суддя (кандидат на посаду судді) безпідставно не задекларував майно і/або повну інформацію, що підлягає декларуванню, як цього вимагає закон, або занизив і/або завищив обсяг і/або вартість майна, або безпідставно не подав інформацію для декларування членом сім’ї, або здійснив ці дії з порушенням встановлених законодавством строків.

Відповідно до звернення матері кандидата до Комісії ОСОБА_1 протягом 2021 року кандидат отримала доходи, які не були відображені у її подальших щорічних деклараціях, а саме:

25 тис. доларів США – одержані у 2021 році;
45 тис. доларів США – одержані на початку 2022 року.

Також згідно з повідомленням ОСОБА_1 кандидат не вказала в деклараціях за 2016 – 2023 роки користування автомобілем ВМX х1. За твердженнями ОСОБА_1 автомобіль був придбаний кандидатом, однак оформлений на її батька ОСОБА_3. Право власності батька кандидата на ВМX х1 2015 року випуску було засвідчене 02 квітня 2016 року, тобто авто на момент придбання була новою. Новіше авто – 2016 року випуску, але з пробігом, коштувало на сайтах з продажу авто 25–30 тис. доларів. Сукупний дохід родини кандидата за 2016 рік становив 272 0449 грн і не дозволяв придбати авто з такими характеристиками.

У декларації кандидатка за 2018 рік вказаний дохід від продажу нерухомого майна чоловіком становив 124 900 грн. У попередніх деклараціях не було задекларовано жодного рухомого майна, яке би належало на праві власності чоловіку кандидата.

Відповідно до декларацій кандидатки за 2015, 2016 та 2017 роки у сім’ї відсутня будь яка нерухомість для проживання.

Відповідно до декларацій кандидатка за 2015 рік зазначено автомобіль AUDI А5 2011 року випуску вартістю 520 000 грн, що є його ринковою вартістю на момент набуття права власності. Відповідно до декларації за 2016 рік кандидат продала зазначений автомобіль за 48 000 грн.

Відповідно до даних сервісів з продажу авто середня вартість автомобіля AUDI становить від 9 000 доларів США.

Комісією надіслано кандидату електронну копію висновку ГРД про невідповідність Буряк І.В. критеріям доброчесності та професійної етики для своєчасного ознайомлення і надання пояснень та копій підтверджувальних документів (за наявності).

На адресу Комісії 16 червня 2025 року надійшли пояснення та додаткові пояснення Буряк І.В. щодо обставин, викладених у висновку ГРД, та копії підтверджувальних документів.

Членом Комісії – доповідачем 13 червня 2025 року з метою уточнення відомостей досьє кандидата на посаду судді та формування досьє запропоновано Буряк І.В. надати пояснення та копії підтверджувальних документів (за наявності) стосовно додаткових питань, що виникли у члена Комісії – доповідача (запит № 32дпс-541/24).

Кандидатом 16 червня 2025 року надіслано на адресу Комісії пояснення щодо обставин, викладених у запиті члена Комісії – доповідача від 13 червня 2025 року, та надано копії підтверджувальних документів.

Кандидату була забезпечена можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з Буряк І.В. проведено 17 червня 2025 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з її правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

V-ІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання вбачається, що особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання гуртуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Буряк І.В. у 2019 році захистила дисертацію «Фінансово-правове регулювання місцевих гарантій» та здобула науковий ступінь кандидата юридичних наук.

Комісія звертає увагу на те, що при написанні вказаної дисертації кандидат використовувала російські джерела, зокрема:

Бюджетний кодекс Российской Федерации от 31 июля 1998 г. № 145-ФЗ. URL: http://base.garant.ru/12112604/43d3805b2d0a8d00052e27710f656e53/#ixzz5ZrSvV YLa (дата обращения: 20.02.2018);

Государственные гарантии. Анализ наилучшей практики. Изучение международного и российского опыта предоставления государственных гарантий. Москва, Мосфинагентство. 2013 г. URL: https://moscowdebt.mos.ru/research/files/State_guarantees_%20Analysis_of... ctices.pdf (дата обращения 14.02.2018);

Дягилев А. В. Управление федеральным имуществом: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.14. Москва, 2001. 183 с.;

Ибадова Л. Т. Финансирование и кредитование малого бизнеса в России: правовые аспекты. Москва: Волтерс Клувер, 2006. 257 с.;

Киреева А. В., Соколов И. А., Тищенко Т. В., Худько Е. В. Государственно-частное партнерство как инструмент поддержки инноваций / под ред. И. А Соколова. Москва: Дело, 2012. 516 с.;

Никифоров С. М. Муниципальное кредитование в России. Управа. Местное самоуправление в России. 2006. № 5. C. 56–64.;

Почтарев А. А. Государственная и муниципальная гарантия как непоименованный в ГК РФ способ обеспечения исполнения обязательств. Актуальные проблемы российского права. 2015. № 1. С. 72–77.;

Шохин С. О. Правовое регулирование государственного и муниципального кредита. Финансовое право: учебник / отв. ред. М. В. Карасева. 2-е изд., перераб. и доп. Москва: Юристъ, 2006. 640 с.;

Щенникова И. И. Институт государственных и муниципальных гарантий в современном финансовом праве: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.14 / МГУ им. М. В. Ломоносова. Москва, 2012. 16 с.

На запитання члена Комісії Ярослава Духа: «Наскільки вказані джерела були релевантні для дослідження їх у дисертації та яка необхідність була у їх використанні», Буряк І.В. пояснила: «Що нею досліджувався історичний аспект, тому використовувала російські джерела. Можливо і не усвідомлювала, що в етичному значенні це є негативно».

Комісія ставить під сумнів доцільність використання «наукових джерел» країни агресора, оскільки деякі російські джерела, на які посилається кандидат, були прийняті до того як в Україні змінилося правове регулювання досліджуваного питання в дисертації.

Кандидатом під час співбесіди та надання інформації щодо критерію особистої компетентності за показником «Безперервний розвиток» зазначено таке. Буряк І.В. вказує, що свій вільний час присвячує читанню книг з історії та професійної тематики, посилається на вислови видатних особистостей та стверджує, що вчиняє свідомі та послідовні зусилля як для професійного саморозвитку, так і загального розвитку як особистості.

Однак на запитання членів Комісії Ярослава Духа, Романа Сабодаша щодо відповідності її показнику «Безперервний розвиток» кандидат не змогла повною мірою підтвердити те, що нею дійсно було в повній мірі досліджено літературу, на яку вона посилається.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Надані кандидатом документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками					Розрахований за п. 5.7 середній бал	Бал за критерій
Особиста компетентність	Рішучість	21	21	21	21	21	21,00	41,00
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	20	20	20	20	19	20,00

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 41,00 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм особистої компетентності.

V-ІІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.
2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.
3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.
4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Як і у випадку з особистою компетентністю, при оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обовʼязок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль, як і у випадку з особистою компетенцією, у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Кандидат на пропозицію Комісії надала відповідні пояснення та зазначила про обставини, які, на її думку, підтверджують відповідність критеріям соціальної компетентності.

Крім того, кандидатом у мотиваційному листі та під час співбесіди звернено увагу на те, що вона у 2019 році відмовилась від службової квартири на користь працівника (працівниці) апарату суду, оскільки вважала, що така особа, перемістившись із тимчасово окупованого Донецька та втративши змогу користуватись власним житлом, перебуває у більш скрутному фінансовому становищі, ніж вона.

У 2022 році Буряк І.В. звернулася з позовною заявою до Донецького окружного адміністративного суду, в якій просила визнати протиправними дії Донецького окружного адміністративного суду щодо нарахування та виплати суддівської винагороди. Однак, у 2023 році нею було відкликано позовну заяву, оскільки, як зазначає Буряк І.В., з моральної точки зору, подавати такий позов під час війни є недоречним, оскільки це призведе до надмірного навантаження на бюджет країни.

Буряк І.В. зазначила, що вона переконала чоловіка в помилковості нарахування органами Управління соціального захисту населення (далі – УСЗН) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, виплачених ОСОБА_4 та їх дітям за період з березня 2022 року до березня 2023 року. Чоловік звернувся із заявою до УСЗН про відмову від отримання допомоги на проживання як внутрішньо переміщеним особам. УСЗН запропонувало чоловіку виплачувати помилково нараховані кошти в розстрочку, чим останній і скористався. Станом на дату проведення співбесіди чоловіком кандидата повернено частину виплачених коштів.

Наведені кандидатом під час оцінки критеріїв соціальної компетентності («Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації») обставини у сукупності з інформацією, яка досліджувалась під час оцінки відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності, не переконали членів Комісії в тому, що вони свідчать про те, що кандидатом вживались активні та послідовні дії, спрямовані на досягнення мети – визнання членами Комісії кандидата особою, яка підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді.

Надані Буряк І.В. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками						Розрахований за п. 5.7 середній бал	Бал за критерій
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація		9	10	8	9	9	9,00	34,67
	Ефективна взаємодія		7	9	8	7	9	8,00
	Стійкість мотивації		9	12	8	7	9	8,67
	Емоційна стійкість		7	11	9	9	9	9,00

Надана інформація та результати співбесіди не продемонстрували належного рівня соціальної компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 34,67 бала із 50 можливих, що є нижчим за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм соціальної компетентності.

V-ІV. Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:

1. Незалежність.
2. Чесність.
3. Неупередженість.
4. Сумлінність.
5. Непідкупність.
6. Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті.
7. Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють зміст цих показників затверджені Вищою радою правосуддя Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді).

Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.

У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб'єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

Натомість у разі суттєвої невідповідності показнику кандидату на посаду судді знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критерію професійної етики чи доброчесності. На цьому етапі ураховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

V-V. Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Кандидат Буряк І.В. 16 червня 2025 року надіслала до Комісії докладні письмові пояснення щодо висновку ГРД.

Стосовно «Невідповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики за показником законності джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» повідомила таке.

Титульним власником готельного комплексу з добудованим закладом громадського харчування загальною площею 3728,1 кв.м за адресою: Київська обл., с. Софіївська Борщагівка, АДРЕСА_1, є ОСОБА_1. (мама кандидата).

Цей об’єкт нерухомого майна утворився протягом періоду з 2002 року до 2017 року, через переобладнання житлового будинку в готельний комплекс і подальшу реконструкцію готельного комплексу.

Указаний об’єкт нерухомого майна використовується її сім’єю для ведення сімейного бізнесу та є джерелом законних доходів. Господарську діяльність здійснювали: ФОП «ОСОБА_1» та ТОВ «ГРК СІЄСТА», де директором до травня 2022 року був ОСОБА_3 (батько кандидата).

Стосовно ОСОБА_4 (чоловіка) пояснила таке.

Останній працював у ФОП «ОСОБА_1» як найманий працівник, займав штатну посаду «керуючого рестораном» та одночасно працював як ФОП у сфері кейтирингового обслуговування та доставки замовлень. Після звільнення її матір’ю у 2023 році ОСОБА_4, він продовжив трудову діяльність як найманий працівник у ФОП «ОСОБА_3».

Стосовно електронної пошти АДРЕСА_3 пояснила таке.

Ця електронна пошта була поштою ОСОБА_4 з 2017 року, тобто до набуття статусу ФОП.

Стосовно отримання ОСОБА_4 до 2017 року соціальної допомоги пояснила таке.

ОСОБА_4 є ІНФОРМАЦІЯ_1 отримує державну соціальну допомогу.

Стосовно зміни проживання у 2019 році пояснила таке.

Висновки ГРД не відповідають дійсності, оскільки її чоловік з кінця 2013 року проживав у м. Ірпінь, АДРЕСА_4, та навчався в Університеті державної фіскальної служби України, який закінчив у 2019 році. Перереєстрація соціальної справи пов’язана виключно зі зручністю оформлення поновлення виплати, яка була припинена у 2019 році ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стосовно звернення ОСОБА_1 пояснила таке.

Підставою для цього звернення стала рішуча та безкомпромісна позиція Буряк І.В. у питанні поділу майна батьків.

Стосовно безпідставного недекларування майна пояснила таке.

Висновок ГРД обґрунтований виключно викладеними в листі її матері твердженнями, мотивацією якої було нашкодити суддівській кар’єрі Буряк І.В.

Категорично заперечує отримання нею коштів, які зазначені у висновку ГРД.

Стосовно користування автомобілем ВМX х1 пояснила таке.

Указаний автомобіль був придбаний її батьком. Зазначає, що вона брала активну участь у виборі нового автомобіля, оскільки у зв’язку з народженням ________________ сина, спільно з батьками обговорювали використання нею та її чоловіком цього автомобіля.

Однак у зв’язку зі складними відносинами в сім’ї Буряк І.В. від цієї ідеї відмовилася, оскільки не бажала потрапляти в будь-яку залежність від батьків, насамперед матері. Крім того, у кінці 2015 року вони з чоловіком переїхали жити в орендоване житло й повернулися до м. Ірпеня після переїзду батьків в іншій будинок, що відбулося у березні 2016 року.

Стверджує, що з моменту придбання автомобіля ВМX х1 її батьком й до набуття Буряк І.В. права власності на нього (2022 рік) жодного разу ним не користувалася. Звертає увагу на те, що за семирічний період перебування цього автомобіля у власності її батька, Буряк І.В. жодного разу не притягали до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху. Окрім того, з 2018 року більше часу проводила на робочому місці у м. Слов’янську, що фактично унеможливлює таке користування.

Стосовно продажу автомобіля AUDI А5 2011 року випуску пояснила таке.

Буряк І.В. укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу від 27 лютого 2016 року № 1663, де вартість автомобіля визначена в розмірі 48 000 грн.

На той період автомобіль був в аварійному стані внаслідок потрапляння тричі в ДТП (за період з 2012 до 2016 року). Остання ДТП мала місце 23 травня 2014 року. У результаті обстеження транспортного засобу на офіційному СТО Ауді «Порше захід» встановлено вартість відновлювальних робіт, що становлять 803 910 грн, що у доларовому еквіваленті станом на 2016 рік – 19 334 доларів США.

Потреба – стан, який виражає необхідність у зміні в чомусь, виступає рушійною силою до відповідної активності (наприклад, потреба в житлі, фінансовій стабільності). Варто відзначити, що потреби самі по собі не є прямою причиною вчинення конкретного правочину, але вони є фундаментальною передумовою для виникнення інтересів.

Інтерес відрізняється від потреби тим, що він не є самим благом, а свідчить про бажанням його досягти. Він нерозривно пов’язаний з потребами, але відрізняється від них тим, що фокусується на конкретному предметі або способі задоволення потреби, надаючи йому особливої значущості. Якщо потреба є першопричиною, то інтерес вже є безпосередньою передумовою формування волі.

Мотив є найбільш важливою детермінантою, оскільки він є свідомим спонуканням до задоволення потреб та інтересів. Мотив – це той спонукаючий фактор, що безпосередньо призводить до вчинення конкретних дій. На відміну від потреби, яка є станом нестачі чогось, і інтересу, що є виборчою спрямованістю, мотив — це опредметнена потреба, тобто потреба, яка знайшла свій об’єкт задоволення і є усвідомленою причиною дії. Мотив відповідає на питання «навіщо?» або «заради чого?»

Насамперед Комісія відзначає, що особисті або сімейні статки зазвичай накопичуються протягом трудового життя, а тому встановлення жорстких часових обмежень для оцінювання статків значною мірою нівелює мету запровадження кваліфікаційного оцінювання.

Застосовуючи зазначений підхід, Комісія висновує таке. Під час співбесіди кандидат підтвердила, що після народження дитини в неї виникла об'єктивна потреба в автомобілі.

Інтерес судді полягав у бажанні задовольнити цю потребу через отримання в користування конкретного транспортного засобу — автомобіля «ВМX х1». Під час співбесіди суддя підтвердила, що брала безпосередню участь у виборі автомобіля.

Викладене та інші матеріали досьє кандидата на посаду судді дозволяють Комісії дійти висновку, що потреба, інтерес та мотив у придбанні автомобіля належать не батьку судді, а самій судді.

Попри це, Комісія висновує, що в батька судді дійсно було достатньо грошових коштів на придбання автомобіля, сам характер операцій та придбання автомобіля батьком судді формально відповідав вимогам закону, а вчинені правочини не були очевидно протиправними.

Однак Комісія також констатує, що зазначені операції в очах стороннього спостерігача оцінюються як непрозорі, про що, зокрема, свідчить і висновок ГРД. Кандидат на посаду судді, особливо той, який є суддею, повинен демонструвати бездоганну поведінку в особистому житті і намагатись не допускати випадків, які можуть поставити під сумнів його репутацію та повну прозорість у своїх фінансових та майнових справах.

Хоча Комісія не оцінює ці обставини як «істотну невідповідність», це не означає, що вони не можуть бути визначені як суттєва невідповідність, яка має своїм наслідком зниження балів за показником «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті», оскільки це свідчить про певний рівень «сірої зони» у поведінці судді, що не бажана для такого високого статусу.

Таким чином, Комісія у складі Першої палати одноголосно вирішила зменшити бали за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті».

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 285 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності.

VІ. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Критерії	Показники	Бал за показник	Бал за критерій
Професійна компетентність	Загальні знання у сфері права та знання зі спеціалізації суду відповідного рівня	150	354,8
	Когнітивні здібності	46,8
	Знання історії української державності	40
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	118
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	21,00	41,00
Особиста компетентність	Безперервний розвиток	20,00	41,00
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9,00	34,67
	Ефективна взаємодія	8,00
	Стійкість мотивації	8,67
	Емоційна стійкість	9,00
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		285
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сімʼї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу
Всього			715,4

Таким чином, Буряк І.В. не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм соціальної компетентності.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного адміністративного суду Буряк Ірина Володимирівна набрала 715,47 бала.

Визнати Буряк Ірину Володимирівну такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм соціальної компетентності.

Головуючий Руслан СИДОРОВИЧ

Члени Першої палати Ярослав ДУХ

Роман КИДИСЮК

Олег КОЛІУШ

Роман САБОДАШ

no_100as-25_vid_17.06.2025.docx

Повернутись до розділу Система обліку публічної інформації