Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі Першої палати:
головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,
членів Комісії: Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА (доповідач), Олега КОЛІУША, Руслана СИДОРОВИЧА,
за участю:
кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Ганни ЛЕБЕДЄВОЇ,
представника Громадської ради доброчесності Ганни ЛИСКО,
розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Лебедєвої Ганни Володимирівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
I. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних адміністративних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Відповідно до пунктів 1.1–1.6 Положення про кваліфікаційне оцінювання завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі адміністративної юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних адміністративних судах.
Частиною четвертою статті 83 Закону установлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
У визначений строк Лебедєва Ганна Володимирівна звернулася до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного адміністративного суду, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та просила провести стосовно неї кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 147/ас-24 Лебедєву Г.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
IІ. Основні відомості про кандидата.
Лебедєва Г.В. на момент подання заяви мала __ років, є громадянкою України. Володіння державною мовою підтверджено сертифікатом УМД № 00203994 від 18 жовтня 2023 року на рівні вільного володіння другого ступеня.
У 2006 році закінчила Одеську національну юридичну академію і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію магістр права.
У 2011 році закінчила Національний університет «Одеська юридична академія» і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію магістр права.
Стаж професійної діяльності у сфері права близько 19 років.
До призначення на посаду судді працювала в судовій системі на посаді секретаря судового засідання, а згодом – помічника судді.
Указом Президента України від 12 березня 2012 року № 193/2012 Лебедєву Г.В. призначено на посаду судді Миколаївського окружного адміністративного суду строком на п’ять років.
Присягу складено 29 травня 2012 року.
Указом Президента України від 17 квітня 2019 року № 148/2019 Лебедєву Г.В. призначено на посаду судді Миколаївського окружного адміністративного суду безстроково.
Рішенням Голови Верховного Суду від 22 серпня 2022 року № 401/0/149-22 Лебедєву Г.В. відряджено до Одеського окружного адміністративного суду.
Лебедєва Г.В. захистила дисертацію в Національному університеті «Одеська юридична академія» та здобула науковий ступінь доктора філософії.
До дисциплінарної відповідальності не притягувалася.
ІІІ. Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).
Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
Рішенням Комісії від 23 жовтня 2024 року № 333/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 19/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 16 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
Рішеннями Комісії від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 та № 49/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
Пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону установлено, що після введення в дію положень Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
З огляду на викладене Лебедєва Г.В. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23
|
професійна компетентність |
когнітивні здібності |
53,4 |
359,4 |
|
знання історії української державності |
40 |
||
|
знання у сфері права та спеціалізації суду |
144 |
||
|
здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації |
122 |
Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Загальна кількість балів Лебедєвої Г.В. за кваліфікаційний іспит – 359,4 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження кандидатом здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм професійної компетентності.
ІV. Проведення спеціальної перевірки.
Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Лебедєвої Г.В.
Запити про надання відомостей стосовно Лебедєвої Г.В. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 12 травня 2025 року № 17/ас-25 установлено, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Лебедєвої Г.В. вимогам до кандидата на посаду судді, та визначено, що результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
V. Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критерію професійної етики та доброчесності).
V-І. Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання
Рішеннями Комісії від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 допущено 67 кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема Лебедєву Г.В. Цим же рішенням установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі Першої палати.
Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 13 березня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів стосовно кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Лебедєвої Г.В. визначено члена Комісії Кидисюка Р.А.
Комісія 11 квітня 2025 року звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних адміністративних судах (листом № 21-2602/25) та запропонувала надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів було звернено на пункт 5.6 розділу 5 Положення, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме : критеріями компетентності є, зокрема, особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).
Кандидатом Лебедєвою Г.В. 24 квітня 2025 року надіслано до Комісії пояснення та докази на виконання листа Комісії від 11 квітня 2025 року № 21-2602/25. У своїх поясненнях кандидат навела інформацію, яка, на її думку, підтверджує відповідність запитуваним критеріям.
Громадською радою доброчесності (далі – ГРД) 16 червня 2025 року затверджено висновок про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.
У вказаному рішенні зазначено, що, проаналізувавши інформацію щодо кандидата на посаду судді Лебедєвої Г.В., ГРД виявлено дані, які дають підстави для висновку про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики.
Комісією надіслано кандидату копію висновку ГРД для можливості ознайомлення та запропоновано в разі необхідності надати додаткові пояснення.
Кандидатом 20 червня 2025 року надіслано на адресу Комісії письмові пояснення на висновок ГРД та надано копії підтверджувальних документів.
Співбесіду з кандидатом проведено 24 червня 2025 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з її правами, а також встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію у разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.
Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.
V-ІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.
Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.
Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:
Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.
Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.
Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям оцінювання та засоби їх встановлення, ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.
Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.
Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
Надані кандидатом документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Бали, виставлені членами Комісії, за показниками |
Розрахований згідно з п. 5.7 середній бал |
Бал за критерій |
|
|||||
|
особиста компетентність |
рішучість |
20 |
20 |
20 |
20 |
21 |
20 |
40,33 |
|
|
|
відповідальність |
||||||||||
|
безперервний розвиток |
21 |
20 |
19 |
20 |
21 |
20,33 |
||||
Отже, надана кандидатом інформація письмово та під час співбесіди продемонстрували належний рівень особистої компетентності.
За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 40,33 бала із 50 можливих, що є вищим за 75 % (37,5 бала), а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію особистої компетентності.
V-ІІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.
Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.
Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).
Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Вага критерію соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
Як і у випадку з особистою компетентністю, при оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обовʼязок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.
Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Не менш важлива роль, як і у випадку з особистою компетенцією, у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.
Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
Надані кандидатом документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Бали, виставлені членами Комісії, за показниками |
Розрахований за п. 5.7 середній бал |
Бал за критерій |
|
|||||
|
соціальна компетентність |
ефективна комунікація |
10 |
11 |
9 |
10 |
12 |
10,33 |
39,32 |
|
|
|
ефективна взаємодія |
9 |
9 |
9 |
10 |
11,5 |
9,33 |
||||
|
стійкість мотивації |
10 |
10 |
10 |
10 |
11 |
10 |
||||
|
емоційна стійкість |
9 |
7 |
10 |
10 |
11 |
9,66 |
||||
Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.
За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 39,32 бала із 50 можливих, що дорівнює 75% (37,5 бала), а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
V-ІV. Загальні принципи застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критерію професійної етики та доброчесності.
Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.
Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.
Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.
І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.
Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
Наповнюють зміст цих показників Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники).
Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.
У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.
Натомість у разі суттєвої невідповідності показнику кандидату на посаду судді знижується на 15 балів оцінка за критерієм професійної етики чи доброчесності за кожним показником критерію доброчесності та професійної етики. На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для прийняття рішень в межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.
Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.
V-V. Встановлення відповідності кандидата критерію професійної етики та доброчесності.
За результатами дослідження досьє, висновку ГРД про невідповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності, а також проведеної співбесіди Комісією з кандидатом обговорено обставини, які викликають обґрунтований сумнів у її відповідності критеріям доброчесності та професійної етики:
1. Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «незалежність» (підпункти 1, 2, 6 пункту 15 Єдиних показників).
Суддя (кандидат на посаду судді) використовував родинні, дружні та інші неформальні зв’язки для здійснення кар’єри чи отримання невиправданих преференцій.
Відповідно до рішення Голови Верховного Суду Князєва В.С. суддю Лебедєву Г.В. відряджено до Одеського окружного адміністративного суду.
В анкеті кандидата на посаду судді від 25 вересня 2019 року Лебедєва Г.В. серед осіб, які можуть надати їй рекомендацію, вказала колишнього Голову Верховного Суду Князєва В.С. (працював головою Миколаївського окружного адміністративного суду).
На думку ГРД, задоволення заяви судді про її відрядження до Одеського окружного адміністративного суду може бути наслідком використання дружніх та інших неформальних зв’язків із колишнім головою Миколаївського окружного адміністративного суду – колишнім Головою Верховного Суду Князєвим В.С.
Лебедєва Г.В. пояснила, що її заяву про відрядження обґрунтовано надмірним рівнем судового навантаження в Одеському окружному адміністративному суді, що повністю відповідає одній з підстав, передбачених статтею 55 Закону. Відрядження здійснювалося відповідно до пункту 56 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, яким передбачено, що в умовах дії воєнного або надзвичайного стану, а також протягом 30 днів після його припинення і за відсутності повноважного складу Вищої ради правосуддя, рішення про відрядження суддів до іншого суду того самого рівня і спеціалізації ухвалює Голова Верховного Суду або особа, яка виконує його обов’язки. Такі рішення можуть ухвалюватися без подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а обмеження щодо граничного строку відрядження не застосовуються.
На момент ухвалення рішення про її відрядження Вища рада правосуддя не мала повноважного складу, що унеможливлювало застосування звичайної процедури, передбаченої статтею 55 Закону.
Стосовно зазначення Князєва В.С. в анкеті серед осіб, які можуть надати рекомендацію, Лебедєва Г.В. пояснила, що він був головою Миколаївського окружного адміністративного суду, в якому кандидат працювала суддею. Це не суперечить жодним правовим чи етичним нормам, адже на той момент він не обіймав адміністративних посад, що впливали на її кар’єру; рекомендації від керівників або колег є звичним та допустимим елементом суддівських досьє; будь-яка потенційна рекомендація, що надавалась у минулому, не є автоматичним доказом протекціонізму в майбутньому.
Тому кандидат вважає безпідставним припущення ГРД, що її відрядження стало результатом використання дружніх чи неформальних зв’язків із колишнім Головою Верховного Суду Князевим В.С. (https://youtu.be/mmTRNjsc0Vg?t=24434).
2. Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної стики за показником «чесність» (підпункт 2 пункту 18 Єдиних показників) та Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав (підпункт 2 пункту 21 Єдиних показників).
2.1. У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2015–2018 роки не вказано вартості автомобіля «Lexus IS250» 2008 року випуску, належного на праві власності судді з 11 січня 2008 року. У майновій декларації за 2019 рік вказано вартість автомобіля станом на дату набуття права – 150 000 грн.
ГРД зазначає, що суддя, як власник автомобіля, повинна була знати або докласти зусиль для того, щоб з’ясувати вартість належного їй автомобіля, не зважаючи на те, що він був набутий до дати призначення на посаду судді. З точки зору стороннього спостерігача, приховування інформації про вартість належного автомобіля може свідчити про недотримання суддею етичних норм та приховування дійсних статків.
Лебедєва Г.В. пояснила, що не приховувала факту володіння цим автомобілем, і відповідні дані були доступні для перевірки в усі роки подання декларацій. У зв’язку з тим, що транспортний засіб був придбаний ще у 2008 році, задовго до призначення її на посаду судді, первинні документи про його придбання з об’єктивних причин не збереглися, а офіційна оцінка на той час не проводилась, кандидат не вважала за можливе зазначити умовну або приблизну вартість без належного підтвердження. Так, відсутність цієї інформації в деклараціях за відповідні роки не була наслідком наміру щось приховати, а ґрунтувалася на переконанні, що внесення непідтверджених відомостей може призвести до недостовірності декларації.
Після уточнення практики застосування вимог законодавства Лебедєва Г.В. у декларації за 2019 рік вже зазначила вартість автомобіля на дату набуття права власності, орієнтуючись на доступну ринкову оцінку на той момент (150 000 грн).
Наголосила, що не мала умислу приховати своє майно чи його вартість (https://youtu.be/mmTRNjsc0Vg?t=24748).
2.2. У 2008 році кандидат на посаду судді придбала автомобіль «Lexus IS250» 2008 року випуску за 150 000 грн. Однак її сукупний дохід за 2001–2008 роки становив близько 44 278 гривень без вирахування витрат на звичайну життєдіяльність, податки тощо. Тому, ГРД вважає, що є обґрунтовані сумніви щодо наявності в кандидата на посаду судді легальних джерел доходів для придбання цього автомобіля.
У 2024 році кандидат на посаду судді продала належний їй автомобіль «Lexus IS250» 2008 року випуску за ціною 49 000 грн, що є значно нижчою за середньоринкову. Згідно з актуальними оголошеннями про продаж вартість аналогічного авто в Україні становила 335 000 грн. Згідно з положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, існують обмеження для розрахунку готівкою для фізичних осіб на суму до 50 000 грн.
Таким чином, ймовірно авто продане за заниженою ціною для уникнення необхідності здійснення безготівкових розрахунків та ухилення від фінансового моніторингу (щодо покупця).
Стосовно сумнівів у наявності легальних доходів для придбання авто Лебедєва Г.В. зазначила, що кошти на його придбання були отримані частково за рахунок коштів від продажу попереднього автомобіля «Audi A4» 2005 року випуску, а також доходів її батька, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (https://youtu.be/mmTRNjsc0Vg?t=24722).
Кандидат стверджує, що ринкова вартість автомобіля на момент придбання відповідала сукупним доходам батька кандидата за попередні роки та вартості її проданого автомобіля. Вважає сумніви щодо відсутності законних джерел походження коштів для придбання цього майна необґрунтованими.
Стосовно тверджень про продаж автомобіля за заниженою ціною Лебедєва Г.В. пояснила, що ціна продажу обумовлена реальним станом авто: рік випуску, стан, пробіг, потреба у ремонті. Угода укладена за згодою сторін і в межах законодавства. Відсутні будь-які докази щодо штучного заниження з метою приховування доходу або з метою ухилення від фінансового контролю. Продаж майна у зношеному та неналежному технічному стані за нижчою вартістю є звичайною та допустимою практикою, яка повністю відповідає чинному законодавству (https://youtu.be/mmTRNjsc0Vg?t=24836).
Комісія зазначає, що постановою Правління Національного банку України № 148 від 29 грудня 2017 року встановлено граничну суму розрахунків готівкою, яка для фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, становила 50 000 грн. Розрахунки понад цю суму підпадали під державний фінансовий моніторинг.
Таким чином, у Комісії виникли сумніви стосовно укладення договору купівлі-продажу за ціною, яка могла сприяти уникненню обов’язку використовувати для здійснення розрахунків банківські установи і проходити фінансовий моніторинг. Твердження Лебедєвої Г.В. про те, що вартість автомобіля «Lexus IS250» 2008 року випуску може бути нижчою за ринкову в сім разів, не є переконливими, та викликають у Комісії сумніви щодо відповідності вказаної кандидатом ціни реальній вартості продажу.
Комісія у складі Першої палати одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «чесність».
2.3. У 2005 році кандидат на посаду судді отримала дохід від операцій з інвестиційними активами в розмірі 3 911 755 грн. Зважаючи на те, що сукупний дохід кандидата на посаду судді за 2001–2005 роки (до здійснення таких виплат) становив 2 668 грн, ГРД вважає сумнівним, що кандидат на посаду судді мала наявні кошти для здійснення таких операцій з інвестиційними активами.
Стосовно цих обставин Лебедєва Г.В. зазначила, що доходи від операцій з інвестиційними активами в розмірі 3 911 755 гривень мають законне походження. Це був продаж простих іменних акцій ЗАТ «Одеса-чай», подарованих їй батьком, який на той час був директором та акціонером цього підприємства.
Кандидат стверджує, що документальне підтвердження факту придбання акцій її батьком не збереглося з огляду на значний строк, що минув з часу здійснення цієї операції. Водночас сам факт набуття акцій від батька, їх подальший продаж та відображення отриманого доходу у податковій звітності підтверджують добросовісність та відкритість її дій (https://youtu.be/mmTRNjsc0Vg?t=25215).
2.4. Відповідно до декларації за 2023 рік кандидат на посаду судді 01 грудня 2023 року набула право користування автомобілем «Lexus NX 350Н» 2022 року випуску. Власником автомобіля є батько судді, а ціна автомобіля на дату набуття права становила 2 282 705 грн. У суддівському досьє наявна інформація, що батьки судді є пенсіонерами, а батько додатково займається підприємницькою діяльністю. Водночас, слід зазначити, що дохід батька судді за період 2013–2018 роки становив 1 374 413 грн, а матері судді – 2 500 грн, без вирахування податків, витрат на звичайну життєдіяльність, а також витрат на утримання численного майна, яке перебувало у власності батьків кандидата на посаду судді. Інформація про доходи батька судді до 2013 року та після 2018 року відсутня.
На думку ГРД, придбання батьком судді коштовного автомобіля та його подальша передача в користування судді з погляду стороннього спостерігача викликає обґрунтовані сумніви щодо легальності набуття такого майна.
Лебедєва Г.В. зазначила, що наявність у її батька легальних доходів для придбання автомобіля «Lexus NX 350Н» підтверджується довідкою про доходи починаючи з 1998 року, яка міститься в матеріалах досьє (https://youtu.be/mmTRNjsc0Vg?t=25306).
Крім того, звернула увагу, що вказаний автомобіль було придбано в офіційного дилера – ТОВ «САМІТ МОТОРЗ Україна», оплату здійснено виключно в безготівковій формі на рахунок продавця. Це унеможливлює використання неофіційних джерел та свідчить про легальне походження коштів, відповідно до вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу.
Окрім того, ГРД надано Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснення з боку кандидата на посаду судді.
1. Двоюрідний брат судді з 2012 року є адвокатом. З 2012 до 2025 року наявна відкрита інформація про його участь у розгляді 50 справ. Із вказаних 50 справ за період з 2023 року до 2025 року він представляв інтереси у 34 справах, які перебували на розгляді в Одеському окружному адміністративному суді.
На думку ГРД, помітне підвищення активності брата судді щодо представництва інтересів клієнтів в Одеському окружному адміністративному суді збігається в часі із відрядженням Лебедєвої Г.В. до цього суду. Випадків розгляду суддею справ, у яких представляв інтереси її двоюрідний брат не виявлено.
Лебедєва Г.В. пояснила, що систематично, в установленому законом порядку, декларує наявність родинних зв’язків з її братом у щорічних деклараціях родинних зв’язків, що відповідає вимогам статті 61 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
У справах, у яких представником інтересів сторін був її брат, вона заявила самовідвід. Стосунку до розгляду інших справ, які перебувають у провадженні Одеського окружного адміністративного суду та в яких представником є її брат, кандидат не має (https://youtu.be/mmTRNjsc0Vg?t=25417).
Вказані обставини виключають наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів.
2. Відповідно до повідомлення про суттєві зміни в майновому стані 18 грудня 2018 року суддя отримала дохід від відчуження нерухомого майна у розмірі 390 000 грн (продаж належної судді квартири у м. Чорноморськ площею 44,9 м кв).
У декларації за 2018 рік у розділах 12 «Грошові активи» та 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» відображено інформацію про правочин та відповідну суму грошових коштів. У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» інформація про отримання доходу у розмірі 390 000 грн відсутня.
Кандидат пояснила, що в цьому випадку мала місце технічна помилка з огляду на вже подане повідомлення про суттєві зміни та повне відображення правочину в інших розділах декларації (https://youtu.be/mmTRNjsc0Vg?t=25513).
Таким чином, жодного умислу на приховування доходу або іншої інформації, що підлягає декларуванню, не було. Інформація про продаж квартири, суму отриманих коштів та особу набувача майна відкрита та доступна у поданих документах.
3. У деклараціях за 2018–2022 роки не вказано вартості квартири, яка була місцем реєстрації судді та членів її сім’ї. Лише у декларації за 2023 рік вказано вартість квартири станом на дату набуття права – 108 800 грн, що не відповідає його ринковій вартості.
Кандидат зазначила, що на той час не мала у своєму розпорядженні жодних офіційних документів, які б підтверджували вартість майна на дату його набуття, оскільки квартира була придбана її матір’ю у 1999 році. Також були відсутні документи, що містили б оцінку ринкової вартості цього об’єкта станом на дату подання декларацій.
За словами матері кандидата, у 1999 році квартира коштувала приблизно 20 000–25 000 доларів США. З урахуванням курсу валют на той час Лебедєва Г.В. вказала в декларації вартість 108 800 грн як орієнтовну вартість майна на дату набуття права власності.
Після отримання висновку ГРД вона звернулася до ТОВ «АББО», яке було стороною за договором та яке змогло віднайти документи у власних архівах. Згідно з договором про пайову участь у будівництві від 06 березня 1999 року вартість квартири становила 49 470 грн, що також підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера, які долучено до пояснень.
Таким чином, дії кандидата не були умисними, вчинені без мети приховати майно чи його вартість, а навпаки – відповідали добросовісному тлумаченню обов’язку декларування в ситуації відсутності офіційних підтверджувальних документів (https://youtu.be/mmTRNjsc0Vg?t=25574).
Під час співбесіди у Комісії також виникли питання стосовно неповного декларування Лебедєвою Г.В. в декларації за 2024 рік відомостей щодо належного особі, з якою вона спільно проживає та не перебуває у шлюбі, майна. Зокрема, у відповідному розділі декларації кандидат зазначила «член сім’ї не надав інформацію» стосовно вартості значної кількості об’єктів нерухомого майна. Крім того, в декларації не зазначено два належні особі, з якою спільно проживає кандидат, транспортні засоби, а саме: напівпричіп «KAESSBOHRER SB 10 24L» 1976 року випуску та «PORSCHE TAYCAN» 2020 року випуску.
Лебедєва Г.В. пояснила, що це обумовлено тим, що з моменту придбання такого майна спливло багато часу, відповідні підтверджувальні документи в особи, з якою вона спільно проживає, не збереглись, а в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не міститься інформації про вартість такого майна.
Стосовно автомобіля зазначила, що автомобіль «PORSCHE TAYCAN» 2020 року випуску було продано в 2022 році, замість нього придбано новий автомобіль «PORSCHE TAYCAN 4S» 2023 року випуску (https://youtu.be/mmTRNjsc0Vg?t=25750).
Таким чином, Комісія у складі Першої палати одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «сумлінність» у зв’язку з кількома помилками при заповненні декларації, які не спричинили суттєвих негативних наслідків у дотриманні правил декларування.
За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 270 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів), а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності.
V. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.
|
КРИТЕРІЇ |
ПОКАЗНИКИ |
РЕЗУЛЬТАТ |
РЕЗУЛЬТАТ |
|
професійна компетентність |
когнітивні здібності |
53,4 |
359,4 |
|
знання історії української державності |
40 |
||
|
знання у сфері права та спеціалізації суду |
144 |
||
|
здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації |
122 |
||
|
особиста компетентність |
рішучість та відповідальність |
20 |
40,33 |
|
безперервний розвиток |
20,33 |
||
|
соціальна компетентність |
ефективна комунікація |
10,33 |
39,32 |
|
ефективна взаємодія |
9,33 |
||
|
стійкість мотивації |
10 |
||
|
емоційна стійкість |
9,66 |
||
|
доброчесність та професійна етика |
Незалежність |
|
270
|
|
Чесність |
|||
|
Неупередженість |
|||
|
Сумлінність |
|||
|
Непідкупність |
|||
|
Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті |
|||
|
Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу |
|||
|
|
|
Загальний бал |
709,05 |
Абзацом другим частини першої статті 88 Закону визначено, якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного адміністративного суду Лебедєва Ганна Володимирівна набрала 709,05 бала.
Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання щодо здатності Лебедєвої Ганни Володимирівни здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді.
Головуючий Андрій ПАСІЧНИК
Члени Комісії: Ярослав ДУХ
Роман КИДИСЮК
Олег КОЛІУШ
Руслан СИДОРОВИЧ
